- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 16 серпня 2013 р.

Торговельні війни з Росією: збитки і користь для України


Тотальна перевірка товарів, які Україна експортує до Росії, та фактичне припинення експорту завдасть збитків українській економіці, однак не варто їх перебільшувати, вважають українські урядовці й частина експертів. Шкода від українсько-російського митного протистояння залежатиме від того, як довго воно триватиме, вважають фахівці. Однак частина аналітиків та окремі представники опозиції вбачають і позитив: на їхню думку, торговельні війни з Росію змушують Україну переорієнтовуватися на українські ринки.

На українсько-російських прикордонних пропускних пунктах  черги з вантажівок, а на російських прикордонних залізничних станціях стоїть дедалі більше товарних потягів із України. Російські митники повністю перевіряють вантажі, змушуючи перевізників розвантажувати й завантажувати кожен транспортний засіб. Першою про ці проблеми заявила Федерація роботодавців України. Зі свого боку, «Укрзалізниця» спростовує інформацію про перешкоди в роботі залізничного транспорту.

«Станом на 15:30 15 серпня цього року рух поїздів на прикордонному переході Хутір-Михайлівський – Зернове – Суземка відбувається у штатному режимі. Рух на дільниці Київ – Хутір-Михайлівський – Брянськ здійснюється відповідно до графіку руху поїздів», – заявила керівник прес-служби Південно-західної залізниці Анна Малієнко.

Першим проблеми з експортом до Росії відчула компанія «Рошен», 14 серпня  про це заговорила більшість українських експортерів. Компанія «Оболонь» у цій ситуації сама відмовилася відвантажувати продукцію в Росію, поки ситуація не стане зрозумілішою.

Це не політика, а бюрократія Митного союзу – депутат Держдуми

Тим часом голова комітету Держдуми Росії у справах СНД Леонід Слуцький наголосив, що причина затримок товарів на кордоні – не якась торговельна війна, а «проста бюрократія, бо Україна не є членом Митного союзу».

Прем’єр-міністр України Микола Азаров, оцінюючи ситуацію на українсько-російському кордоні, наголосив, що медіа штучно перебільшують цю проблему.

​​«Зараз є певні складнощі, пов’язані, перш за все, як ми вважаємо, зі створенням, структуруванням і формалізацією Митного союзу. У нас з’являються відмінності в підходах. Саме тому треба продовжувати співпрацю з Митним союзом, особливо в напрямку зближення технічних регламентів та митних процедур», – сказав Азаров.

Колишній прем’єр, екс-міністр економіки, а нині депутат-регіонал Анатолій Кінах вважає, що в цій ситуації Україна має захищати свого виробника, спираючись на норми Світової організації торгівлі, і не припиняти курсу на європейську інтеграцію, паралельно вирішуючи проблеми з Росією на переговорах.

​​«Україні необхідно жорстко, системно відпрацьовувати захист своїх економічних інтересів, не відмовляючись від свого курсу на інтеграцію в європейський простір», – підсумовує Кінах.

Збитки України не будуть великими – експерти

Росія споживає близько чверті українського експорту, такі дані наводить Мінекономіки. За розрахунками міністерства, у першому кварталі Україна експортувала до Росії продукції на суму понад 3,7 мільярда доларів США, тоді як до країн ЄС – на суму понад 4,5 мільярдів доларів.

Загалом для української економіки проблеми з експортом до Росії не будуть руйнівними, однак суттєво постраждати може агропромисловий комплекс, заявив Радіо Свобода директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

​​«Більшість експорту українських овочів та фруктів припадає на Росію. Однак найбільшого впливу від проблем на кордоні зазнає українська молочна галузь, а також виробництво м’яса. Виробники будуть переорієнтовуватися, але на це потрібні роки», – вважає аграрний експерт.

Про те, що Україна не зможе швидко спрямувати надлишок своїх товарів на інші ринки, говорить і економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. Відтак він вважає, що єдиний шлях розв’язання проблеми з експортом – переговори.

​​«Масштаб втрат економіки залежить від того, як довго перешкоджатимуть експорту. Слід зазначити, що від перешкод на російській митниці програє і Україна, і Росія. Оскільки з українських товарів платяться податки у російський бюджет, російський бізнес отримує прибуток і створює робочі місця, продаючи їх. Не йдеться про припинення експорту на тривалий час», – зазначає Газізуллін.

Між тим українські громадяни виступили одразу з кількома ініціативами щодо бойкоту товарів українських виробників. У соцмережах можна знайти переліки російських брендів продовольства, одягу та інших товарів із закликом не купувати їх.

Торговельними війнами Росія штовхає Україну в Європу – Новак

Економіст Андрій Новак бачить у торговельних перешкодах між двома державами не лише економічні збитки, а й позитив.

«Проблеми виникають синхронно з успіхами України в європейській інтеграції і зі зменшенням інтересу до Митного союзу. Економічні втрати є обопільними, – вважає експерт. – Але якщо в короткостроковій перспективі українські компанії рахують збитки, то стратегічно повторення торговельних воєн із Росією стимулює українських виробників розширювати ринки збуту, ставати більш конкурентоздатними. Тобто, в підсумку Україна виграє».

Експерти наголошують, що спроби переорієнтувати продукцію, яку не пускає до себе Росія, на інші ринки штовхають виробників до запровадження європейських стандартів, до підвищення якості продукції у майбутньому та до активнішого пошуку покупців за кордоном.

Євген Солонина


Немає коментарів:

Дописати коментар