На зламі епох націоналістичний рух
виявився нездатним захопити владу в Україні, а націоналісти як рух і окремі
особи повністю втратили вплив на ситуацію в Українській політиці і опинились на
«політичному дні». Є безліч пояснень цієї ситуації – говорять про «кризу ідей»,
«непопулярність в масах», «проблему роз’єднаності», «несформованість цілей» і
т. д.
Але все це – не суттєве. Поза
увагою опинилась головна причина – несформованість, а отже, неіснування основи
націоналістичного руху, а згодом держави – Панівної Касти. Панівна Каста – це
спільнота «кращих людей», бойовий авангард, легіон воїнів світла і духу;
когорта людей, що не знають сумніву на шляху до мети; об’єднання аристократів
не в силу грошей та іншої низької суєти, а в силу високого покликання і вищих
справ.
Тільки наявність Панівної Касти забезпечить
Україні рух вперед, тільки зформувавши Провідну Касту, ми завоюємо владу і
забезпечемо тривалий і героїчний період безперервного зростання й експансії.
Без Панівної Касти ми приречені на деградацію
та загнивання. Ознакою цього стану є зміна понять, що характеризують лідерів
руху. Якщо в період від 1914 до кінця 60 рр. ХХ ст. (рокові межі зазначено
приблизно) поняттями, що характеризують ефективні політичні спільноти
українців, були «Орден», «боївка», «курінь смерті» (перелік можете продовжити
скільки завгодно), то зараз їм на зміну прийшли – «партії», «громадські
кампанії», «народні союзи». А замість Об’єднаного Революційного Фронту ми маємо
«об’єднану опозицію». У той самий період дефініціями керманичів і вождів були
«провідник», «командант», «гетьман», «князь», «отаман», а натомість зараз маємо
«голів політради», «начальників виборчого штабу», «координаторів громадянської
кампанії» – аж дивно, скільки визначень для людей, що недостойні бути на чолі
Нації і мають бути ліквідовані вже за сам факт їхнього перебування при владі
(про їх вчинки я мовчу). Все це є ознаками зниження життєздатності Нації, її
відпорності до чужого та шкідливого. Донцов любив повторювати, що «риба
псується з голови».
Втративши «голову» – Панівну Касту, Україна
приречена борсатись у повній агонії. Існує єдиний вихід з цього страшного
становища – відновити Панівну Касту. Цей процес не пройде сам собою, він буде
наслідком систематичної важкої праці і великих, мабуть, кривавих подій. «Кращі
люди» – Панівна Каста – вийдуть із регіональних конфліктів, локальних партизанських
війн, терористичних операцій проти режиму, важкої підпільної роботи.
Гряде час Нового Лицарства, людей Ідеї і Чину!
І горе тому, хто стане на їхній дорозі!
Для того, аби породжувати щось нове, маємо
рішуче покінчити зі старим.
Слава Новому Лицарству, слава Панівній Касті!
Максим Сармат
Немає коментарів:
Дописати коментар