Відомий ряджений української політики регіонал Вадим
Колесніченко вирішив змінити амплуа. Тепер він хоче стати кілером і першою жертвою обрав нардепа
від Свободи Олега Панькевича.
При
цьому Колесніченко модернізував спосіб ліквідації, який до нього застосували
нардеп Верховної Ради шостого скликання Юрій Кармазін, депутат-регіонал
Володимир Мисик, голова регламентного комітету Володимир Макеєнко та спікер
парламенту Володимир Рибак.
Нагадаємо, жертвами цих майстрів кинджалу стали
вже екс-депутати Павло Балога, Олександр Домбровський, Сергій Власенко й Андрій
Веревський. У всіх випадках кілери діяли через Вищий адміністративний суд, який
приймав рішення про позбавлення депутатів мандату.
Ноу-хау
Колесніченка полягає в тому, що він хоче стратити Панькевича за допомогою
Генеральної Прокуратури України та кримінальної справи. Тобто буде просити ГПУ
ініціювати позбавлення колеги недоторканності та притягнути до відповідальності
за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Треба
сказати, що Колесніченко тут неоригінальний, бо свого часу імунітету позбавляли
Віктора Жердицького (президента «Градобанку»), Павла Лазаренка та Віктора
Лозинського; цього ж від парламенту Генпрокуратура добивалася й щодо Тимошенко.
Проте він дуже жорстокий: Балогу, Власенка й інших відлучали без кримінальних
справ, а ряджений погрожує вʼязницею.
До
речі, як і у випадку з сумісниками Власенком і Веревським, на Панькевича є
цілком легітимна процедура. Виписана вона в Конституції (стаття 81) та в Законі
України «Про статус народного депутата». Це якщо підійти до справи формально.
Якщо ж подивитися спокійно та без емоцій, Колесніченко може стати жертвою, як і
вони.
За
його словами, 28 липня невідомі особи на чолі з Панькевичем перепоховали рештки
16 членів дивізії СС «Галичина». При цьому вони були одягнені у форму солдатів
СС «Галичина» з нацистськими атрибутами – свастикою, шоломами, нацистськими
орлами, робили постріли в повітря, вигукували нацистські гасла. Колесніченко
вважає, що ці дії і підпадають під санкції ст. 300 і ст. 161 КК України
(розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
«Вважаю,
що вищевказаний антиукраїнський і антидержавний захід спрямований на підрив
національної єдності, розпалювання ворожнечі шляхом пропаганди нацистської
ідеології, це наруга над світлою памʼяттю героїв», – пащекує Колесніченко.
У
зв’язку з цією історією нам згадується інша картина. На ній Колесніченко сидить за столом у формі офіцера Червоної Армії та вимагає позбавити бюджетних
дотацій області, які ініціювали виплату пенсій із місцевих бюджетів ветеранам
УПА.
Тут
ми бачимо як мінімум дві ознаки злочину, який підпадає під дію статей 300 та
161 КК України. Перша – він одягнений у форму військ, які в сорокових роках
ґвалтували та вбивали мирних жителів західних областей України, тобто
українців. Друга – він вимагає фінансових репресій проти тих же областей. Таким
чином, Колесніченко підриває національну єдність і розпалює міжнаціональну
ворожнечу шляхом пропаганди фашистсько-радянської ідеології.
Зрештою,
формально Генпрокуратура має реагувати на запити і подання народного депутата,
навіть якщо вони безглузді. Тож Колесніченко може вказати на будь-кого з колег,
аби лише привід знайшовся. Щоправда, рішення про позбавлення імунітету приймає
парламентська більшість. Навряд чи депутати захочуть прецедентів, щоб їхні долі
вирішував злий клоун. Тому Колесніченко ще тішитиме публіку виставами, де
гратиме роль кілера. Та, на щастя, це не матиме жодних наслідків, крім веселого
здорового сміху.
Немає коментарів:
Дописати коментар