Європа втрачає
своїх громадян. З початку єврокризи рівень довіри європейців до ЄС суттєво
знизився - навіть у таких традиційно дружніх до європейської ідеї країнах, як
Німеччина.
Політолог Хозе
Ігнасіо Торребланка порівнює євроскепсис з вірусом, впливу якого важко
уникнути. За словами іспанського політолога, цією інфекцією уже заразився увесь
континент. Рівень довіри громадян до Європейського Союзу у період з 2009 по
2012 рік суттєво знизився. За даними останнього опитування
"Євробарометр", здійсненого на замовлення ЄС, особливо це
проявляється у південно-європейських країнах, уражених програмами
реструктуризації та боротьбою з наслідками економічної кризи.
В Іспанії
Євросоюзові як інституції довіряє лише 20 відсотків опитаних, хоча у 2009 році
їх було близько 56%. Змучені кризою італійці також стали євроскептиками -
рівень їхньої довіри до європейської спільноти знизився за той же період з 52-х
до 31-го відсотка. Європейський Союз втрачає підтримку і в країнах з відносно
стабільною економікою. Так, у Німеччині спільноті нині довіряють близько 30
відсотків опитаних. З 2009 цей показник знизився на 14 пунктів. У Франції
рівень довіри знизився на 8 пунктів і становить нині 34 відсотка.
Водночас,
втрата довіри до ЄС у період кризи відбувається на тлі втрати довіри до
національних урядів. Зокрема, іспанці довіряють владі у Мадриді ще менше, ніж
брюссельським чиновникам - 11 відсотків проти 20. Така сама ситуація і в Італії
- тут власному уряду довіряють лише 17 відсотків громадян (ЄС довіряє 31).
"Безальтернативність"
як загроза демократії
"Найбільше
оглядачів здивувало те, що майже всі європейці бачать себе жертвами
кризи", - наголошує Хозе Ігнасіо Торребланка, аналітик
"Євробарометру". За його словами, це стосується громадян як тих
країн, які підживлюють грошима кризові країни, так і останніх. "Люди
бояться майбутнього, страшаться за свої робочі місця та рівень життя. Вину за
кризу вони покладають на Європу", - вважає європарламентарка від
соціал-демократів Ютта Штайнрук. На її думку, таке враження - " в усьому
винна Європа" - посилюють політики та масс-медіа.
"Є велика
залежність між економічною ситуацією та довірою до ЄС", - стверджує
політолог Торребланка. Втім, вважає він, сама проблема залягає ще глибше:
"Люди мають відчуття, що вони втратили контроль над ситуацією. Вони
вимушені приймати речі, які їм подаються як безальтернативні". Німці
повинні підтримувати все нові кредитні пакети, південно-європейці - все нові
програми економії. "Це підточування демократії", - наголосив
політолог і додав, що в демократичній системі завжди має місце альтернатива.
Найбільша загроза, каже він, полягає у тому, що рятуючи євро, Європа втрачає
громадян.
"На жаль, ми дуже довго говорили про те, що
ситуація безальтернативна", - констатує Райнер Віланд, віце-президент
Європейського парламенту. Представник християнських демократів перебуває у
таборі рятівників євро. Він тішиться, що такої позиції дотримується більшість
німецьких політиків. Незважаючи на це, в майбутньому треба більше обговорювати
різні опції. "Альтернатива є завжди", - наголошує політик. Наприклад,
німці можуть відмовити у допомозі державам, що "летять в трубу". Та й
останні повинні дати раду негативним наслідкам такого рішення.
Незадоволення -
так, вихід - ні
До цього часу
ні в Німеччині, ні в Іспанії немає критичної кількості громадян, які б
виступали за вихід їхніх держав зі складу Європейського Союзу. Водночас
більшість опитаних у цих країнах висловили незадоволення політикою урядів,
спрямованою на подолання кризи. Зокрема, через те, що в кризових країнах досі
відсутні видимі результати програм економії. Іспанія, наприклад, перебуває у
стані рецесії, рівень безробіття сягнув 27 відсотків, серед яких більшість
становить молодь. Водночас більшість німців сумніваються у необхідності
запровадження нових кредитних програм, які вимагають дедалі більших коштів від
платників податків.
"Ідея
солідарної Європи розвалюється, - зазначає Ютта Штайнрук. - Люди знову
починають не довіряти один одному, повертатись до старого образу ворогів. В
історії таке стається не вперше, що політичні екстремісти використовують такі
ситуації на свою користь". Райнер Віланд дотримується схожої думки:
"Небезпека однозначно полягає у тому, що люди шукають рецептів у
популістів". Уже зараз налаштовані вороже до Європи популістичні партії у
таких країнах, як Греція чи Італія, випливають нагору. Навіть в Німеччині
нещодавно засновано партію, основна програмна мета якої - відмова від євро.
Застуги ЄС
уряди приписують собі
Небезпека
втрати Європою підтримки населення, каже Віланд, вже є очевидною. Що робити?
"Ми повинні говорити про позитивні речі, адже цього робиться замало. Нині
дуже багато тих, хто на всі запитання відповідає "так, але…" .
Ситуація на континенті надзвичайна". Водночас, вона все ще залишається
мирною.
Соціал-демократ
Штайнрук вимагає, перш за все, чесності щодо майбутнього Європи. "Добро,
яке виходить з Європи, треба називати своїм іменем. Часто забувають, що наші
робочі місця та рівень благополуччя залежать саме від неї". Проблемою є і
те, що політики національного рівня успіхи ЄС приписують собі, водночас за
помилки Євросоюзу роблять відповідальними Брюссель. А це - старий зразок для
пояснення недостатньої популярності ЄС.
Втім, для
пояснення того, чому ЄС втрачає довіру, цього недостатньо. Жозе Ігнасіо
Торребланка, перше за все, говорить про кризу легітимності. "Тому-то ми й
повинні посилювати демократію", - наголошує політолог. Причетність до
ухвалення рішень має стати відчутною - як на національному, так і європейському
рівнях, вважає Торребланка.
За його
словами, ситуація, коли рішення ухвалюються за зачиненими дверима технократами
з єврогрупи, і лише затверджується національними парламентами, є неприйнятною.
Зміна таких структур, переконаний політолог, нейтралізує вірус євроскепсису.
Немає коментарів:
Дописати коментар