Шановні співвітчизники! В мене нема сумніву, що значній частині вас насточортіли злидні та невпевненість в завтрашньому дні. Це й не дивно, бо за 20 років незалежності українці так і не спромоглися хоч одного разу обрати собі патріотичну владу. Наслідком цього стало зубожіння переважної більшості населення.
За даними ООН кількість такого населення в минулому році досягла 79%. Такої кількості населення достатньо щоб отримати на наступних виборах дійсно народні парламент та уряд. Про те як цим 79% матеріально забезпечити обрання до влади своїх представників я писав в статті «Найкраща інвестиція для України» і тому про це сьогодні писати не буду. Сьогодні в статті з циклу «Психологія абсурду» я вестиму мову про те, що вже понад 10 років суттєво впливає на наш вибір.
Почну з аналізу психології замовників та авторів передвиборчих гасел. На моє переконання, переважна більшість з них за часів СРСР були партійною або господарською номенклатурою. Останнім часом до замовників передвиборчих гасел долучились їх діти. Зважаючи на це варто вважати, що всі вони мають стару номенклатурну психологію і діють за принципом: «Кажемо одне, те що народ хоче чути, робимо друге, те чого від нас вимагають замовники, думаємо про третє. Безперечно, що замовниками є досить заможні люди, якими за існуючих в Україні умов вже добрих 10... 12 років є олігархи. Тим третім, є те що будуть мати з першого та другого майбутні депутати особисто. Деякі аспекти викладеного вище принципу в статтях «Маніпулятори та провокатори» та «Хто платить, той замовляє музику».
Далі пропоную Вам, шановні, розглянути передвиборчі гасла, починаючи з президентських виборів 2004 р. В той час двома головними гаслами Віктора Ющенка були: «Бандитам тюрми» та «Багаті допоможуть бідним». Вважаю, що саме вони привели Ющенка до перемоги, бо саме такі гасла хотіли чути українці. Наслідком для Віктора Ющенка стало те, що він став Президентом і значно збільшив свої статки. Для виборців, як ми бачимо сьогодні, фактично вийшло: «Бандитам – тюрми в управління» та «Багаті допоможуть бідним стати злиднями». Докази вірності доповнених мною гасел Ющенка лежать на поверхні. Це перебування Юлії Тимошенко в Качанівській колонії та статистика ООН про жахливий рівень життя 79% українців.
На наступних президентських виборах переміг Віктор Янукович, який діяв за тим самим наведеним вище принципом. В мене немає сумніву, що після провальної політики Ющенка по відношенню до своїх виборців очікуваними гаслами в суспільстві були обрані Віктором Януковичем «Почую кожного» та «Покращення життя вже сьогодні». Ці його гасла досягли мети – він став Президентом, за 2 роки фантастично зросли статки його сім’ї, кількість олігархів зросла втричі. В той час більшість виборців, які пережили «лохотрон» передвиборчих гасел Ющенка, нічого не зрозуміли і купились на побудованих за тим самими принципами та психологією гаслах Віктора Януковича. Фактично вийшло: «Почую кожного з свого оточення» та «Покращення життя вже сьогодні для моєї сім’ї та мого оточення». Всіх інших він не почув і життя їм не покращив навіть за два роки. На моє переконання - і не збирався, бо ці "всі інші" його вибори не фінансували, і він діяв за старою приказкою: «Хто платить той замовляє музику».
Останнім часом за схожими принципами та психологією діє Наталія Королевська, основними гаслами якої є очікувані в суспільстві: «Захистимо кожного», «Нові лідери - нова країна» та «Приєднуйся до команди нових лідерів». Не важко передбачити, що після перемоги на виборах політичної сили Королевської, задекларовані нею нині гасла перетворяться на: «Захистимо кожного з свого оточення», «Нові лідери злодіїв і нова країна для них», «Приєднуйся до команди нових лідерів, щоб прислужувати їм». При цьому, очолену нею нещодавно партію обізвали «Партія Наталії Королевської», що є безперечним доказом авторитарного принципу її управління, про ознаки якого я писав в статті «Партія і банда: спільне і відмінності». Звідси випливає, що інтелектуалам до цієї команди приєднуватися нема ніякого сенсу, бо навіть за гаслами проглядається відведена ним роль прислуги. Час довів, що не маючи інтелектуального потенціалу будь-яка політична сила здатна реалізувати не задекларовані нею передвиборчі гасла, а лише – в запропонованому мною, або схожому до нього, вигляді.
Для покращення життя, принаймні половині населення, необхідно позбавитися психології абсурду, визначення якої залишили нам пращури в словах приказки: «Дурень думкою радіє, нею він і багатіє». Для цього достатньо навчитися читати невидиму частину передвиборчих гасел за наведеними вище прикладами і не голосувати за передвиборчі гасла, зміст яких може бути радикально змінений дописуванням кількох слів.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/06/blog-post_2902.html
За даними ООН кількість такого населення в минулому році досягла 79%. Такої кількості населення достатньо щоб отримати на наступних виборах дійсно народні парламент та уряд. Про те як цим 79% матеріально забезпечити обрання до влади своїх представників я писав в статті «Найкраща інвестиція для України» і тому про це сьогодні писати не буду. Сьогодні в статті з циклу «Психологія абсурду» я вестиму мову про те, що вже понад 10 років суттєво впливає на наш вибір.
Почну з аналізу психології замовників та авторів передвиборчих гасел. На моє переконання, переважна більшість з них за часів СРСР були партійною або господарською номенклатурою. Останнім часом до замовників передвиборчих гасел долучились їх діти. Зважаючи на це варто вважати, що всі вони мають стару номенклатурну психологію і діють за принципом: «Кажемо одне, те що народ хоче чути, робимо друге, те чого від нас вимагають замовники, думаємо про третє. Безперечно, що замовниками є досить заможні люди, якими за існуючих в Україні умов вже добрих 10... 12 років є олігархи. Тим третім, є те що будуть мати з першого та другого майбутні депутати особисто. Деякі аспекти викладеного вище принципу в статтях «Маніпулятори та провокатори» та «Хто платить, той замовляє музику».
Далі пропоную Вам, шановні, розглянути передвиборчі гасла, починаючи з президентських виборів 2004 р. В той час двома головними гаслами Віктора Ющенка були: «Бандитам тюрми» та «Багаті допоможуть бідним». Вважаю, що саме вони привели Ющенка до перемоги, бо саме такі гасла хотіли чути українці. Наслідком для Віктора Ющенка стало те, що він став Президентом і значно збільшив свої статки. Для виборців, як ми бачимо сьогодні, фактично вийшло: «Бандитам – тюрми в управління» та «Багаті допоможуть бідним стати злиднями». Докази вірності доповнених мною гасел Ющенка лежать на поверхні. Це перебування Юлії Тимошенко в Качанівській колонії та статистика ООН про жахливий рівень життя 79% українців.
На наступних президентських виборах переміг Віктор Янукович, який діяв за тим самим наведеним вище принципом. В мене немає сумніву, що після провальної політики Ющенка по відношенню до своїх виборців очікуваними гаслами в суспільстві були обрані Віктором Януковичем «Почую кожного» та «Покращення життя вже сьогодні». Ці його гасла досягли мети – він став Президентом, за 2 роки фантастично зросли статки його сім’ї, кількість олігархів зросла втричі. В той час більшість виборців, які пережили «лохотрон» передвиборчих гасел Ющенка, нічого не зрозуміли і купились на побудованих за тим самими принципами та психологією гаслах Віктора Януковича. Фактично вийшло: «Почую кожного з свого оточення» та «Покращення життя вже сьогодні для моєї сім’ї та мого оточення». Всіх інших він не почув і життя їм не покращив навіть за два роки. На моє переконання - і не збирався, бо ці "всі інші" його вибори не фінансували, і він діяв за старою приказкою: «Хто платить той замовляє музику».
Останнім часом за схожими принципами та психологією діє Наталія Королевська, основними гаслами якої є очікувані в суспільстві: «Захистимо кожного», «Нові лідери - нова країна» та «Приєднуйся до команди нових лідерів». Не важко передбачити, що після перемоги на виборах політичної сили Королевської, задекларовані нею нині гасла перетворяться на: «Захистимо кожного з свого оточення», «Нові лідери злодіїв і нова країна для них», «Приєднуйся до команди нових лідерів, щоб прислужувати їм». При цьому, очолену нею нещодавно партію обізвали «Партія Наталії Королевської», що є безперечним доказом авторитарного принципу її управління, про ознаки якого я писав в статті «Партія і банда: спільне і відмінності». Звідси випливає, що інтелектуалам до цієї команди приєднуватися нема ніякого сенсу, бо навіть за гаслами проглядається відведена ним роль прислуги. Час довів, що не маючи інтелектуального потенціалу будь-яка політична сила здатна реалізувати не задекларовані нею передвиборчі гасла, а лише – в запропонованому мною, або схожому до нього, вигляді.
Для покращення життя, принаймні половині населення, необхідно позбавитися психології абсурду, визначення якої залишили нам пращури в словах приказки: «Дурень думкою радіє, нею він і багатіє». Для цього достатньо навчитися читати невидиму частину передвиборчих гасел за наведеними вище прикладами і не голосувати за передвиборчі гасла, зміст яких може бути радикально змінений дописуванням кількох слів.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/06/blog-post_2902.html
Немає коментарів:
Дописати коментар