Без ілюзій: про поневіряння справжніх учасників АТО

Друзі після вавжких роздумів я виношу на ваш суд цю публікацію в надії на допомогу. На початку жовтня я була у Києві на презентації трилогії "Майдан - Революція гідності" і там звернулася до народного депутата України, коменданта Майдану - Степана Кубіва з проханням про допомогу у вирішенні ряду питань по воїнах АТО.

Степан Іванович сказав, щоб я надіслала йому усі ці факти і Він зробить відповідні запити.

8-го жовтня я наділала і уже на другий день мені зателефонували і довели до мого відома, що запити по моєму листу будуть направлені в адміністрацію Президента України, Міністерство оборони і Міністерство соціальної політики і усе це було зроблено. Пройшло уже більше як півтора місяці, але відповіді офіційної по цих випадках немає ніякої.До народного депутата у мене немає претензій, те, що я просила Він виконав, але як розцінювати дії усіх інших високих субстанцій, які не спромоглися навіть на відповідь.

Народному депутату України, коменданту 
Майдану
Кубіву Степану Івановичу
Голови ГО "Патріотичне об’єднання «Оріяна»" 

Таршин Надії Павлівни

Звернення

Шановний Степане Івановичу звертаюся до Вас, як майданівка і волонтер, з великим проханням про допомогу воїнам АТО у вирішенні їх проблем, які виникли у них у зв’язку з пораненням , чи захворюванням у зоні бойових дій. Усі ці бійці служили у 93-й бригаді, 3-му батальйоні, 7-й роті. І усі вони у тій чи іншій мірі постраждали від службового недбальства свого безпосереднього військового керівництва. Можливо це недбальство зумисне, можливо саботаж, а можливо і добре сплановане знищення патріотизму у збройних силах України, бо ознайомившись з нижченаведеними фактами ходіння по муках наших героїчних захисників важко повірити у випадковість усього того, що з ними відбулося.

ІЛЬЧЕНКО РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ позивний «ТЕРМІТ» народився 25.10.1989р. Проживає у Черкаській обл..Канівському районі с. Косарі. Одружений має трирічну доньку.
Мобілізований до лав ЗСУ 04.02.2015р. У зону АТО направлений 28.03.2015р. Отримав поранення 23.04.2015р. – Контузія середньої тяжкості, струс мозку, закрита черепно-мозкова травма,розрив артерії і м’язів на стегні лівої ноги, важке ушкодження лівого колінного суглоба(нога і після лікування згинається тільки на 25град). Поранення отримав у Пісках. Перший госпіталь куди був направлений після поранення був у м. Селідово, потім переправили у м. Дніпропетровськ, опісля у м. Київ, де йому було зроблено три операції. Загалом його девять разів переміщали із госпіталя в госпіталь: Селідово- 1раз; Дніпропетровськ – 2р; Київ- 1раз; Ірпінь – 3р.; Черкаси – 2р. Лікування і усі переїзди за свій рахунок. У червні отримав зарплату за травень 4600грн.На перерахунок подав документи 18серпня( тяжко хворий відвозив сам документи у Красноармійськ), але перерахунок зроблений тільки 1-го жовтня. Нараховано - 4300грн. На запитання пораненого начфіну: - чому йому так мало нарахували, начфін Іван відповів, що Роману не нарахована заробітна плата за АТО, так як є перерва один день при переїзді з госпіталю у м. Ірпінь у госпіталь м. Черкаси. Як це зрозуміти пораненому? Комісія у госпіталі м. Ірпінь була 19 травня, висновок він забрав 20 травня, а у госпіталь у м. Черкаси поступив 21 травня. Начфін Іван пояснює, що повинен на протязі одного дня з одного виписатись у інший поступити. За кожною черговою довідкою потрібно їхати у штаб бригади, яка нині базується у Донецькій обл. м. Красноармійськ. А це кошти і не малі. Учасника бойових дій Роман отримати не може, так як і досі не подали відомості про його поранення і він числиться, як у зоні АТО, а штаб у свою чергу не зробив витяг з наказу про виведення його із свого складу. Окрім того, що не нарахована заробітна плата Роману ні копійки не виплачено і за поранення. На які кошти жити і лікуватися нині бійцю? Нагороду до якої він представлений 01.05. 2015р він також ще не отримав.

ФАСТІВЕЦЬ АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ - позивний «Молдаван» вік 22роки . Рік народження 10.01.1993р.н.проживає Дніпропетровська обл.. Широківський р-н. с. Степове. – Круглий сирота – до 18 років виховувався у дитячому будинку сімейного типу. – контрактник Контракт з військовою частиною польова пошта 02830 укладено 25.02.2015р. У складі 7-ї роти відбув у зону АТО 04.04. 2015р.. Під час бойових дій 05.06.2015р отримав поранення осколкове у руку і грудну клітку. Лікувався у центральному військовому шпиталі м. Дніпропетровська. Після виписки 24.06.2015р період реабілітації, майже півтора місяці проживав у Дніпропетровському р-н сел.. Ювілейне, тобто у мене, так як йому було нікуди іти, але за цей період Андрієві не вдалося домогтися, щоб йому доправили його документи, які залишилися у Пісках. Парадокс в тому, що без висновку комісії він не може попасти у зону АТО, а без цих документів він не може попасти на комісію. На протязі усього часу, що жив у мене,безперервно телефонував, щоб йому надіслали його документи, які залишилися у зоні бойових дій, як і уся його амуніція., зокрема, що він учасник АТО ( цей документ знаходився у ротного), військовий квиток і бойову характеристику. Ротний Сак Олександр, який також перебував деякий час на лікуванні у Дніпропетровському шпиталі, але уже повернувся на передову, щоразу обіцяв Андрію надіслати документи «Новою поштою» але далі обіцянок діло не ішло.. Друзі військовий білет надіслали, а за іншими необхідними документами довелося їхати у Черкаське, там направили у Красноармійськ, з Красноармійська знову у Черкаське, потім знову у Красноармійськ і знову звідти відправляли ні з чим додому тобто без характеристики. Я порадила Андрію не їхати з Красноармійська поки він не отримає характеристику і буквально через декілька годин характеристика знайшлася. Зараз боєць направлений у діагностичний центр при Психіатричній лікарні у м. Кривий Ріг, яка буде його подальша доля невідомо. Заробітну плату виплачують йому не повністю, кажуть, що вона нарахована і знаходиться у Красноармійську у частині, а йому від цього не легше. Він же один і йому нікому допомогти фінансово. Я допомагала, як могла, але мої можливості на сьогоднішній день уже вичерпані. Воював Андрій добре пробув у Пісках до поранення під постійними обстрілами 60 днів, бойова характеристика хороша, бойові побратими характеризують бійця з найкращої сторони, а у хлопця ні за що жити. Статусу учасника бойових дій немає. Довідку, що він учасник АТО йому і на сьогоднішній день не повернув ротний. Хіба це не злочинне службове недбальство, яке поступово під напливом усіх негараздів витісняє із наших захисників патріотизм і натомість у їх душах поселяється озлобленість, зневіра і байдужість. Якщо навіть до такої категорії - соціально незахищених немає милосердя, то що говорити за інших.

ЯНЧАК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ позивний «БЕНДЕР». Народився 07.08.1985р. Проживає у м. Дніпропетровськ вул.. Тверська 11кв. 148 – одружений. Контрактник. Контракт підписаний з військовою частиною поштовий ящик 02830 -28.01.2015р

В зону АТО направлений 04.04.2015р . Мінно-взривне поранення 20.04. 2015р. Після поранення направлений у шпиталь у м. Красноармійськ потім перевезений у м. Дніпропетровськ у лікарню ім.. Мечникова. У Реанімації пробув 10діб із них 5 діб без свідомості. Лікували за волонтерський кошт на добу витрачали до 12000грн. Вижив завдячуючи диву. Ось перелік Сашиних поранень: чисельні проникаючі поранення грудної клітки з наявністю чужорідного тіла в ексудативній перикардії (осколок у серці);
Пневмоторекс справа і зліва, СПО, дренаж плевральних порожнин; вогнепальне поранення лівої пахової області; чисельні осколочні сліпі поранення правого плеча з переломом М/З плечової кістки і пошкодженням плечової артерії і нервів; вогнепальний перелом правої ліктьової кістки; осколочні сліпі поранення м’яких тканин правого стегна; чисельні сліпі осколочні поранення лівої голені з переломом; С/З обох кісток голені; аутовенозна пластика правої плечової артерії.
На сьогоднішній день Олександр без засобів існування. Останній раз заробітну плату він отримав 18червня. Два місяці перебуває у відпустці, чи як це назвати. Його вивели із штату і нікому до нього ніякого діла немає. Статусу учасника бойових дій він не має , заробітної плати немає, за надважке поранення він нічого не отримав, Нагороди, до якої він представлений 01.05 він також не отримав. Як розцінювати і у цьому випадку дії керівництва військової частини. Використали людину і викинули. У даний час він пересувається тільки з милицею і рука у нього скалічена і про те, що він самотужки може чогось добитися, немає навіть і мови. Їхати у такому стані у Красноармійськ він не може, тому що там відсутні умови для перебування таких як він, тяжко хворих і покалічених. Патріотизму від таких дій наших воєначальників у солдатів не додасться.

ПОДОБНИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ позивний «МІСТЕР» народився 06.11.1975р. Проживає м. Дніпропетровськ вул. Білостоцького 24. Одружений. Контрактник.Контракт підписаний з військовою частиною пп В2830 17.02.2015р. В зоні АТО з 28.03.2015р. Три місяці під обстрілами і неякісне харчування негативно вплинули на стан його здоров’я і коли відчув себе зовсім зле звернувся по допомогу до лікарів 02.07. 2015р. Перша довідка №2063 військово-лікарської комісії Військової частини А4615 код 08015857 від 15.07.2015р. у якій виставлено діагноз: - Стан після гіпертонічного кризу(02,07.2015р.) на тлі гіпертонічної хвороби. Захворювання пов’язане з проходженням військової служби. В процесі обстеження хворого у терапевтичному відділенні. в.ч. А4615 діагноз гіпертоічна хвороба другої стадії, гіпертонічний криз від 02.07. 2015р., ангіопатія сітківки,ІХС.стенокардія напруги1 ф.к. Атеросклеротичний кардіосклероз.СНО, початкові прояви недостатності мозкового кровообігу у вигляді астенічного синдрому, Виразкова хвороба ДПК, Рубцева деформація цибулини ДПК. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт, нестійка ремісія.. Після курсу лікування виписаний: стан задовільний. Тони серця приглушені, акц. 11тону над аортою. Ат 145/95 мм рт. Ст.

Рішення ВЛК: на підставі ст..44 гр 11 наказу 402 -08р потребує звільнення від службових обов*язків на десять календарних днів . Хворого направити на ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Виписка з історії хвороби №3379 . Солдат збройних сил Подобний В.М. знаходився на стаціонарному лікуванні в в.ч.4615 терапевтичне відділення з 04.08. по 18.08. 2015р д діагнозами , які перераховані вище.Постанова ВЛК на підставі статей 39-б, 40- в, 53- в графи 11 Розкладу хвороб – обмежено придатний до військової служби.
Після цього висновку солдат їде у військову частину, де йому на його виписку відповідають, що таке рішення не є підставою для розриву контракту і він повинен залишитися на службі - буде мити підлогу у штабі. Солдат мити підлогу у штабі відмовився і привіз їм заяву на розрив контракту, її підписали, з цією заявою він здав усе своє обмундирування, зброю і отримав Витяг з Наказу Командира військової частини польової пошти В2830 про звільнення у запас і і виключення із списків особового складу частини. З третього заїзду у м. Красноармійськ Володимиру вдалося добитися ще одного витягу з наказу по Антитерористичному центру при службі безпеки України, який йому просто роздрукували і дали без підпису і печатки, зауваживши при цьому , що їм ніколи їхати до цього центру , який перебуває від них за 20 км і нічим. Солдат Подобний також не знав , як туди добиратися і чим, тим більше, що до цього він уже п’ять діб пробув у штабі , добиваючись різноманітних довідок. І спав на лаві і відчував уже себе морально повністю розчавленим. Тим більше, що йому перед тим було повідомлено, що довідка по якій він направлений у АТО є, а от що він там дійсно був інформації немає. Не заведено у комп’ютер, як це? Я як волонтер передавала на їх роту на його ім’я передачі, це може підтвердити волонтер ГО»Союз матерів»Захист» Іваненко Катерина, до якої він на бронетранспортері виїжджав із зони АТО і отримував нашу волонтерку. підтвердять усі побратими. Хіба можна так принижувати солдата, який добровільно пішов захищати свою країну від ворога, у якого уся родина патріоти, старший брат воює у районі м, Маріуполь понад рік, мати вистояла усю зиму на Майдані, а з початком воєнних дій на Сході країни є волонтером і допомагає армії, як може, у силу своїх можливостей. Після усіх своїх ходінь по муках, а Володимир уже тричі був у штабі у Красноармійську він так і не добився довідки, про своє перебування у АТО, яка дасть йому можливість отримати статус учасника бойових дій.

Голова ГО «Патріотичне об’єднання «Оріяна» Таршин Н. П.

08.10. 2015р.

Протягом цього часу Роман Ільченко знову самотужки добирався до Красноармійська, розрахувався у військовій частині, виплатили йому "дембельських" 5600грн і оформляють інваліда війни третьої групи, а після цього йому буде потрібно зібрати величезну купу довідок у різних установах, щоб отримати компенсацію за поранення.
По Подобному Володимиру ніяких здвигів у оформленні учасника УБД.
Янчак Олександр - був на лікуванні у госпіталі у Білій Церкві, потім у Вінниці, попереду операція у Києві. Рука і нога не робочі. Матеріального забезпечення -0.
Фастівець Андрій - остання комісія визнала придатним для подальшого проходження військової служби, але заробітна плата за останній місяць нарахована 500грн, відвіз у той же Красноармійськ усі документи і пообіцяли, що оформлять УБД. Чекає виклику.
Скільки служб наплодили, нібито для допомоги воїнам, в чи виконують вони свої функції і чи повине той, хто не ховався у кущі, а не побоявся стати на першу лінію вогню і захишати свою країну у такими ходіннями по муках відвойовувати свої права у чиновників.

Надія Таршин