Спецпідрозділ МВС
"Беркут" створювався насамперед для знешкодження злочинних
угрупувань. Однак поступово основним завданням стала "охорона громадського
порядку" на акціях протесту.
"Альфа", "Омега", "Сокіл",
"Беркут", "Титан" - усе це назви спеціальних підрозділів
силових органів України: СБУ та міліції. В Україні свої спецпідрозділи мають
також прикордонники, митники й військові.
Утім, останніми роками саме "Беркут" регулярно
шокує громадськість невиправданою брутальністю й агресивністю,
"знешкоджуючи" мітингувальників та демонстрантів. Надмірна
жорстокість "Беркута" при розгоні акцій вуличних протестів викликає
обурення й у парламентської опозиції: народний депутат від "Удару"
Сергій Каплін оголосив про підготовку законопроекту про ліквідацію міліції
особливого призначення. Утім, наскільки реалістичною є така пропозиція?
"Беркут" залишити не можна ліківідувати
"Такий спецпідрозділ, як "Беркут", має
бути в арсеналі держави, але із визначеною законом кількістю особового складу,
із чітко встановленими завданнями та зі строго окресленими способами та
засобами їх виконання", - переконаний експерт Центру політико-правових
реформ Микола Хавронюк. За його словами, в законі також мають бути чітко прописані
повноваження та обов'язки "беркутівців", і головне - що їм
заборонено.
Як виявилося, із часу створення "Беркута" у
1992 році та донині вся його діяльність визначена лише в нормативних актах МВС.
Це означає, що юридичні механізми їхньої дії - без законодавчої основи -
перебувають винятково в руках керівництва МВС, яке, як відомо, змінюється
"під владу".
Українські "рембо"
На початку серпня цього року в дитячих таборах низки
областей України діти стали учасниками інтерактивних міліцейських шоу. На
малечу надягали шоломи та бронежилети, демонстрували засоби індивідуального
захисту і навіть дозволяли торкатися зброї. Бійці спецпідрозділу міліції
"Беркут" демонстрували дітям усю свою міць. "Демонстрація
прийомів рукопашного бою викликала жвавий інтерес, причому не тільки у
хлопчиків, але й у дівчат", - зазначається на сайті МВС України.
Міліція не шкодує піар-зусиль, аби підтримувати за
"беркутівцями" імідж українських "рембо". Згідно з
нормативними актами МВС, у 1992 році "Беркут" створювався як міліція
швидкого реагування для ефективного використання у боротьбі з організованою
злочинністю. У "Беркуті" служили колишні військові спецназівці, кращі
"опери" карного розшуку, досвідчені міліціонери, які володіли
прийомами рукопашного бою тощо.
Власне, й тепер пріоритет у зарахуванні до
спецпідрозділу мають майстри спорту, кандидати в майстри спорту та
першорозрядники силових видів спорту. У МВС повідомили, що нині штатна
чисельність „Беркута” становить близько чотирьох тисяч працівників, конкурс на
службу - 4 особи на місце, а середньомісячне грошове забезпечення залежно від
вислуги років: у рядового складу - 4,3 тисячі гривень, у начальницького - 4,7
тисячі гривень. Нагадаємо, що в середньому в україніській міліції заробітна
плата в півтори-два рази менша.
Нині у складі підрозділів "Беркута" не просто
фізично загартовані бійці, а й фахівці зі спеціальних техзасобів, альпіністи,
водолази, підривники та снайпери. Їх кидають на затримання озброєних злочинців,
членів організованих злочинних угруповань, звільнення заручників.
Співробітники "Беркута" проходять і курс
психологічної підготовки. Один з бійців на умовах анонімності розповів DW, що
основна мета такої підготовки - це налаштованість на те, що "завдання має
бути виконано". За сім місяців цього року за участю "Беркута” було
виконано понад 160 таких завдань - спецоперацій із затримання озброєних
злочинців.
Нова ціль - протестувальники?
Утім, ще кілька років тому діяльність
"Беркута" в галузі протидії злочинності була значно пліднішою. Для
порівняння: в 2005 році, коли у спецпідрозділі служили три з половиною тисячі
бійців, було проведено понад 18 тисяч операцій, у 2006-му - 21 з половиною
тисяч операції, повідомляло тоді інформагентство "РИА-новости" з
посиланням на тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка.
Як випливає із актуальної відповіді МВС на запит DW,
використання високопрофесійно підготовлених "беркутівців" у боротьбі
зі злочинністю нині має другорядне значення. Тепер, наголосили DW у МВС, одним
з основних завдань "Беркута” є "забезпечення правопорядку під час
проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних,
спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних
заходів". "Тому працівники цих підрозділів залучаються насамперед до
охорони громадського порядку під час проведення заходів з масовою участю
громадян", - пояснили в МВС.
"Така ситуація є наслідком неправильного
менеджменту та політичного тиску і призводить до того, що професійні бійці
непрофесійно працюють у непрофесійних умовах", - переконаний правозахисник
Олег Мартиненко. Донедавна Мартиненко як єдиний представник правозахисних
організацій був членом громадської ради при МВС України. Утім, Гельсінська
спілка відкликала його, не побачивши в діяльності ради зацікавленості у вирішенні
проблем, що стосуються прав людини.
Кого боїться МВС: політичну опозицію чи людей?
Варто зауважити, що, за нормативами самого ж МВС,
начальники управлінь МВС в областях, Києві та Севастополі мають розраховувати
сили та засоби, задіяні для забезпечення охорони громадського порядку. Однак у
нормативах самого МВС немає відповідей на основні питання, зазначає експерт
Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк: "Що таке антигромадський
вияв? Що таке припинення масових безпорядків і чим воно відрізняється від їх
придушення? Що таке масові заходи, тобто маса - це скільки?"
За спостереженням екс-члена громадської ради при МВС
Мартиненка, до охорони громадського порядку під час багатотисячних акцій
опозиції залучається часом не більше сотні бійців "Беркута". А під
час мирних акцій, як от "Врадіївської ходи", на вулицях, в автобусах,
у підземних переходах присутня мало не така ж кількість
"беркутівців", як і самих мітингувальників, зауважує правозахисник.
"По суті, політична верхівка командує, яку акцію
прибрати, ліквідувати, нейтралізувати, і тоді командир підрозділу, який має
таку команду, викликає чи не весь особовий склад свого підрозділу на місце
події", - каже правозахисник.
"Ми не політизовані. У нас є визначені законом
задачі. Треба охороняти громадський порядок - ми його охороняємо. Не треба
прикриватися мирними діями. Адже провокації якого штибу можуть бути? Пустять
натовп, а здалеку почнуть стріляти. То до чого тут ми?", - зауважив у
розмові з DW співробітник спецпідрозділу.
Дається взнаки спеціальна психологічна підготовка: у
демонстрантах заздалегідь бачать приховану загрозу й висловлюють готовність
знешкодити її джерело у будь-який спосіб? Однак незаконні накази співробітники
міліції повинні не виконувати.
Мартиненко вважає, що для "беркутівців" накази
керівника завжди виглядають законно: "Зовнішньо співробітники міліції не
здатні оцінити, наскільки законним є наказ командира в даний момент". А
якщо до цього додається низький рівень поінформованості бійців про громадянські
права протестувальників, то спецпідрозділи перетворюються на ефективний засіб
придушення політичних та соціальних протестів.
Немає коментарів:
Дописати коментар