- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 26 грудня 2013 р.

Путін - шкідник, а не стратег

За словами видання, президент Володимир Путін в році, що минає не залишив світу ніяких сумнівів у тому, як сильно він жадає повернути своїй країні колишню радянську могутність.


"Подібні амбіції майже напевно недосяжні. Однак це не привід недооцінювати російського президента", - вказуєFinancial Times.
У 2013 році Путін, як вважає газета, щонайменше тричі святкував перемогу на зовнішньополітичному терені.
По-перше, його "дипломатичний переворот" у серпні з пропозицією знищити сирійську хімічну зброю, з чим режимАсада погодився.
По-друге, продовжує Financial Times, в розпал міжнародного скандалу з прослуховуванням Путін надав захист його ініціатору - колишньому співробітнику американських спецслужб Едварду Сноудену.
По-третє, на цьому тижні Путін зробив рішучий хід, уклавши угоду з Україною щодо цін на газ і пообіцявши вкласти 15млрд доларів в українські цінні папери.
Своїми діями президент Росії, пише Financial Times, зумів не раз наступити на мозоль США і країн Заходу - як на Близькому Сході і в Європі, так і на пострадянському просторі.
В результаті, вважає видання, у когось може виникнути спокуса "переоцінити дипломатичні успіхи Путіна, припустивши, що вони стоять на стійкому фундаменті. Насправді це не так. Насправді Росія пана Путіна являє собою замок, побудований на піску".
Financial Times відзначає, що тому є декілька причин, в тому числі сировинний характер російської економіки і залежність російського бюджету від цін на нафту.
"Росія не є глобальним гравцем, що володіє стратегічним баченням, який в хоч якось міг би змагатися з США. Її сфера впливу обмежена нечисленними регіонами на карті світу", - висловлює думку газета.
"Це не російський президент обвів Захід навколо пальця. Навпаки, це Захід своїми діями дозволив йому обвести себе навколо пальця".
Як вважає Financial Times, фактично Росія виконує роль "дипломатичного шкідника" в досить вузькому колу питань, які вона піднімає, керуючись власним вибором.
Що стосується сили Путіна, розмірковує видання, то вона полягає в тому, що він чудово усвідомлює межі російського впливу.
"Ми повинні ясно усвідомлювати, чому Путіну в нинішньому році вдалося здійснити свої "дипломатичні перевороти". Це не російський президент обвів Захід навколо пальця. Навпаки, це "Захід своїми діями дозволив йому обвести себе навколо пальця", - вважає Financial Times.
Якби президент Обама перейшов від слів до справи і дав "зелене світло" ракетним ударам по Сирії, Кремль не зміг би цьому перешкодити, полемізує газета.
Якби ЄС і МВФ, подібно Росії, вирішили б виділити Україні 15 млрд доларів, в яких вона потребувала, без жодних попередніх умов, це б, ймовірно, зміцнило зв'язки Києва із Заходом, продовжує Financial Times.
За словами видання, США і їх союзникам слід бути з Путіним напоготові, але при цьому не забувати про початкової слабкості його позицій.
"Президент Росії - людина, яка дивиться в минуле, а не в майбутнє".

З передової статті Financial Times



Немає коментарів:

Дописати коментар