«Це неправильні бджоли і вони роблять неправильний мед»
Вінні Пух
Коли сліпі, глухі і німі прозріють, - побачать, почують і почнуть вичавлювати з себе звуки, тоді раптово для багатьох «прозрівши» з’ясується, що реалії сьогодення – черговий зухвалий акт геноциду проти української нації.
Геноциду, який сьогодні набув відкритої форми через депортацію більш ніж як мільйона громадян України в межах її території і близько півмільйона за її межі. Геноциду, в результаті якого гинуть найкращі сини української нації, в безглуздому перерозподілі сфер фінансового впливу і інтересів олігархів. Геноциду, який сьогодні душить непомірними цінами на комунальні послуги, ліки, харчі та інші конче необхідні для повсякденного, нормального життя речі.
Те, що сьогодні відбувається із втіленням закону «про декомунізацію» в Дніпропетровську, інакше як театром абсурду не назвеш.
Адепти закону «про декомунізацію», зачитав його до дірок, завзято протягують його «в життя» на догоду сьогоднішній «сцено-майданівській» владі. Головним аргументом адептів є той фактор, що якщо ми сьогодні не перейменуємо своє місто, райони, вулиці, парки та сквери, за нас це зробить хтось інший. Насторожує, а кажучи чесно, напружує маленький нюанс, що інші закони і положення Конституції так не мобілізують екс-майданівців (членів комісії по перейменуванню) на активне обстоювання своїх, громадських і громадянських інтересів стосовно спільної загальнонаціональної і територіальної власності. А, саме ці питання, не знаходиться в площині інтересів олігархів і представників існуючої прогнилої системи. Отже, не важко здогадатись, хто замовляє «музику».
Ось і відповідь на питання, чому для буквоїдів закону про декомунізацію не цікава стаття 13. Конституції України (1996 року «народження»), де чітко визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Ось чому буквоїдів не цікавить і стаття 60., Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 року «народження»), де чітко зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону, як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Відчуваєте? Як вам здається, це цікаво олігархам або хабарникам?
Від себе можу додати, що я буду першим, хто скасовуватиме насильницьке, незаконне перейменування через суди.
Я хочу жити в правовій, європейській країні, де панує верховенство права, а не правова вакханалія.
Я, за самодостатню, заможну Україну без злиднів і олігархів.
Я, за правову державу, яку поважатимуть і з якою рахуватимуться в усьому світі.
Я, за українську Україну без маразму і фальші брехливих політиків та псевдопатріотів – маріонеток олігархів.
Я, за цивілізовану декомунізацію в рамках закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
Немає закону про місцеві референдуми? Є закон «Про всеукраїнський референдум»! Які проблеми написати і прийняти закон про місцевий? Нецікаво, бо це питання суперечить устоям існуючої системи і дрібним заробітчанам робити свої брудні справи…
Пропонуємо фоторепортаж та відеозвіт з місця події.
Матеріал підготував: Сергій Філіпенко
Матеріали по темі: ДЕКОМУНІЗАЦІЯ, АЛЕ ЗПОЧАТКУ – ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
ЛАЙКА, СВАРКИ,ШТОВХАНИНА – ДЕКОМУНІЗАЦІЯ В ДІЇ (відео та фото)
Немає коментарів:
Дописати коментар