- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 22 лютого 2014 р.

ПРОВОКАЦІЯ, ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ

В умовах духовної деградації людини, для управління суспільною поведінкою людей - владою (або олігархічними угрупуваннями) через свої спецслужби (державні, чи незаконні)  широко і ефективно використовується ПРОВОКАЦІЯ.


 
Той, хто планує провокацію, чітко прораховує реакцію різних прошарків суспільства і безпомилково отримує бажаний для себе результат. Причому, як рядові виконавці провокацій, так і люди, яких зачіпають результати провокативних дій не усвідомлюють, що ними маніпулюють і таким чином спричиняють бажану для себе реакцію (розкол, ненависть, протистояння, конфлікт, спричинення незаконного тиску, підтримку своїх позицій і засудження альтернптиви , навіть вбивств і т.д.). Як правило, організатори і виконавці санкціонованих владою провокацій в кращому разі уникають викриття і покарання, а в гіршому - замість справжніх винуватців БЕЗДОКАЗОВО, а лише на підставі радикального пустослів*я покладають на бездіяльних "потєшних націоналістів", які і створені для прикриття справжніх зловмисників. Рядові члени таких організацій, в своїй більшості щиро бажають добра своєму народові, але не відають що творять. Те, що організовані владою провокації "кришуються" ми бачили в телерепортажах: як спокійно той, що тільки но молотив цепом беркутівців вільно пройнов кріз їх лави і зупинився на парапеті держустанови, яку цей загін захищав; як міліціонер наступив на вибитий у провокатора ніж і повернув його зловмиснику; а зараз оприлюднена інформація, що під час останніх подій з одного з дахів чоловік в фрмі беркутівця почергово стріляв то в повстанців, то в беркутівців...
Минулої ночі в Дніпропетровську був повалений памятник Леніну. Ця акція носить всі ознаки організованої владою провокації. Я, в своєму селі за 50 км від Дніпропетровська, о 21 годині дізнався про  повалення памятника Леніну (знайомий сказав:"поеду посмотреть, как  валят). Саме повалення затяглося до першої години ночі. При поваленні були присутні комуністи, які були попереджені зарання, або прибули по обзвону їх прихильників. За свідченням очевидців, міліції на місці подій не було, що означає, що повалення відбулося за мовчазного сприяння влади. А це означає, що ця провокація владі потрібна для здійснення репресій огульно до всіх патріотичних сил.
Для розпалювання ворожнечі в суспільстві обираються болючі точки, на яких компроміс неможливий. Це Ленін і СССР для прихильників повернення до тогочасних порядків, це питання мови і незалежності для патріотів України, це питання змагань НКВД і УПА,  І саме на цих питаннях в потрібний для влади момент акцентується увага суспільства, засліплюючи ними людей в той час, як владі треба здійснити якусь шулерську оборудку. 
На жаль, повалення памятника досягло своєї мети, я це вже відчув після дзвінка знайомого досить виваженого комуніста за переконаннями: "Если вы захотели мериться х..., мы вам покажем, у кого толще, мало не покажется..." Сьогодні, щоб відвернути увагу суспільства від розборок про відповідальність за влади за жертви майдану, того й треба.


Володимир Степаненко 22.02.2014р.

Немає коментарів:

Дописати коментар