- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 11 вересня 2013 р.

«Свобода» прийде – «порядок» наведе


Багато з тих, хто раділи тріумфу «Свободи» на Тернопільщині в 2009-му, а потім – по всій Галичині на місцевих виборах у 2010-му, покладали на цю партію великі надії. «Свобода» прийде – порядок наведе!», – завзято скандували учасники різноманітних свободівських маршів.

На парламентських виборах націоналістичну партію відкрито підтримали навіть представники національно-демократичної і навіть ліберально-демократичної інтелігенції. Певно, тієї самої «клістирної інтелігенції», яку, за словами народного депутата Юрія Михальчишина, не візьмуть у “світле майбутнє” (у те саме майбутнє, коли «бандерівська армія перейде Дніпро…»)

На жаль, ейфорія спадає. Найбільш затяті прихильники «Свободи» б’ють на сполох. «Активувались воріженьки!», – пишуть вони в своїх блогах, – «поливають брудом «Свободу!». На таку відповідь може нарватись кожен, хто захоче дізнатись, чому після трьох років свободівської більшості у Львівській міськраді, в місті тхне, вибачте, нечистотами, а центр культурної столиці України безжально забудовують? Або хто захоче дізнатись, що це коїться з дорогами на Тернопільщині?.. Або чому так не схвально відгукуються про діяльність «єдиної сили» франківчани.

«Представництво в місцевих радах – то не влада», «Свобода» нічого не може зробити, бо гроші у місцевих адміністрацій». Приблизно такими тезами відповідають свободівці на закиди щодо непокращення ситуації в регіонах, де перемогла їхня політсила. «От коли ми прийдемо до влади», – кажуть вони, – «тоді буде кругом порядок. А для цього нам усім треба дуже довго працювати над собою і не поливати брудом «Свободу», щоб вона прийшла до влади і тоді все буде добре. А якщо тоді не буде все добре – то що ж, тоді ми «Свободу» більше не будемо обирати».

Сьогодні «Свобода» б’ється за представництво в Київській раді. Київська міська рада – то ласий шматочок. Злі язики подейкують, що вартість прохідного місця в Київраду сягає мільйонів і наближається до вартості прохідного місця до ВРУ. Але це, звісно, не про «Свободу». Ця партія не йде наживатися, вона йде боротися за те, щоб в Києві був порядок, – скаже будь-який свободівець. Дуже не люблять спікери партії запитань на кшталт, що ж змінилося на краще в Галичині, де «Свобода» отримала більшість в обласних центрах і в самих обласних радах?

«Свобода» відома в Києві своєю боротьбою проти незаконних забудов… Злі язики подейкують, що насправді ця «боротьба» є звичайнісіньким рекетом, адже часто «борці» полишають об’єкти ніби як дійшовши згоди з забудовниками. Але, як то кажуть, не впійманий – не злодій…

Дивує інше: події навколо Львівських забудов. Там ситуація нагадує київську, але навпаки. У Львові, завдяки свободівській більшості в міськраді, приймаються рішення, які обурюють місцеву громаду. Там вже дійшло до того, що помічники нардепа-свободівця Юрія Михальчишина розправляються з борцями проти забудов за допомогою бейсбольних біт. «Та то ж ліваки, шавки», – знаходять, що відповісти на запитання свободівці, – «їх треба бити». Та обставина, що «шавки» – це колишня команда нардепа Михальчишина, з якою він завзято марширував до того, як став респектабельним нардепом, чомусь обговорюється неохоче.

«Свободівці хочуть показати всім, що Львів – їхнє місто, “там є наша сила і власть” (с). І якщо вони терпітимуть, що на них на парканах у Львові пишуть різну гидоту – дуже скоро об них ноги витирати почнуть», – виправдовує свободівців блогер-репортер Олена Білозерська.

Що ж зміниться для киян, якщо «Свобода» матиме представництво в Київській міськраді? Може й тут свободівці захочуть встановити їхню «силу і власть», щоб кияни часом не подумали витирати ноги об єдину силу українців?

Схоже, встановлювати власть «Свобода» вже почала. Це ми бачимо на прикладі масового валяння парканів забудов, а також на прикладі періодичних штурмувань міськради. Злі язики, щоправда, подейкували, що, добившись права на свою присутність в сесійній залі Київради, борці не знали, що робити далі, і дуже нудьгували під час сесії. Одні з них не прийшли на засідання, інші дрімали або грались в “Енгрі бьордс”.

Якоюсь незавершеною і забутою виявилась ситуація навколо Гостинного Двору, де нещодавно точилися бої не на життя, а на смерть. Наразі будівництво спокійно продовжується, а от боротьба чомусь припинилась… Ні тобі чергувань, ні полум’яних промов… Також незрозуміла ситуація навколо вчительки-свободівки Ніни Москаленко, яку певний час свобода захищала від рейдерського захоплення її квартири на Печерських пагорбах. Згодом партія чомусь «закрила проект», і підтримувати вчиельку лишилися тільки окремі активісти.

Кажуть, що вибори до Київської міськради таки можуть відбутись незабаром. Певно що це спонукало групу найбільш затятих партійців почати «працювати» з вулицею, як люблять говорити свободівці. Для того Київська міська організація активно «вписується» в усі резонансні заходи, на яких можна максимально «засвітитись» і де можна поповнити собі членство пасіонарною молоддю.

Звісно, так казати – це теж однозначно лити бруд на партію. Насправді «Свобода» щиро перейнялася долею незаконно засудженої родини Павличенків, і не їхня провина, що перейнялися вони не два роки тому, коли підтримувати Павличенків приходила маленька купка хуліганів-малоліток, а десь з-рік тому, коли певні навколофутбольні організації змогли підняти цю тему на міжнародний рівень, і підтримка Павличенків стала масовою.
На фото Голова Київської міської організації ВО «Свобода» народний депутат Андрій Іллєнко в футболці «Свободу Павличенкам». Злі язики подейкують, що ніхто не бачив Іллєнка у футболці «Свободу Сергію Бевзу», свободівцю, який вже два роки перебуває в Лук’янівському СІЗО за сфабрикованим звинуваченням.

Віднедавна Київська міська «Свобода» перейнялася ще й долею киянок, які, на думку націоналістів, потерпають від залицянь іноземців.

В мережі інтернет з’явилося відео , на якому видно, як група свободівців відловлює в місті людей невкраїнської зовнішності, люто сварить їх за ніби-то залицяння до українських дівчат і всіляко принижує «зайд». В якості наживки, для відлову чужинців, що зазіхають на наших роксолян, використовували дружину свободівця-культуриста Михайла Ковальчука. На відео тема зазіхань не розкрита, натомість добре видно дівчину у міні-спідниці, яка заводить бесіди з іноземцями або з людьми «неслов’янської» зовнішності, а потім вже група захвату атакує чужинця на предмет «ти чєво к дєвушкє пристайош?».

Не знаю, кому як, а мені нагадало, як колись давно ми пили пиво з другом на терасі біля пабу, і раптом почули, що недалеко від нас відбувається бійка.

Діалог під час бійки був приблизно наступний:
 - Ты чего к девушке пристаешь?
 - (якась невнятна відповідь п’яного мужика)…

Далі ми чули звуки ударів, а потім побачили, як кілька чоловіків щось схопили і втікли. І лише після цього до нас дійшло, що відбувся банальний розбій. Купка покидьків побила п’яного чоловіка на виході з пабу, забрала його речі, а щоб ніхто не вступився чи не викликав міліцію, то голосно лунали вигуки на кшталт «ты чего к девушке приставал», «ей 17 лет» і т.д.

Ні, звісно я не кажу, що свободівці відловлювали в Києві іноземців з метою пограбування. Звісно, їхньою метою було показати українцям, а надто українкам, хто насправді покликаний захистити їх від зовнішнього ворога. Відео: Українських жінок треба поважати
На відео депутат Броварської міськради VI скликання Петро Кузик говорить якомусь вкрай подивованому і наляканому іноземному відвідувачу кав’ярні на Хрещатику: «Здесь нужно девушек уважать. Здесь женщин уважают», «Ты понимаеш, шо здесь кженщинам нужно относиться уважительно», «Скажи: я буду уважать женщин украинских»…

Даремно злі язики коментують, що зовнішність самого депутата дещо неукраїнська. Насправді вони просто заздрять герою.
На фото депутат Броварської міськради VI скликання Петро Кузик.

Справді, хто як не свободівці можуть показати, як треба поважати українських жінок?
Олександр Аронець, відповідальний за зв’язки з громадськістю ВО “Свобода”
Ігор Мірошниченко, народний депутат від ВО “Свобода”.
Влад Ломов, свободівець, священик.

Юрій Погодаєв, спеціально для “Інформатор

Немає коментарів:

Дописати коментар