- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 9 листопада 2016 р.

ЗВЕРНЕННЯ КОНГРЕСУ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ

Лідерам громадських, Політичних,
Творчих   та   інших   об
єднань     .
(Про стратегічну мету і шляхи до неї)

Шановні добродії!
Усі патріотичні громадсько-політичні об’єднання, в міру своїх сил і можливостей, приймають участь в процесах державотворення. Якщо серед громадських об’єднань (спілок) із тисяч зареєстрованих, можливо тільки третина створена суспільством на вимогу часу і для служіння суспільству,− то серед партій із зареєстрованих в кількості 343, на нашу думку, менше 10 відсотків були створенні суспільством не стільки для отримання влади, стільки, в першу чергу, − для формування громадянського суспільства і служіння йому. Наш багаторічний досвід показує, що тільки ті громадсько-політичні сили, які створені суспільством, формують його дійсну еліту, яка призвана розвивати це суспільство, формувати його державні інституції і здійснювати разом з суспільством усі процеси державотворення.
Усі інші, так звані, бізнесові, олігархічні і кланові приватні політичні партії, і обслуговуючі їх громадські об’єднання типу «Солідарність» і «За солідарність», іменні фронти і ВО (Всеукраїнські Обʼєднання),− створювались і створюються сьогодні тільки для захоплення влади на всіх рівнях і розбудови класичної (за Платоном) держави: «Еліта, сторожа, раби» і для захисту тої системи.
В такій державі влада забезпечує собі доступ до формування бюджету за рахунок пограбування суспільства, який в першу чергу слугує пристойному (порівняно з рабами і простими пенсіонерами) забезпеченню «сторожі» (прокурори, судді, вищі держпосадовці, вищі поліцейські чини та інша «сторожа») – призначення яких на посади, а також і призначення заробітних плат яким здійснюють можновладці − замовники їх послуг (або ще цікавіше – зарплату, доплати і пільги слуги можновладців призначають самі собі). Ці так звані «політичні сили» помруть в той же день, коли буде ліквідована їх годівниця − чинна партійно-олігархічна система управління суспільством.
  А прискорити її кінець − це головне завдання і проміжна мета обʼєднаних громадсько-політичних сил.
Так, шановні патріоти. Сьогодні Ви допомагаєте протистояти агресору і за це народ Вам вдячний; сьогодні Ви захищаєте нашу солов’їну мову і за це Україна Вам вдячна; сьогодні Ви воюєте з владою за зниження їх драконівських тарифів і за це обездолений народ Вам вдячний; і сьогодні Ви боретеся з корупцією (чому опирається Система влади), і за що народ Вам вдячний також.
Але все це життєво важливі і болючі проблеми, які породила чинна Система управління державою і яких не повинно бути. Але вирішення подібних проблем носить характер тимчасових поступок Системи і не міняє загальної ситуації. І саме страшне, що ця Система, як хвороба, виснажила і ослабила сильну від народження державу, чим спровокувала прихід агресора в Крим і на Донбас і продовжує заохочувати його йти далі. Ця «хвороба» має бути вилікувана нашим «лагідним» хірургічним втручанням. І це наша стратегічна мета.
За 25 років незалежності, чинною Системою не задекларовано жодного документу про розбудову власними зусиллями національної Української Держави,− зате декларацій про входження до різних міжнародних об’єднань, договорів і інституцій − хоч відбавляй і одна від другої «успішніша» та безрезультативніша.
Над нами нависла загроза, що неофіційне зовнішнє управління Україною може перерости у втрату державності і перетворення України в латифундію − до цього нас веде чинна партійно-олігархічна Система управління державою, дограбовуючи Богом дані багатства і надбання попередніх поколінь.
До 3,5 млн. працюючих, які одержують зарплату від народного бюджету (освіта, медицина, культура, армія, силові структури, державні службовці і тд.) входить більше 900 тисяч чиновників, з яких, близько 400 тисяч вищих, які складають систему управління державою («сторожа»). На вершині цієї піраміди стоять найвищі державні посадовці, які свавільно узаконили себе чинною Конституцією, як «еліту» і владу над єдиним носієм і джерелом влади – великим українським народом – (ось такий от парадокс!).
Хіба може сьогодні народ, де в активній економіці працює до 4 мільйонів чоловік (і де пенсіонерів більше 13,0 мільйонів), утримувати цю велику Систему управління, яка веде Державу до прірви, і наповнювати її величезне бездонне корито? Подача декларацій вищим чиновництвом показала, що нами керують аморальні бариги, яким зносить дах від вседозволеності і безкарності.
Осліплена наживою і грабуванням, діюча Система управління не зацікавлена і тому не спроможна зупинити сповзання України до прірви, навіть якщо декларуватиме свої благі наміри щодня, наприклад, так звану боротьбу з корупцією, люстрацію (по принципу «сам себе люструю»), декларування доходів вищого чиновництва, підвищення «рівня мінімальної зарплати» і залишення пенсійного рівня для 6 мільйонів пенсіонерів за межею смерті, закони про «децентралізацію», (які в народі прозвали законами колективізації) та інші декорації.
Вдумайтесь в це шановні лідери та керівники патріотичних громадсько-політичних сил і усвідомте себе справжньою елітою: донесіть поневоленому народові всю трагічну правду його становища «та й заходіться вже будить».
Наше громадянське суспільство, незважаючи на злиденність і повну залежність від Системи, незважаючи на поступову і часткову деградацію − здійснило дві революції в боротьбі з Системою, захищає Вітчизну від агресора ціною власних життів, утримує Державу, її економіку, культуру, науку і освіту від повної руйнації.
Наш народ спроможний до самоорганізації і лиш чекає лідерського обʼєднання громадсько-політичних патріотичних сил, які спроможуться сформулювати і поставити прийнятну для всіх прошарків суспільства стратегічну мету і накреслять безкровний шлях її досягнення.
Адже в Україні війна − і у нас неможлива третя революція, яка може похоронити нашу Державу під уламками зовнішнього вторгнення «рятівника» згубної для нас партійно-олігархічної Системи.
Чинна Система неспроможна на позитивні результати − бо це за межами її розуміння і бажання − вона покладає надію на нові, так звані вибори або переформатування, де на зміну блідорожевим прийдуть блідосині, або червоні (за жеребом, чи домовленістю), які так само будуть брехати і красти.
Якщо лідери деяких патріотичних політичних мікропартій розраховують на часткові зміни статей Конституції про вибори, (відкриті списки та інші декоративні поправки) з метою подолання 5-ти чи 7-ми відсоткового бар’єру, то вони глибоко помиляються, тому, що:
По перше. Чинна бронезакрита Система захистить себе, навіть якщо пропустить до себе ще 5-10 відсотків «інакомислячих».
По друге. Олігархи і владні, так звані, «партії», на ринок виборів викинуть в десятки разів більше грошей і обіцянок, ніж після Революції Гідності, так що злиденним патріотичним партіям прийдеться тільки збирати об’їдки на обідніх столах олігархічних виборів після їхнього банкету в час виборчої чуми (як це вже не раз з нами відбувалось). Безперервно повторювати один і той же порядок дій і надіятись на отримання іншого результату – безглуздя, а тим більше, коли ви згоджуєтеся змагатися з шулерами їхньою колодою карт, за їхнім столом, за їхніми правилами і їхнім суддівством − це верх безглуздості.
Партійно-олігархічна Система розуміє, що її перемога на виборах, чи навіть переформатування без виборів, приведе Україну до повного колапсу і втрати державності, чим може спричинити революційну зміну олігархічної Системи Громадсько-державною Системою реального народовладдя на основі територіальних громад і їх представників у всіх рівнях управління держави національного солідаризму, як це є в цивілізованих європейських країнах (і чого так боїться чинна Система).
Величезна партійно-олігархічна Система, де 60 відсотків складає абсолютно консервативне, збагачене на корупції і на експлуатації своїх повноважень чиновництво, після революційної зміни Системи, ризикує втратити все − і тому буде боротися за свої привілеї до останнього. Щоб революція не спричинила детонацію громадянської війни − зміна Системи повинна відбутися в рамках і за участі чиновників самої партійно-олігархічної Системи: в переговорах по пошуку компромісів у правах на власність та у відносинах між усіма прошарками суспільства, − але під безпосереднім і вольовим керівництвом в особі його патріотичних громадсько-політичних, постмайданівських, атовських, волонтерських, профспілкових та творчих об’єднань і спілок, історичних постатей, відомих діячів науки, освіти, культури та всіх справжніх патріотів, кому небайдужа доля України.
У серпні і вересні цього року об’єднання громадсько-політичних сил поділилось своїми роздумами та ідеями з багатьма громадськими спілками, політичними партіями та профспілковими об’єднаннями в матеріалах під назвою « Громадянське суспільство і Держава».
У листопаді і грудні відбудуться круглі столи і об’єднавчі форуми по цій програмі у містах Києві, Харкові, Одесі і Львові.
Тільки на цих об’єднавчих форумах будуть запропоновані конкретні шляхи і механізми еволюційної і термінової заміни запозиченої з радянського минулого і наскрізь корупційної партійно-олігархічної системи управління Державою на громадсько-державну Систему повного народовладдя.
А виконуватимуть це завдання Ваші громадсько-політичні сили, шановні лідери.
Щоб ліквідувати стару Систему без великого супротиву, необхідне використання важелів старої системи, одночасно розбудовуючи нову. Для цього необхідно здійснювати  адміністративно-територіальні, соціально-економічні та інші реформи за рахунок власної економіки, внутрішніх інвестицій та відновлення неправомірно втрачених багатств.
Ми вважаємо, що докорінна зміна Системи управління − це першочерговий шлях, доказаний 25-ти річним досвідом. І тільки це відведе Україну від прірви і дозволить приступити до розбудови національної і економічно-потужної Української Держави.
Наше звернення може бути для Вас запрошенням на участь у круглих столах і форумах об’єднання і мобілізації громадсько-політичних та інших патріотичних сил.
Одночасно просимо Вас, ще до проведення вказаних заходів поділитися з нами своїми відгуками, думками, планами і програмами на будь-яку з нижче вказаних електронних адрес.
З глибокою повагою до Вас, шановні колеги-лідери, від поки що близько тридцяти громадсько-політичних об’єднань, профспілкових і творчих спілок, членів Конгресу громадських обʼєднань України.
В єдності – розум і сила!
Київ – Дніпро – Рівне - Львів
Наші реквізити:
cgo_congres@ukr.net; stepanenko-47@ukr.net; rusiw@ua.fm, danmarco@ukr.net
http://grom-kozak.16mb.com

Немає коментарів:

Дописати коментар