Шановні читачі! Минулого тижня ЗМІ оприлюднили інформацію про чимало різних подій, які мали і матимуть надалі важливе значення в новітній історії України. Багатьом з них ЗМІ приділили багато уваги. Серед них головна увага була зосереджена на Резолюції ПАРЕ, якою чинну українську владу у т.ч. Президента Віктора Януковича було попереджено про введення Євросоюзом санкцій, якщо в країні не будуть звільнені з в’язниць та реабілітовані політичні в’язні. Не обійшли ЗМІ увагою і питання постачання скрапленого газу з Азербайджану. Першу з згаданих вище інформацій я розглядати сьогодні не буду, бо ЗМІ приділяють їй багато уваги, другу також обійду стороною, бо нещодавно я виклав своє бачення вирішення цього питання в статті «Газова війна: шлях до перемоги». Сьогодні я в статті з добре відомого вам циклу «Психологія абсурду» висвітлю третю подію тижня, про яку сповістили навіть не всі ЗМІ, але яка, на моє переконання, може в найближчому майбутньому призвести до трагічних наслідків. Не менш трагічних ніж Голодомор 1932 - 33 рр.
Минулого тижня Верховна Рада прийняла поданий Президентом України Віктором Януковичем закон, яким скасовується необхідність ратифікації Верховною Радою міжнародних договорів. Вперше за останні два століття в світовій практиці створено прецедент, коли уряд та Президент, які утримуються за рахунок Держбюджету, отримали безперечне право без згоди не тільки народу, але й його представників, якими за чинною Конституцією є народні депутати, вирішувати його долю. І це за умов, коли за 5-ю її статтю «Єдиним джерелом влади є народ». Відповідно до цієї статті ті, хто проголосував за цей закон перевищили посадові повноваження і підлягають притягнення до кримінальної відповідальності або по статті КК, по якій засуджено Юлію Тимошенко, тобто 365-ій, або по 364-ій, яку інкримінують Юрію Луценко. Однак реакції на цю подію ні з боку СБУ, ні з боку Генпрокуратури ніхто з «джерела влади» поки що не почув та не побачив. Такий стан справ є ще одним доказом вибіркового застосування правосуддя. І не тільки.
Для європейців прийняття такого закону з подачі Президента є переконливим доказом узурпації ним влади. Саме тому я вважаю, що обіцяні ПАРЕ санкції проти урядовців, депутатів більшості, які проголосували за такий закон, а також Президента неминучі. І трапиться це обов’язково найближчим часом. Може статися навіть не обіцяне а логічне – відміна проведення Євро 2012 на території України. Але це в крайньому випадку, до якого чинній владі залишилось зовсім недалеко. Цьому, на мій погляд, передуватиме економічна війна з Європою та США. І чергова газова війна Росії здасться порівняно з нею дитячою забавкою. Саме так, бо будуть введені не тільки ембарго на український експорт, а і заборона експорту товарів до України, що безумовно призведе до колапсу і економічного краху. Не розуміти цього може лише команда «професіоналів». Якщо це станеться, вести мову про енергетичну, економічну та політичну незалежність не буде жодних підстав.
Україна в короткий час перетвориться в руїну і стане легкою здобиччю сусідів. Знов з різних сторін виникнуть територіальні та економічні претензії до неї. Про деякі аспекти такої ситуації я писав нещодавно в статті «Нова змова або за крок до Третьої Світової» і тому повторюватися не буду. Надалі зупинюсь на тому, кому вигідні і вкрай потрібні такі повноваження українських уряду та Президента.
Минає два роки правління чинної влади. Передвиборча обіцянка Віктора Федоровича домовитись з російською владою про зменшення ціни на газ і понині виявилась всього лиш обіцянкою. Обіцянкою, навіть після злочинних Харківських угод, за якими Російський Чорноморський флот всупереч чинній Конституції залишається на території України аж до 2042 р. «На халяву», бо договірну знижку на газ російська влада ліквідувала менш ніж за 2 роки і встановила ціну на газ для України найвищою в світі. Для чого зроблена така ціна я вже писав в згаданій раніше статті «Нова змова або за крок до Третьої Світової».
Зверну вашу увагу на те, що саме Харківські угоди створили для російської влади привід для подальшого тиску на українську владу, через що з’явилась спочатку вимога про розподіл української ГТС, підготовчі роботи по якому ведуться урядом повним ходом. Надалі, вимога про входження спочатку до Таможенного союзу, а потім – і до входження до нової Російської імперії з вивіскою ЄврАзЕС, за Статутами яких Україні буде відведена роль безправного статиста. Рік перемовин російських можновладців з українськими колегами бажаних їм домовленостей не дав. Не дав, бо здійснити плани заважала заборона на приватизацію та продаж української ГТС, необхідність ратифікації міжнародних договорів у Верховній Раді. В кінці минулого року Володимир Путін на газових перемовинах нахабно на весь світ принизив Миколу Азарова, заявивши: «Ви с мєня кровь пьотє».
Підводячи підсумки вважаю за необхідне підкреслити наступне:
1. Зважаючи на зростаючий тиск російської влади, Віктор Янукович ініціював прийняття закону, який дозволяє йому або Миколі Азарову заключити любий міжнародний договір, чинність якого не може бути зупинена ні ким, у т.ч. Верховною Радою.
2. Набуття чинності означеного закону дозволяє безперешкодно на угоду російській владі вступити до Таможенного союзу та ЄврАзЕС.
3. Вступ до Таможеного союзу унеможливить асоціацію України з ЄС і створення з ним Зони вільної торгівлі, що в свою чергу призведе до значних збитків і затяжної економічної кризи.
4. Вступ до ЄврАзЕС назавжди унеможливить вступ до ЄС, чим надовго уповільнить економічне зростання, а також призведе до знищення незалежності України, знищення її державності і перетворення українців на рекрутів та рабів Російської імперії.
5. Факт здійснення планів Володимира Путіна про вступ України до Таможенного союзу, ЄврАзЕС та доступ Газпрому до управління українською ГТС стане безперечним доказом державної зради за участю Президента, Прем’єр-міністра та депутатів парламентської більшості.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/01/blog-post_30.html
Минулого тижня Верховна Рада прийняла поданий Президентом України Віктором Януковичем закон, яким скасовується необхідність ратифікації Верховною Радою міжнародних договорів. Вперше за останні два століття в світовій практиці створено прецедент, коли уряд та Президент, які утримуються за рахунок Держбюджету, отримали безперечне право без згоди не тільки народу, але й його представників, якими за чинною Конституцією є народні депутати, вирішувати його долю. І це за умов, коли за 5-ю її статтю «Єдиним джерелом влади є народ». Відповідно до цієї статті ті, хто проголосував за цей закон перевищили посадові повноваження і підлягають притягнення до кримінальної відповідальності або по статті КК, по якій засуджено Юлію Тимошенко, тобто 365-ій, або по 364-ій, яку інкримінують Юрію Луценко. Однак реакції на цю подію ні з боку СБУ, ні з боку Генпрокуратури ніхто з «джерела влади» поки що не почув та не побачив. Такий стан справ є ще одним доказом вибіркового застосування правосуддя. І не тільки.
Для європейців прийняття такого закону з подачі Президента є переконливим доказом узурпації ним влади. Саме тому я вважаю, що обіцяні ПАРЕ санкції проти урядовців, депутатів більшості, які проголосували за такий закон, а також Президента неминучі. І трапиться це обов’язково найближчим часом. Може статися навіть не обіцяне а логічне – відміна проведення Євро 2012 на території України. Але це в крайньому випадку, до якого чинній владі залишилось зовсім недалеко. Цьому, на мій погляд, передуватиме економічна війна з Європою та США. І чергова газова війна Росії здасться порівняно з нею дитячою забавкою. Саме так, бо будуть введені не тільки ембарго на український експорт, а і заборона експорту товарів до України, що безумовно призведе до колапсу і економічного краху. Не розуміти цього може лише команда «професіоналів». Якщо це станеться, вести мову про енергетичну, економічну та політичну незалежність не буде жодних підстав.
Україна в короткий час перетвориться в руїну і стане легкою здобиччю сусідів. Знов з різних сторін виникнуть територіальні та економічні претензії до неї. Про деякі аспекти такої ситуації я писав нещодавно в статті «Нова змова або за крок до Третьої Світової» і тому повторюватися не буду. Надалі зупинюсь на тому, кому вигідні і вкрай потрібні такі повноваження українських уряду та Президента.
Минає два роки правління чинної влади. Передвиборча обіцянка Віктора Федоровича домовитись з російською владою про зменшення ціни на газ і понині виявилась всього лиш обіцянкою. Обіцянкою, навіть після злочинних Харківських угод, за якими Російський Чорноморський флот всупереч чинній Конституції залишається на території України аж до 2042 р. «На халяву», бо договірну знижку на газ російська влада ліквідувала менш ніж за 2 роки і встановила ціну на газ для України найвищою в світі. Для чого зроблена така ціна я вже писав в згаданій раніше статті «Нова змова або за крок до Третьої Світової».
Зверну вашу увагу на те, що саме Харківські угоди створили для російської влади привід для подальшого тиску на українську владу, через що з’явилась спочатку вимога про розподіл української ГТС, підготовчі роботи по якому ведуться урядом повним ходом. Надалі, вимога про входження спочатку до Таможенного союзу, а потім – і до входження до нової Російської імперії з вивіскою ЄврАзЕС, за Статутами яких Україні буде відведена роль безправного статиста. Рік перемовин російських можновладців з українськими колегами бажаних їм домовленостей не дав. Не дав, бо здійснити плани заважала заборона на приватизацію та продаж української ГТС, необхідність ратифікації міжнародних договорів у Верховній Раді. В кінці минулого року Володимир Путін на газових перемовинах нахабно на весь світ принизив Миколу Азарова, заявивши: «Ви с мєня кровь пьотє».
Підводячи підсумки вважаю за необхідне підкреслити наступне:
1. Зважаючи на зростаючий тиск російської влади, Віктор Янукович ініціював прийняття закону, який дозволяє йому або Миколі Азарову заключити любий міжнародний договір, чинність якого не може бути зупинена ні ким, у т.ч. Верховною Радою.
2. Набуття чинності означеного закону дозволяє безперешкодно на угоду російській владі вступити до Таможенного союзу та ЄврАзЕС.
3. Вступ до Таможеного союзу унеможливить асоціацію України з ЄС і створення з ним Зони вільної торгівлі, що в свою чергу призведе до значних збитків і затяжної економічної кризи.
4. Вступ до ЄврАзЕС назавжди унеможливить вступ до ЄС, чим надовго уповільнить економічне зростання, а також призведе до знищення незалежності України, знищення її державності і перетворення українців на рекрутів та рабів Російської імперії.
5. Факт здійснення планів Володимира Путіна про вступ України до Таможенного союзу, ЄврАзЕС та доступ Газпрому до управління українською ГТС стане безперечним доказом державної зради за участю Президента, Прем’єр-міністра та депутатів парламентської більшості.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/01/blog-post_30.html
Немає коментарів:
Дописати коментар