- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 25 квітня 2014 р.

П'ять правил для перемоги в інформаційній війні

За допомогою нескладних прийомів риторики можна позбавити боєздатності пропагандистську машину.
Як зробити союзниками громадян країни, яка ввела свої окупаційні підрозділи на нашу територію? Кремль, гроші, Путін, Крим, Кавказ - опорні пункти контрпропаганди, якими потрібно вміти користуватися.


Кремль згодував своїй пропагандистській машині мільярди доларів. Ми звикли вважати її особою Дмитра Кисельова, однак він усього лише один із гвинтиків - дуже талановитий, і тому помітний - у тій великій медійної системі, яку вибудував Володимир Путін за роки свого правління.

Обличчям цієї машини є зовсім не якийсь конкретний телепропагандист, а будь-який з обивателів, який фізично переживає і щиро транслює далі, іншим обивателям усі ті мислеформи, які проплатив Кремль. Це люди, чиї серця дійсно стискаються, коли вони чують слово "Росія" в якому-небудь наївно-патріотичному контексті. Це люди, які бачать, наприклад, військовий парад на Червоній площі в Москві і відчувають свою буквально фізичну причетність до зображуваної величі. Без їх підтримки, без їхньої віри в пропаганду ця кремлівська машина зламається.

ПРАВИЛО № 1 КРЕМЛЬ - ЦЕ НЕ РОСІЯ
Треба якомога рідше вживати слова "Росія" і "російське" в контексті протистояння. Наприклад, ми можемо говорити, що хочемо дружити з Росією, але якщо нам потрібно сказати про нашу боротьбу, то ми повинні говорити про боротьбу проти Кремля, а не проти Росії.
Ніщо в цьому світі вже не зможе перебити святість слова "Росія" для тих, хто асоціює себе з цією країною, хто вважає себе в першу чергу росіянином, а вже в другу - людиною. Це може дивно звучати, проте ми говоримо про людей, для яких цінність Росії вища, ніж загальнолюдські цінності, для яких Отєчєство важливіше, ніж людство.
Так що агресія проти нас не російська, а кремлівська. Кремль, а не Росія підтримує Януковича і вірить, що Янукович усе ще президент України. Ми повинні у своїй риториці мати на увазі, що Кремль і Росія - це не одне і те ж. Хочу підкреслити: не важливо, що ми думаємо про це насправді. Ми повинні говорити так, як нам вигідно, щоб перемогти в інформаційній війні.

ПРАВИЛО № 2 НЕ ПУШКИ, А ГАМАНЕЦЬ
Ми маємо справу з людьми, які глухі до почуттів інших людей, однак дуже чутливі до стану свого гаманця. Тому протистояння з Кремлем слід переводити з контексту військового зіткнення в контекст зіткнення економічного - всіх росіян з усім світом. Наша мета при цьому - говорити не про жертви, не про те, які військові втрати можуть понести росіяни в боротьбі, припустимо, за Крим, а про те, що ця боротьба стане найдорожчим проектом в житті нинішнього покоління росіян.
У нас є безліч аргументів. Президент США вже вимовив слова "економічна ізоляція", коли описував, що загрожує Росії в разі продовження агресії проти України. Не варто пояснювати, що ця загроза означає для інвесторів.
Крім того, сьогоднішню Росію вже порівнюють з учорашнім Іраном, який збирався розвивати свою ядерну програму і погрожував нею сусідам. Нинішня іранська влада відмовилася від ядерної програми в обмін на послаблення найсерйозніших економічних санкцій. Так от, на Заході говорять про такі ж санкції проти Росії. Що для російських господарів бізнесу означають навіть ці розмови про гіпотетичні санкції? Взяти гроші і швидше втекти.
Тому будь-яка розмова про наслідки кримської авантюри повинна зводитися в першу чергу до того, що за неї кожен росіянин заплатить - і дуже дорого! - Своїм власним достатком. Вторгнення оплачено грошима, які могли б піти на підвищення пенсій, на освіту, на медицину, на субсидії і так далі.

ПРАВИЛО № 3 ЦАРЯ ОБДУРИЛИ
Найскладнішою проблемою в цій інформаційній війні є особисто Путін. Його росіяни все ще підтримують. Він гарантує мільйонам росіян певний життєвий рівень і деяку передбачуваність - що пенсії будуть платити, моногорода не кинуть, кому треба, дадуть по зубах і так далі. При цьому абсолютно ясно, що всі ключові рішення в Росії ухвалює особисто сам Путін. Як ми можемо звинувачувати Путіна в агресії, при цьому не потривоживши симпатію до нього?
Ще раз: звичайно, ми розуміємо, що саме він і є ініціатор агресії, однак нам потрібно перетягнути на нашу сторону якомога більше росіян, багато з яких до цих пір довіряють Путіну. Ось, наприклад, дозвіл Ради Федерації на введення військ в Україну було засновано на брехні про загибель громадян Росії в Криму. Чому б не говорити, що і Путіна, напевно, обдурили?

ПРАВИЛО № 4 КАВКАЗ - ТАБУ
Тему Кавказу потрібно закрити. Кавказ для російського обивателя - це головна больова точка, це джерело постійного страху. Ми можемо як завгодно ставитися до того, що відбувається в кавказьких республіках Росії, але якщо нашу боротьбу російські обивателі будуть прирівнювати до тієї боротьби, яку ведуть у себе кавказці, то Кремлю вони дозволять зробити в Україні все, що завгодно.

ПРАВИЛО № 5 У ВСЬОМУ ВИНЕН ЯНУКОВИЧ
Ми любимо Крим. Ще більше ми любимо інші наші південні і східні регіони. У нас до них немає жодних претензій. Ми взагалі врятували їх від Януковича, який міг би окопатися там і пограбувати їх ще раз, щоб побудувати собі за їх рахунок нові Межигір'я.
Ніяких розмов, що хтось відключить Криму воду. Що електрика в Крим поставляється з України. Що хтось там десь там - "совок". Що в Одесі чи в Донецьку є якась п'ята колона, яку треба терміново притиснути або взагалі щось з нею робити.
Ми зобов'язані виходити з того і завжди підкреслювати, що Янукович і Сім'я грабували всю Україну - усі регіони, всі міста, всіх жителів. Янукович кинув за грати і Юлію Тимошенко, яку підтримують у Львові, та Ігоря Маркова, якого підтримують в Одесі. Янукович довів до бідності і Київ, і Сімферополь, він однаково проміняв на страусів і жителів Донецька, і жителів Житомира. Янукович однаково в труні бачив і Черкаси, та Запоріжжі, а ми однаково любимо всі міста.
Чим більше ми будемо фокусувати увагу росіян і співчуваючих кремлівській боротьбі громадян України на фігурі Януковича, тим дивніше їм усім здаватиметься позиція Кремля, яка полягає в тому, що Янукович - президент України.

Дмитро ЛИТВИН


Немає коментарів:

Дописати коментар