- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

вівторок, 1 квітня 2014 р.

Путін – справжній бандерівець


Ви думаєте Володимир Путін просто так згадує Степана Бандеру?

І взагалі, чи може в світі щось просто так відбуватися?

 

Справа не лише в тім, що Бандера й Путін низенького зросту. І не в тому, що в дитинстві вони були щуплими й хворобливими. І навіть не в тому, що обидва були фанатами спорту. …А ще хотіли стати дужими й впливовими. 

Справа в тім, що Путін успішно довершує те, що не встиг зробити Бандера. Не вірите? Давайте поміркуємо. 

Путін консолідував українську націю 

Бандера вважав найбільшим ворогом українців Росію. У нас, в Україні, донедавна мало хто так думав. Навпаки, Росію сприймали як братню й дружню державу. З Росією не збиралися воювати, з нею хотіли дружити. Але після путінської анексії Криму добра половина українців (якщо не більша половина) нарешті теж прийшла до думки, як і Бандера, що Росія є нашим ворогом №1. Кордон з цією «братньою державою» почали перекривати, а війська перекинули із заходу України в східні й південні області. 

Путін, створивши військову загрозу для українців, нарешті посприяв їхній консолідації як нації. Не зробили це ні наші президенти, ні наші політики, діячі культури, бізнесмени. А Путін, як бачите, зробив. Тут доречно нагадати, що саме про консолідовану українську націю мріяли українські націоналісти, в тому числі і Бандера. 

Провідник ОУН не раз говорив, що українцям у визвольній боротьбі з Росією слід покладатися в першу чергу на власні сили й не мати ілюзій щодо дієвої допомоги Заходу. Нинішня ситуація з Кримом та навколо України, до якої має причетність Путін, підтверджує цю тезу. Ми нарешті згадали про свою армію. І якщо для попередніх правителів вона була п’ятим колесом до воза, то нинішні очільники мусять приділити їй чи не найбільшу увагу. А Бандера, як відомо, надавав великого значення військовій силі при захисті національних інтересів. 

Путін, анексуючи Крим, розв’язав проти нас жорстоку інформаційну війну. До українців нарешті почало доходити, що інформаційне протистояння, пропаганда є речами не менш важливими, ніж дії воєнні. Але ж розуміння цього нам давно намагався втовкмачити Бандера, приділяючи надзвичайно велику увагу пропагандистським кампаніям. 

Путін сприятиме розвалу імперської Росії? 

Нарешті, Бандера сподівався, що поневолені народи Радянського Союзу піднімуться на боротьбу, а сама імперія розвалиться. Схоже, Путін збирається виконати і цю «заповідь» вождя ОУН. Розв’язавши війну з Україною і анексувавши Крим, попередньо проголосивши на півострові з допомогою маріонеток «незалежність», він дав приклад для суб’єктів своєї федерації. Чи не захочуть ці суб’єкти в недалекому майбутньому теж стати незалежними? Адже якщо Крим унезалежнився, то чому їм цього не зробити? 

Путін навіть пішов далі Бандери. Провідник ОУН, певно, не мріяв, щоб десятки тисяч людей вийшли на вулиці Москви під українськими прапорами та ще й вигукували «Слава Україні!» А Путін, завдячуючи своїй політиці, це зробив. 

І хто після цього не скаже, що Володимир Путін – вірний послідовник Степана Бандери? Тепер ви розумієте, чому нинішній президент Росії так любить згадувати провідника ОУН. 

P.S. Цей текст багато хто сприйме як своєрідний жарт. І буде мати рацію. Проте в кожному жарті є доля не жарту. Путін, насправді, поставив український народ перед великим викликом. Якщо ми зуміємо достойно відповісти на цей виклик, то станемо повноцінною історичною нацією. Сподіватимемося, так воно й буде! 

Петро Кралюк


Немає коментарів:

Дописати коментар