Нинішні
події в Києві вигідні лише одному політикові – президенту Росії Володимиру
Путіну. Чим гарячіше буде в Україні і брутальніші заходи будуть вживатися
людьми Віктора Януковича в боротьбі з демонстрантами, тим швидше країна
опиниться в обіймах Москви.
Путін протягом довго часу тисне на
владу Києва, аби вона перестала сумувати за зближенням з ЄС, а наважилася на ще
ближчі стосунки зі східним партнером. Російський президент намагається
побудувати нову версію СРСР, розпад якого сам, кілька років тому,
охарактеризував як «не тільки найбільшу геополітичну катастрофу ХХ століття,
але справжньою драмою для росіян».
Саме тому, він намагається будь-якими
засобами змусити Україну, або вона доєдналася до створеного Кремлем Митного
Союзу, в якому вже є Білорусь і Казахстан, а скоро буде – ціною власних
устремлінь щодо асоціації з ЄС – Вірменія. Митний Союз вже найближчим часом
повинен перетворитися на Євроазіатський Союз, в якому головну роль звичайно
відіграватиме Росія і Путін. Це буде важливим етапом того, що в Москві
називається «підняття з колін».
Янукович не горить бажання вступати до
Митного Союзу, бо разом зі своїм оточенням і олігархами усвідомлює, що це
означатиме швидку васалізацію України. Прямо кажучи – загрозу для бізнесу, яким
нині займаються люди влади і пов’язані з ними підприємці. Можливо навіть для
самого Януковича, бо саме за його правління син президента блискавично
перетворився на мільярдера.
Російські олігархи просто сильніші,
також фінансово, а Росія багатша, ніж Україна. Адже саме Кремль недавно
врятував Київ від банкрутства, надавши кредит і скупивши українські облігації
за кільканадцять мільйонів доларів. Проте, це тільки на перший погляд, легкі
гроші – на відміну від Заходу та Міжнародного валютного фонду, Путін не вимагає
впровадження необхідних реформ, без яких економічна агонія України буде просто
відкладена у часі.
Тому, Янукович так довго маневрував між
Заходом і Сходом, і навіть був впевнений, що він ще довго зможе це робити.
Проте, він не передбачив впертого бунту на Майдані і того, що певні рішення
щодо подій в Києві не будуть прийматися в кабінеті президента, чи уряду
України, а в Москві. Багато людей з силових структур навіть не приховують своїх
проросійських настроїв, а частина з них точно годується з кишені Кремля. Їх
лояльність до Януковича є дуже сумнівною.
Після кровопролиття український
президент і його оточення опинилися в глухому куті. Захід не може більше
миритися з брутальністю влади – США вже анулювали візи багатьом високо
посадовцям, відповідальним за розправу з демонстрантами, найближчим часом це
може зробити і ЄС. Після цього можуть бути запроваджені реальні економічні
санкції, такі як блокування рахунків в західних банках. Це було б серйозним
ударом для української еліти – вони не лише зберігають власні гроші в безпечних
банках ЄС і Швейцарії, але також часто туди подорожують і посилають своїх дітей
на навчання.
За таких умов, Янукович був би
приречений йти лише в одному напрямку – до майбутнього Євроазіатського Союзу.
Це на роки, якщо не на завжди, відкинуло б Україну від Заходу.
Однак у президента є вихід – він, разом
з лідерами опозиції, може об’єднати народ. Обидві сторони повинні нести
відповідальність і спільно зробити все, аби не допустити до подальшого
кровопролиття. Таке об’єднання однозначно повинно було б означати, що Янукович
повинен би звільнити ненависний уряд Миколи Азарова, а також пришвидшити
президентські вибори, призначені на наступний рік, або навіть зректися
президентської посади. Взамін, він міг би домовитися про недоторканність для
себе і своєї родини після зміни влади – а опозиція повинна була б відмовитися
від бажання помсти.
Для України і її громадян, це був би
найкращий сценарій розвитку подій. Промінь надії є – Янукович погодився на
зустріч з опозицією. Будемо тримати кулаки, аби це було не просто тактичний
крок з метою затягування часу, щоб остаточно розправитися з Майданом.
За матеріалами: Роман
Імєльські, Gazeta Wyborcza, Переклад Оксани Тютюн
Немає коментарів:
Дописати коментар