Позитивна демографія — перша
ознака здорового народного організму. Життя кожної Нації полягає у її
безмежному розширенні у кількості, якості, просторі та часі. Це зумовлено самою
її природою як власне природної живої спільноти.
Кожна Нація є сумою поколінь
від минулого до майбутнього. Безсмертя Нації можна досягнути лише одним шляхом,
а саме постійним існуванням майбутніх поколінь. Нація вважається така, що має
майбутнє тоді, коли у неї є нескінчена кількість майбутніх поколінь із базовими
такими ж ознаками як і попередні покоління. Іншими словами існує тяглість
поколінь. Тут ми логічно стикаємось із важливістю розширення Нації у часі та
збереження ознак, що само-собою пов’язано із якістю.
Прагнення до розмноження є однією
із найголовніших прагнень будь-якої живої спільноти. Саме виходячи із природних
потреб, кожна національна спільнота прагне розширюватись кількісно. Нація, що
обмежує свою чисельність деградує і гине. Лише хворий організм може обмежувати
у себе рамки розвитку.
Ми живемо у світі вічної боротьби
і саме у змаганні постає загроза знищення. Але зникають лише слабкі. Сильні
залишаються. Європейці можуть скільки завгодно розповідати про якісну перевагу
над арабами або китайцями, але коли будуть зникати чисельно одна за одною
європейські Нації, то кількість білих нобелівських лауреатів не буде мати
жодної ваги. Коли, приміром, азіати складатимуть більшість у Харкові або Криму,
то їх не буде цікавити, який світовий культурний та науковий внесок зробив наш
народ, як і нас не повинно обходити їхній внесок. Саме тому, кількість
представників Нації грає одну із вирішальних ролей.
І якщо Нація є армією у цьому
світі вічної боротьби, то ми повинні піклуватися про її якість. Якістю перш за
все тому, що збільшення якості згодом веде до збільшення чисельності, а згодом
і безсмертя Нації. Не можна розвивати щось однобоко. Чого варта буде мільйона,
хоч і якісніша Нація, проти мільярдної із гіршою якістю? І навпаки, чого буде
варта така дегенеративна мільярдна Нація, яка згодом почне помирати зсередини?
В обох випадках порушується основна ознака життєздатності Нації: «існування
майбутніх поколінь». Тому обидва шляхи є однаково ущербними.
Згубним явищем у плані демографії
є падіння народжуваності, особливо на час «теоретично запланованих
капіталістичних криз». Це явище не лише капіталістичне. Ліберал-капіталісти та
комуно-соціалісти різних мастей стверджують, що «логічно, коли за економічної
кризи люди менше плодять дітей». Насправді це є абсолютним маразмом. Виходить,
що наші предки діяла нелогічно протягом тисячоліть. Не піддаємося на ліберальне
«дитина є обузою», тому що дитина є майбутнє батьків. Не піддаємося на
комуно-соціалістичне вирощування рабсили та повне утримання зі сторони держави
суцільними пільгами та подачками. Не піддаємося ні на які егалітарні намагання
надати найкраще життя сучасному поколінню. Нація ділиться у чіткій внутрішній
ієрархії не лише у кожному поколінні окремо, але і у всіх поколіннях як таких у
часовому розрізі. І у цій ієрархії майбутні покоління є вищими і важливішими.
Їхні інтереси мають відстоюватись незважаючи на те, які наслідки це принесе
сучасному поколінню Нації – себто народу. Іншими словами – “краще дітям”. Ми
маємо свідомо віддавати собі звіт у тому, що маємо відстоювати інтереси своєї
Нації навіть проти волі народу (до-речі, це одне з гасел мексиканських
націоналістів). Все прекрасне і красиве життя народу буде ніщо, якщо Нація не
матиме майбутнього.
Вдала соціальна політика може
сприяти чисельному зростанню Нації, але занадто велике піклування приводить до
заможного життя покоління теперішнього і зменшення кількості поколінь
наступних. Ми маємо уникати недоліків до яких відноситься пенсійна система, незліченна
кількість пільг та не цілеспрямована підтримка новонароджених. Натомість маємо
досягнути збільшення чисельності.
Повне навантаження на держапарат,
яке прямо не пов’язано із демографією, призводить до збільшення податкового
навантаження. А ці податки лягають на плечі здорових чоловіків та жінок
плодородного віку.
Лиш та Нація матиме майбутнє,
народ якої цінує майбутні покоління вище за покоління сучасне.
Владислав Руський
Немає коментарів:
Дописати коментар