Шановні співвітчизники! 5 червня 2012 р. окупанти та їх поплічники показали українцям, хто в нашій країні хазяїн. Поплічники того «хазяїна» у Верховній Зраді 234-ма голосами ухвалили в першому читанні антиконституційний законопроект малороса Колєсніченка та москаля Ківалова, спрямований на введення в Україні другої державної російської мови. Прийняли, незважаючи на акції протесту не тільки під стінами Верховної Зради, а й в багатьох містах України. Я не випадково назвав Верхону Раду Верховною Зрадою, бо народні депутати повинні не тільки знати зміст чинної Конституції, але й діяти відповідно до її норм, чого на жаль сьогодні не відбулося. Не відбулося попри те, що противників законопроекту під її стінами було більше ніж прихильників.
Не відбулося, бо московській владі дуже хочеться знову знищити українську державу і поневолити її народ. І задля цього їм, ледачим та тупим, нездатним навіть за 50 років вивчити мову «молодшого» брата, дуже хочеться знову стати (швидше - залишитись) нашими панами і хазяйнувати на нашій, рясно политій кров’ю наших пращурів землі. За московськими традиціями не вони повинні на нашій землі спілкуватися з нами нашою мовою, а ми – «разговарівать с німі на іх языке». Так було майже 300 років і вони вважають, що по-іншому бути не може. Тому, що вони «старші» брати, а ми – «молодші».
Останнє їх твердження безумовно є брехнею, бо Київ понад 1500 років тому мав 100000 мешканців і був другим містом в Європі по чисельності населення, а вік Москви обчислюють з 1147 року (дехто стверджує, що Москва на 100 років молодша). В той час Київ за чисельністю населення був в 20...50 разів більшим від Парижа та Лондона. На час Переяславської Ради від 40% до 60% українців мали пристойну освіту. На відміну від них у московітів було не більше 5% освічених людей. Через 250 років спільного життя показники освіченості вирівнялися і сягнули 7%. Та й сучасну назву Росія отримала тільки за часів правління Петра Першого.
Поневолила українців через покріпачення шльондра Катерина Друга, видавши в 1762 р відповідний Указ. Після цього указу вільні українці роздавалися нею разом з їх землею російським, польським, австрійським та іншим панам. А ще проливали кров за своїх гнобителів в усіх, розв’язаних ними загарбницьких війнах: Турецькій, Балканській, Кавказькій, Середньоазійській. І не тільки воювали, але й облаштовували «во благо» «старшого брата» безмежні землі загарбаних Москвою Сибіру, Далекого Сходу, Кавказу та Півночі. Історія повторюється і Кремль знову діє за перевіреною віками схемою: пограбувати, а потім, за допомогою зрадників та колабораціоністів, асимілювати.
Грабує Росія Україну вже не перший рік. Інструментом пограбування виступають ціни на російський газ. Через дурість чинної влади, яка зрадивши національні інтереси, підписала злочинні Харківські угоди, ціни не зменшились а стали понад як 1,5 рази вищими ніж в Європі. При цьому означені угоди продовжили окупацію 18000 тисяч гектарів чорноморського узбережжя Криму російським Чорноморським флотом до 2042 р., що безперечно створює військову загрозу для України. До речі, мовне питання в Криму вже давно «вирішено» у спосіб Ківалова - Колєсніченка. Там існує три регіональні мови: українська, російська та татарська. Однак, важко знайти кримського чиновника, який володіє українською, не кажучи вже про татарську.
Підводячи підсумки, варто звернути увагу на те, як зашкодити цьому кремлівському сценарію. Варто скористуватись сталінським гаслом «Страна должна знать своіх гєроєв» і терміново оприлюднити у всіх українських ЗМІ прізвища всіх 234-х колаборантів, які голосували за ухвалення антиконституційного закону. Вважаю це громадським обов’язком парламентських журналістів та патріотичних народних депутатів від опозиції. Останніх, а разом з ними і всіх користувачів Інтернету прошу терміново розповсюдити і зберігати списки «героїв». Пропоную журналістам, а також пересічним громадянам під час виборчої кампанії постійно нагадувати суспільству про «подвиг» 234-х колаборантів, закликаючи виборців на кожному окрузі, де ті будуть балотуватися, голосувати проти них. Всім опозиційним партіям пропоную надрукувати листівки з відповідною інформацією, а пересічним громадянам - допомогти самим собі і розповсюдити ці листівки про «двуязикій героїзм», для унеможливлення потрапляння до наступного складу парламенту посіпак окупантів – зрадників Батьківщини.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/06/blog-post_06.html
Не відбулося, бо московській владі дуже хочеться знову знищити українську державу і поневолити її народ. І задля цього їм, ледачим та тупим, нездатним навіть за 50 років вивчити мову «молодшого» брата, дуже хочеться знову стати (швидше - залишитись) нашими панами і хазяйнувати на нашій, рясно политій кров’ю наших пращурів землі. За московськими традиціями не вони повинні на нашій землі спілкуватися з нами нашою мовою, а ми – «разговарівать с німі на іх языке». Так було майже 300 років і вони вважають, що по-іншому бути не може. Тому, що вони «старші» брати, а ми – «молодші».
Останнє їх твердження безумовно є брехнею, бо Київ понад 1500 років тому мав 100000 мешканців і був другим містом в Європі по чисельності населення, а вік Москви обчислюють з 1147 року (дехто стверджує, що Москва на 100 років молодша). В той час Київ за чисельністю населення був в 20...50 разів більшим від Парижа та Лондона. На час Переяславської Ради від 40% до 60% українців мали пристойну освіту. На відміну від них у московітів було не більше 5% освічених людей. Через 250 років спільного життя показники освіченості вирівнялися і сягнули 7%. Та й сучасну назву Росія отримала тільки за часів правління Петра Першого.
Поневолила українців через покріпачення шльондра Катерина Друга, видавши в 1762 р відповідний Указ. Після цього указу вільні українці роздавалися нею разом з їх землею російським, польським, австрійським та іншим панам. А ще проливали кров за своїх гнобителів в усіх, розв’язаних ними загарбницьких війнах: Турецькій, Балканській, Кавказькій, Середньоазійській. І не тільки воювали, але й облаштовували «во благо» «старшого брата» безмежні землі загарбаних Москвою Сибіру, Далекого Сходу, Кавказу та Півночі. Історія повторюється і Кремль знову діє за перевіреною віками схемою: пограбувати, а потім, за допомогою зрадників та колабораціоністів, асимілювати.
Грабує Росія Україну вже не перший рік. Інструментом пограбування виступають ціни на російський газ. Через дурість чинної влади, яка зрадивши національні інтереси, підписала злочинні Харківські угоди, ціни не зменшились а стали понад як 1,5 рази вищими ніж в Європі. При цьому означені угоди продовжили окупацію 18000 тисяч гектарів чорноморського узбережжя Криму російським Чорноморським флотом до 2042 р., що безперечно створює військову загрозу для України. До речі, мовне питання в Криму вже давно «вирішено» у спосіб Ківалова - Колєсніченка. Там існує три регіональні мови: українська, російська та татарська. Однак, важко знайти кримського чиновника, який володіє українською, не кажучи вже про татарську.
Підводячи підсумки, варто звернути увагу на те, як зашкодити цьому кремлівському сценарію. Варто скористуватись сталінським гаслом «Страна должна знать своіх гєроєв» і терміново оприлюднити у всіх українських ЗМІ прізвища всіх 234-х колаборантів, які голосували за ухвалення антиконституційного закону. Вважаю це громадським обов’язком парламентських журналістів та патріотичних народних депутатів від опозиції. Останніх, а разом з ними і всіх користувачів Інтернету прошу терміново розповсюдити і зберігати списки «героїв». Пропоную журналістам, а також пересічним громадянам під час виборчої кампанії постійно нагадувати суспільству про «подвиг» 234-х колаборантів, закликаючи виборців на кожному окрузі, де ті будуть балотуватися, голосувати проти них. Всім опозиційним партіям пропоную надрукувати листівки з відповідною інформацією, а пересічним громадянам - допомогти самим собі і розповсюдити ці листівки про «двуязикій героїзм», для унеможливлення потрапляння до наступного складу парламенту посіпак окупантів – зрадників Батьківщини.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/06/blog-post_06.html
Немає коментарів:
Дописати коментар