Ситуація для режиму зайшла у глухий кут, це – повна
безвихідь. Базуючись на реальних оцінках та принципах самозбереження, режим
зрозумів, що він наблизився до межі свого політичного краху. Це розуміння
штовхає його в напрямку знаходження порятунку з боку МВФ.
Вимальовується два сценарії, інших не існує.
Перший полягає в тому, що МВФ виділяє кошти цьому
нелегітимному уряду, і тоді Україна скочується в безодню на тлі тих умов, які будуть накладені на Україну в
рамках можливого меморандуму, і цей меморандум виконуватиме абсолютно
нелегітимна влада. Тобто це сценарій краху в рамках цього режиму. Але
керівництво МФВ і, в першу чергу, Директор-розпорядник Фонду Крістін Лагард –
член «Франкфуртської Групи» - повинні відкрито оголосити про свої справжні
наміри.
Другий сценарій, коли МВФ не виділяє коштів і це теж
веде до краху.
Важко сказати, який сценарій є кращим, якщо можна в
цих катастрофічних умовах використовувати такий термін. Зрозуміло, що МВФ буде
лише посилювати свої вимоги, беручи до увагу ситуацію в економіці в глобальному
масштабі, а також просто божевільну, з усіх боків – з політичного, соціального,
фінансового, бюджетного, – ситуацію в
Єврозоні.
Тому постає ще одне питання.
Вже можна прогнозувати, що цей нелегітимний «уряд
катастрофи» під керівництвом Азарова наближається до своєї межі існування.
Виходячи із загальної політичної логіки і практики, до існування цього уряду
залишились лічені тижні. Надалі, коли, можливо, буде сформований новий уряд, з
одного боку, це парадоксально, з іншого боку, викликає іронію, у нього не буде
іншого виходу, окрім як звертатися до МВФ. Можна припустити, що умови будуть ще
жорсткішими, але тут питання стоятиме так: чи вистачить політичної легітимності
та підтримки у нового українського уряду на те, щоб почати реалізовувати новий
договір з МВФ, якщо він буде підписаний.
Олексій Коломієць, Президент Центру європейських та
трансатлантичних студій

Немає коментарів:
Дописати коментар