- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 7 квітня 2013 р.

Як виграти війну населення з «комунальним ігом»?



Частина перша: освітлення під'їздів

Вже не перший рік комунальні платежі для багатьох українців є важкою ношею. Заборгованість за комунальні послуги щороку зростає і обчислюється сотнями мільйонів гривень. І це – незважаючи на вже давно запроваджений в країні інститут житлових субсидій. Однак, через недолугість (можливо - умисну) «порядку» їх надання, більше половини населення, що цього потребує, скористатися ними не може. Окрім того – вже сьогодні на це йдуть сотні мільйонів гривень із без того дірявого Державного бюджету. ЗМІ неодноразово оприлюднювали заяви посадовців чинної влади про необхідність модернізації ЖКГ країни. При цьому вони констатували, що на це потрібні мільярдні кошти, яких країна нині не має. Вважаю, що цим вони виправдовують власну бездіяльність в згаданій сфері. Крім того, на моє переконання, ця бездіяльність має корупційну складову. Наведу відомий кожному мешканцю багатоповерхівки приклад.
У квартплату входить вартість електроенергії для освітлення під’їздів.

Для кращого розуміння розглянемо ситуацію для дев’яностоквартирної п’ятиповерхівки 95-ї або 121-ї будівельних серій, які мають велике розповсюдження в більшості міст  країни. В кожному під’їзді такої багатоповерхівки встановлено 6 ламп, у т.ч. по одній на кожному поверсі і одна біля вхідних дверей. При цьому, облік витрат електроенергії на освітлення під’їздів проектами не був передбачений і тому підрозділи переважної більшості обленерго розрахунок її витрат ведуть по так званому трафарету. Вважається, що всі лампи внутрішнього будинкового освітлення мають потужність 100 вт і горять цілодобово. Вимоги чинного Закону України «Про метрологію», який зобов’язує кожного постачальника послуг власним коштом встановлювати і обслуговувати прилади обліку обсягів послуг, практично всіма ними ігноруються. Ігноруються, тому що виявляється – на продажу не облікованої електроенергії можна «заробити».

Зважаючи на те, що темний період  доби в середньому триває 12 годин (а не 24), а частина ламп може не горіти через вихід їх з ладу, постачальники фактично продають згадану електроенергію не по 0,3648 грн./кВт. год., а більш як за подвійною ціною. Рік складається з 365 діб, кожна доба триває 24 години, в 6-ти під’їздах багатоповерхівки встановлено по 6 ламп. Тому, легко, враховуючи потужність кожної лампи що береться до обліку постачальником та вартість електроенергії, вирахуємо суму, яку щороку стягують її постачальники з мешканців багатоповерхівки та кожного окремо.
Загальна кількість годин щороку складає: 365х24= 8760 год.
Нарахована за рік кількість спожитої електроенергії:
100 вт х 36 шт. х 8760 год=31536 кВт. год.,
вартість якої становить: 31536 кВт. год. х 0,3648 грн./кВт. год. = 11504,33 грн.
Поділивши отриману суму на 90 осель (нагадую, що розрахунок ведеться для 90-квартирного будинку), отримаємо суму сплати за освітлення під’їздів кожною квартирою щороку: 11504,33 : 90 = 127,83 грн. або 10,65 грн. щомісяця.
Яка ж альтернатива? Дослідним шляхом мною встановлено, що для освітлення під’їзду достатньо однієї світлодіодної лампи потужністю 2,7 - 3,4 вт з світловою віддачею 240 -300 лм, яка завдяки своїй конструкції при правильному встановленні сприйматиметься, як лампа розжарювання потужністю 40 - 60 вт. Додатковою перевагою таких ламп є їх в 30 разів більший термін служби, що при вартості її в 16 разів більшій від лампи розжарювання безперечно має сенс. Щоб переконатися, обчислимо витрати на електроенергію для освітлення під’їздів з застосуванням таких ламп.
Вона щороку складе:
8760 год. х (2,7 - 3,4 вт) х 36 шт. х 0,3648 грн./кВт. год. = 310,62 - 391,15 грн. або 25,89 - 32,60 грн. щомісяця для мешканців всього будинку при умові цілодобового горіння ламп. Поділивши отриманий результат на 90 квартир отримаємо щомісячну вартість освітлення під’їздів для кожної родини, яка складе: 25,89 - 32,60 грн. : 90 = 0,2877 -  0,3622  грн. або
 29 - 36 коп. замість існуючої 10,65 грн.
В результаті запровадження світлодіодних ламп, мешканці будинку за рік (окрім першого року після заміни) зможуть щороку економити щонайменше: 11504,33 грн. - 391,15 грн. = 11113,18 грн.
За моєю оцінкою вартість запровадження згаданого освітлення з урахуванням вартості лампи (45 грн.), вартості на одну лампу арматури на 15 грн. та  монтажних матеріалів на 15 грн. орієнтовно може обійтись: 36 шт. х (45 грн. + 15 грн. + 15 грн.)=2700 грн.
Якщо заплатити монтажникам за роботу за ринковою ціною, тобто ще 1100 грн., то вартість переобладнання не перевищить 3800 грн. або 42,22 грн. для мешканців однієї квартири, які вочевидь окупляться менш ніж за півроку. Згадані на запровадження кошти під силу навіть пенсіонеру.
Окрім того щороку кожною такою багатоповерхівкою буде зекономлено щонайменше  15 тис. кВт. год. електроенергії, якими можна замінити 4 - 5 тис кубів газу – про це свідчить мій восьмирічний досвід експлуатації електричних систем опалення. Зважаючи, що в 110-тисячному Павлограді таких будинків понад 600, місто могло б заощадити щороку 9 млн. кВт. год. електроенергії, які зможуть замінити щонайменше 2,4 млн. куб. м газу. За грубою оцінкою запровадження такого освітлення по всій країні може щороку заощаджувати щонайменше 3 млрд. кВт. год. електроенергії, які можуть замінити 750 млн. куб. м газу. Звертаю увагу, що запровадження згаданого освітлення не потребує ніяких бюджетних коштів однак може мати спротив з боку підрозділів обленерго. Подолати його можливо або вимогою встановлення ними, відповідно до Закону України «Про метрологію», лічильників за кошт постачальника послуг або підключенням ламп освітлення кожного під’їзду до мережі однієї з квартир. Претензії енергетиків, що таке підключення незаконне суперечитимуть вимогам чинної Конституції України, яка забороняє будь-кому втручатися в особисте життя людини.
Підводячи підсумок вважаю за доцільне констатувати наступне:

1. Населенню не варто чекати від чинної влади будь-якого покращання життя.
2. На моє переконання згадана схема сплати населенням вартості освітлення під’їздів має корупційну складову і нічим іншим, як складовою комунального іга, назване бути не може.
3. Населенню треба зрозуміти, що покращання життя в переважній більшості залежить від нього самого, для чого необхідно проявляти власну ініціативу. Тільки вона забезпечить населенню перемогу у війні з «бєспєдєлом» комунальників.
4. Одним з основних джерел покращання життя населення повинно стати зменшення витрат необхідних для життєзабезпечення, яке автоматично зменшить корупційну складову в сфері ЖКГ.
4. Вочевидь, що запровадження згаданого освітлення вигідно не тільки населенню, але й державі в цілому. Тому кожен громадянин, який таким чином захищає власні інтереси, одночасно захищає енергетичну та економічну безпеку держави.

На сьогодні все. Далі буде.

Леонід Тартасюк, інженер та винахідник

Джерело: LELEKANEWS

Немає коментарів:

Дописати коментар