Росія у безвиході

Ми маємо справу з ворогом, який перебуває у… розпачі, тому його ірраціональна агресивність наростатиме. Вчепившись зубами у Крим, Путін закусив власного хвоста. Інтегрувати український півострів у російську суспільно-економічну дійсність неможливо, а “виплюнути” означатиме визнати поразку самої ідеї “собіранія зємєль”.

Путіна ввела в оману інституційна слабкість української держави та млява, попервах, реакція Заходу на анексію.

Коли стало очевидним, що для кримчан є неприйнятними правила суспільного співжиття, які панують у Росії, а також те, що забезпечити півострів ресурсами, бодай на тому рівні, як це робить Україна, Росія неспроможна, то Путін вимушений реалізовувати первинний план – відхопити бодай Південно-східну Україну.

Він робитиме це всупереч економічним та політичним інтересам Росії, бо для нього це питання збереження влади. Агресор поступово усвідомлює, що його акультурна поведінка буквально шокувала Світ і Україну. Тому цивілізація даватиме йому системну і всеохоплюючу відсіч – від скасування гастролей російського балету до заборони постачання програмового забезпечення.

Росія буде змушена самоізолюватися. Для життя в ізоляції потрібний ресурс. У ресурсу є ім’я – Україна. Без неї Росія неспроможна вижити. Україна є донором перед усім якісних людських ресурсів, а також продовольчих, виробничих та інфраструктурних.

Саме за ці ресурси бореться зараз Росія у Донецьку, Луганську, Харкові, далі – Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, а тоді у Києві.

Другу добу говорю телефоном з донеччанами та харків’янами. Вони дуже сердиті через нестачу сили та рішучості держави у захисті їхньої громадянської гідності, безпеки та цілісності країни. Сепаратистам вдається правити бал через те, що за ними стоїть уся потужність російської державно-кримінальної машини, яка працює на самозбереження.

У змові з агресором перебувають рештки Партії регіонів та комуністи. Їм також нічого втрачати. Умови життя, праці, ведення бізнесу, навчання, що панують на Донбасі та Слобожанщині є важкими і небезпечними. Джерелом статків “господарів” цих регіонів є злидні, хвороби і смерті їхніх мешканців. За це зрештою доведеться відповідати. Росія може надати захист від такої відповідальності.

Рятуючи себе і свої статки “господарі регіонів” за підтримки комуністів намагаються замаскувати кричущі соціальні проблеми Донбасу і Слобожанщини демагогією довкола другої державної мови, позаблокового статусу, федералізації України. Ці вимоги один в один повторюють вимоги Росії. Вони не підлягають розгляду бодай вже тому, що висуваються ворогом – вбивцею українських військових та цивільних громадян. Той, хто вносить ці вимоги до своїх політичних програм є публічним союзником агресора, який завдає Україні збитків на сотні мільярдів доларів, оббріхує український народ, переховує на своїй території злочинців, що вчинили злочини проти людства та людяності.

Розгортання Росією масованої диверсійно-терористичної діяльності в Україні має також на меті зірвати вибори президента і цим продемонструвати світові державну неспроможність України. За цих обставини дуже точною в етичному розумінні є позиція нинішньої влади щодо неодмінного проведення виборів. Правильно, що до Донецька, Луганська та Харкова вчора виїхали Віталій Ярема, Арсен Аваков і Юлія Тимошенко. Щоб розвіяти морок російської пропаганди є лише один спосіб – чесний, часто важкий діалог з громадянами щодо справжніх, а не фантомних суспільних проблем, справжніх причин ненависті росіян до українців та місця нашої країни у Світі сьогодні.

Заміри росіян щодо поглинання України, чи бодай її частини, зумовлено панічним страхом успішності України як суспільно-державного цивілізаційного проекту, бо це стане наочною демонстрацією одвічної цивілізаційної меншовартості Росії. У стратегічній перспективі ці заміри є приреченими, бо Росія може існувати лише як диктатура. Диктатура це дуже ресурсовитратний спосіб організації держави. Диктатура тримається на невігластві та низькій кваліфікації людей, які її терплять. У інформаційному суспільстві ресурс невігластва є обмеженим у часі.

Революція Гідності в Україні показала Путіну чим закінчується безроздільне владарювання.

У цивілізаційному плані Революція Гідності річ надпотужна. Коли ж український народ, який щойно, на очах у всього Світу здійснив подвиг, зазнав нападу наскрізь брехливого та підступного російського агресора, це вже надало ситуації характеру одвічної – біблійної боротьби Добра зі Злом.

На Революцію Гідності Росія відповіла Україні нападом Підлості. Таку роль Росія обрала собі сама. Слабка, брехлива та закомплексована, вона є ідеальним уособленням Зла для підтвердження все перемагаючої та одвічної сили Добра.

Добро переможе Росію, якщо вона не зупиниться на своєму шляху агресора. Ступінь тотальності цієї перемоги, аж до ліквідації сучасної форми російської державності, залежатиме від того, як скоро Росія припинить свої підлі дії стосовно України.

Костянтин Матвієнко

http://snaua.info/rosiya-u-bezvihodi/