Плутократи і демократи

Я думаю, нікому не потрібно доводити, що Україна знаходиться в стані війни з нашим північним сусідом і «братом» - Росією. Що робить країна, коли вона знаходиться в стані війни? Вона мобілізує всі свої сили і ресурси в боротьбі за перемогу над ворогом.

В XXI ст. при веденні сучасних війн основною зброєю є не танки і гармати, тим більше не атомна зброя, а інформація. Ми живемо в епоху ведення інформаційних війн і я думаю, що більшість українських журналістів про це знають. І мене зовсім не здивувало те, який ґвалт вони підняли на всіх центральних «українських» телеканалах про «утиски свободи слова» після створення нового Міністерства інформації. Підняли ґвалт ще не знаючи ні структури цього Міністерства, ні напрямків його роботи. Це при тому, що в Росії працюють десятки науково-дослідних інститутів в сфері ведення інформаційної війни і основні їхні зусилля направлені в першу чергу проти України. Чи можна собі уявити, що  б під час II-Світової війни на території Радянського Союзу повсюдно показували фашистські агітаційні фільми, по радіо передавали їхні пісні і марші? Навряд би чи тоді радянські війська дійшли б до Берліна. В Україні вже пів року йде війна, а майже на всіх «українських» каналах ТБ показують старі «добрі» радянські фільми і сучасні російські серіали, на радіо FM звучать пісні в виконанні україноненависників, але ж – ми найбільші в світі демократи! Небезпека ще й в тому, що окрім зовнішньої інформаційної агресії українцям нав’язуються, з допомогою «українських» каналів ТБ викривлені поняття, того,що відбувається в Україні. І це почалося з 1991року, коли ми стали «незалежними», але так далеко ми не будемо заглядати, це тема окремої статті, - візьмемо події не такого далекого часу. 2004рік – народ повстав проти політики Кучми і його оточення, перший київський Майдан. Тисячі українців, які вийшли тоді на Майдан, в тому числі і я, називали ці події українською національно-визвольною революцією. А як подавали ці події нам наші демократичні ЗМІ? Вони назвали все це Помаранчевою революцією. Коли зверхники цієї революції побачили, що люди на Майдані вимагали від них кардинальних змін, на які вони не були готові і не хотіли їх, - відбулася зрада Майдану.

Візьмемо початок революції 2013року – молодь вийшла на Майдан проти зміни курсу Януковичем і його оточенням з європейського на євразійський і миттєво хтось нав’язує українцям поняття – Революція гідності. І хоч всі подальші події на Майдані показали всьому Світу що це Національно-Визвольна революція українського народу проти засилля московського панування в Україні, ЗМІ продовжують настирливо нав’язувати українцям все це, як Революцію Гідності. Зрозуміло, що кінцева мета в цих революцій різна.

Революція Гідності майже нічого не змінює, окрім курсу на Європу і деяких косметичних змін в середині країни.

Українська Національно-Визвольна революція ставить собі за мету звільнення нашої землі, як від московського окупанта так і від засилля представників великого іноземного капіталу, які бачать Україну, як полігон дешевої робочої сили, а не рівноправного партнера на міжнародній арені. Кінцева мета нашої революції зробити українця господарем на своїй Богом даній Землі, де українці, як титульна нація будуть самі вирішувати всі свої проблеми без підказок зі сторони.

Погодьтеся – зовсім різні завдання і мета! Такий сценарій зовсім не входить в плани «українських» олігархів, які тримають в своїх руках не тільки владу, хто володіє інформацією (телебачення, радіо, ЗМІ) той володіє Світом, а і зосередили в своїх руках майже всі багатства України.

Війна на сході України рано чи пізно закінчиться, але не закінчиться боротьба українців за остаточне утвердження себе,як державницької нації. І тут вирішальну роль буде грати те, чи зіб’ються українці знову на манівці,з допомогою всіляких «радників», а чи розставлять правильно акценти в подальшому поступі до мети. Наведу простий приклад – зараз ми можемо почути з вуст перших керівників держави, що основним внутрішнім ворогом України є корупція на всіх щаблях влади.  Ніхто з цих керівників не задається питанням, а чому ж в Україні так розрослася корупція, на якому такому грунті вона цвіте буйним цвітом? На грунті бездуховності, втрати українцями своїх споконвічних цінностей. Вже кілька століть українців роблять бездуховними, особливо тут постаралася радянська влада і вже за роки Незалежності нічого не було зроблено для її відновлення. Тут треба зауважити, що з подачі все тих же «рідних» ЗМІ у нас однобоко нав’язується що таке духовність, роблячи акцент на релігійній складовій. А духовність це набагато ширше поняття, сюди входять: культура, історія, звичаєвість, родинне виховання і безперечно основа основ попередніх складових  -  мова. Дуже велике значення, для нашої перемоги, має донесення до українців правдивої інформації про велич наших предків, нашу звитяжну історію і прадавність та унікальність нашої мови. Ми повинні рішуче відкинути нав’язані українцям фальшиві поняття про політ коректність, «демократичні і ліберальні цінності» з допомогою яких весь цей час гальмувався духовний розвиток української нації. В Україні по -наприймали закони про захист національних меншин і розвиток їхніх мов. Українців постійно принижують на тих же самих каналах ТБ, показують їх недолугими і смішними. Але українська народна мудрість каже: «Сміється той, хто сміється останнім».

За нами Правда і з нами Бог!                          Слава Україні!

Плутократ – представник найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу.

Демократ – прихильник народовладдя.

09.12.2014р.  Павлоград                              Микола Заремба.