Правовий колапс

Інформація для ознайомлення  і роздуму на тему:

«Як вільних людей у правовому статусі граждан СРСР перетворили на фізичних осіб (рабів, мігрантів, найманців, «живий товар») повністю полишивши волі і всіх прав (окрім права народитись і померти) і залишили одні обов’язки

Примітка: курсивом набрані цитати з законодавчих актів

Дещо з хронології подій:

1.                16 липня 1990 року ВР Української РСР виражаючи волю народу України і т.і. проголосила «державний суверенітет України  як верховенство, самостійність, повагу і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

         «Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.»

          « Українська РС Республіка здійснює верховенство права на всій своїй території.»

« Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території  Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.»

«Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод.»

2.               1991 рік : Україна у складі СРСР у статусі Української Радянської Соціалістичної Республіки, всі громадяни СРСР, паспорт СССР визначав народно республіканську і національно громадянську приналежність, тобто кожен був гражданіном СРСР  і у кожного у паспорті і у свідоцтві про народження стояла національна ідентичність.

          Народна економіка – некомерційний економічний простір: існують заводи, фабрики, цехи, майстерні, копальні, кар’єри  і т.д.

          Власність : Государственная (державна), народна, колгоспна, комунальна, індивідуальна.

          Багаторівність економіки: союзний рівень, республіканський, місцевий.

         Життєдіяльність громадян врегульовується Гражданським (Цивільним), Сімейним, Житловим, Адміністративним, Кримінальним Кодексами.

         24 серпня 1991 року проголошення незалежності України.

3.      З 1991 року на протязі п’ятирічного періоду тривав процес визначення суб’єктів для нової Конституції України.

Україну, як народ, представляють українці ( Францію – французи, Німеччину – німці і т.д.) Існування і визнання України, як незалежної суверенної держави було можливе тільки за умов існування народа - українців. Не сталося бути здійсненими чиїмось планам перетворити Україну у безнародне государство.

         Правовими нащадками УРСР – граждан СРСР - українців у суверенному государстві, республіки Україна є українці, а не фізичні особи без національності, що знаходяться на заробітках у домашніх господарств патрон- осіб громад націй при Україні.

4.       28.12.1994 рік – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»          № 334/94- ВР, відповідно до якого ( п.1.17)  суб’єкти економічної діяльності такої організаційно-правової форми, як «місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин» є нерезиденти прирівняні до резидентів KISE S.11-S.15, та  резиденти KISE S.16-S.2 ( український правопорядок) не підлягають реєстрації в органах ДПА.

         Тому була проведена перереєстрація вищеназваних суб’єктів з реєстрів ЗКГНГ в реєстри ЄДРПОУ з одночасною зміною організаційно-правової форми на загальну для всіх назву підприємство – юридична особа. Попереднє найменування взято у лапки, а до нього приставили знайомі всім літери ВАТ, ЗАТ, ТОВ, СТОВ і знову підміна відбулася майже непомічена, а новостворені юридичні особи можуть у своїй діяльності оперувати виключно товарами та послугами і ніколи продукцією, сировиною, не комерційним товаром і користуватись класифікаторами продукції, бухгалтерськими операціями і проводками. А унитарная держава сама є юридичною собою і не може вести реєстр некомерційного виробництва і не може зайниматися некомерційною діяльністю, а за Господарським Кодексом тільки товарами та послугами - тобто є комерційна  торгівля і комерційні послуги і все. Виробництво – це завжди некомерційна діяльність.

5.      1996 рік – прийняття нової Конституції України – Основного Закону.

        Це міжнародний договір корінного народу України (УКРАЇНЦІВ) з іншими народами світу, які визнали суверенітет країни Україна та суверенітет УКРАЇНЦІВ  у 1991 році. Конституцію (країни) України прийнято, «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями».

         Суб’єктами Конституції України визначено людину і громадянина, які належать, відповідно, до корінного народу і національних меншин. 

         Розділ ХV Конституції України визначав внутрішній розвиток країни Україна в період (1996-2001 роки) перехідних положень Конституції України і  внутрішній розвиток країни Україна в період після закінчення дії (2001 р.) перехідних положень Конституції України.

         Під час дії Перехідних положень КУ кожен мав право визначитись або у статусі корінного народу, або у статусі національних меншин. Скористалися цим правом тільки УКРАЇНЦІ, заявивши, що український народ є і спадщину від Української РСР приймає.

Відмінити, переписати, визнати недійсною  основну редакцію Конституції України неможливо!!!

         Починаючи з 1994 року (Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» №320/94-ВР) , починається процес «офізичення» українців ( Постанова КМУ від 28 вересня 1996 р. № 1182) – перетворення на фізичних осіб, не пояснивши народу соціально-правову суть цього статусу та його наслідки.

         Проходить заміна Паспорта СССР на Паспорт громадянина України (паспорт перехідного періоду, його дія закінчилась 1 вересня 2010 року), з паспорта вилучена графа «національність» немає її і у Свідоцтві про народження.

         Економіку України поступово переводять на ринкові відносини: з’являються маленькі комерційні відділи, а потім повністю переводять у комерційний простір: заводи, фабрики, цехи, майстерні і т.д. стають підприємствами.

         Комерційна діяльність – діяльність на свій страх і ризик, де все продається і все покупається і нічого не виробляється.

         В результаті:

         -  з цілісної Української Радянської Соціалістичної республіки згідно КУ 1996 року виділились дві юрисдикції:  Суверенного Народу України і національної унітарної держави Україна (так звана «наша держава»), які взаємодіють згідно договору ТРДПАУ № 5535515469 і мають між собою дипломатичні стосунки.

         - З’явились нові суб’єкти економічної діяльності: «фізична особа», «юридична особа». Всіх зобов’язали перереєструватись: був приватний підприємець – став фізична особа-підприємець, був завод, фабрика, цех, майстерня і т.д. – стала юридична особа.

         Поступово відбувалась  підміна понять, зміна суті і смислового навантаження слів і термінів. Але хіба від цього втратило слово – від цього втратили ми. І втрати ці дуже суттєві !!! Як порівняти які більші: економічно-матеріальні чи гуманітарно-правові ?

В період з 28 червня 1996 року, в порядку виконання положень  Конституції України, корінний народ України  самозорганізував свою  економіку:

            в організаційно-правову форму Республіки Суверенного Народу України;

            в організаційно-правову форму Государства Титульного Суверенного Народу України.

Владні урядові фінансово-економічні системи корінного народу України відображають прийняті в Європі міжнародні стандарти. Держави Європи існують при корінних народах Європи.

В період дії перехідних положень Конституції України (28 червня 1996 – 28 червня 2001 року) корінний народ України самовизначився як Суверенний Народ України. Суверенний Народ України здобув публічне визнання міжнародного співтовариства. Корінний народ України в межах історичного ареалу свого існування створив:

            свою муніципальну міжнародну владно-адміністративну інфраструктуру на засадах Європейської Хартії про місцеве самоврядування;

            свою муніципальну міжнародну банківсько-фінансову інфраструктуру на засадах ст.5 та ст.69 Конституції України;

            свою муніципальну міжнародну судово-правоохоронну систему на засадах ст.55 Конституції України;

            свою некомерційну зовнішньоекономічну дипломатичну систему по відношенню до будь-яких товаро-комерційних утворень – національних організацій торгівлі, регіональних організацій торгівлі та Світової Організації Торгівлі.

         Правове існування корінного народу України визначено положеннями п.3 ст.92 Конституції України.

         Народи самовизначаються в некомерційному економічному просторі. Народи самоуправляються поза межами комерційного економічного простору. Народи без будь-яких перешкод створюють міжнародні неурядові організації, представництва яких завжди є нерезидентами комерційних економічних просторів вільного обігу торгового товару.

         Будь-який представник Суверенного Народу України не є платником податку на землю, не підпорядковується будь-якому земельному рішенню рад громад фізичних осіб та не являється землекористувачем. Всі представники Суверенного Народу України без вийнятку є власниками землі в порядку спадку історичної Батьківщини. Такий правовий порядок визначається паспортом Республіки Суверенного Народу України

6.        січень 2000 року – Введення до застосування і перехід зі статистичних загальних класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ) на міжнародні класифікатори видів економічної діяльності (КВЕД).        

         Під назвою різного роду реформ починається процес нищення колгоспів, заводів і фабрик шляхом перетворення їх у підприємства і перереєстрації  у «товариства з обмеженої відповідальністю», відкриті та закриті акціонерні товариства.

7.       серпень 2001 року – завершення терміну дії Перехідних положень Конституції України.

         -  Вилучення із Законів слів з коренем «народ», перереєстрація Рад народних депутатів в комерційні неприбуткові організації (ст..52 п.3 Господарського кодексу України «Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи»),

         - заміна печаток, в яких народне визначення структурної одиниці замінено номером коду. Так було вилучено з правового офіційного юридичного застосування поняття «Народ», «Людина» в комерційному просторі національної унітарної держави Україна.

          - припинив свою дію Гражданський Кодекс.

8.        1 вересня 2005 рік – Закінчена дія гражданських паспортів СРСР – «зникнення» граждан .

         Введення в правове поле країни Україна Цивільного кодексу, у зв’язку з чим визнати таким, що втратив чинність з 1 січня 2004 року Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року.

         Цивільний кодекс України звужує права надані Конституцією України, що протиріче ст.22, 64 КУ: Людина, як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.(ст.24 ЦКУ)

Треба  читко розуміти відмінності "Цивільних прав" та "Конституційних прав".

За "Цивільнім правом" людина вважається фізичною особою - субектом приватно правових відносин,  інших, ніж український правопорядок.

За Конституційним (міжнародним) правом людина вважається найвищою соціальною цінністю - суб'єктом українського правопорядку в суверенному правовому статусі.

Таким чином, людина за "Цивільнім правом" и за «Конституційним правом» зовсім  різні суб'єкти. Індифікувати ці суб'єкти  можливо тільки за допомогою відомостей по їх реєстраційних документах:

-         Людина - фізична особа – обліковується у приватному  реєстрі держави ДРФО.

-         Людина – суверен - у реестрі  РСНУ, що ведеться Республікою Суверенного Народу України.

         Ніхто в жодному офіційному документі не надав роз’яснень щодо соціально-правової суті терміну «фізична особа» – раб, мігрант, заробітчанин, найманець, «живий товар», «живе тіло – дитя природи», серв в сервітуті. І ніхто не звернув уваги на те, що всі, хто отримав правовий документ «Картку фізичної особи – платника податків» з індетифікаційним номером, який стає їх головним документом, бо без нього не вчиняється жодної юридично значимої дії, фактично були виведені за межі Конституції України і позбавлені всіх, гарантованих їм Конституцією України, прав. Поступово приходить розуміння, що чомусь Конституція України не діє.

         Як відомо, Конституція України визнана однією з найкращих у світі, в тому числі, і, через те, що в неї введено правовий суб’єкт – ЛЮДИНА.

         В результаті маємо: Є Конституція України – Основний Закон, суб’єктами якої є людина (корінний народ) і громадянин (національні меншини при корінному народі), і є Цивільний кодекс України (дзеркальна копія з Римського права – рабського права), суб’єктами якого є фізичні і юридичні особи.

         Згідно Конституції України, кожен має право на самовизначення, але до того часу поки не отримав паспорт-картку, що буде видаватись в обмін на паспорти перехідного періоду громадянина України.

         Самовизначитись в своєму правовому статусі: або

1)    повернутись під правоздатність Конституції України, отримавши Паспорт Людини корінного народу України і вийти з під юрисдикції комерційного простору; або

2)  залишитись під юрисдикцією Цивільного кодексу України і отримати паспорт-картку фізичної особи, навічно закріпивши за собою і всіма своїми нащадками правовий статус раба, мігранта, тобто повністю обезправленого.

Тут треба звернути увагу на те, що, відповідно до Постанови КМУ № 190 від 24 лютого 2010 року, функції з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні покладено на Державну міграційну службу. «Паспортні столи» виведені з системи МВС на їх місці відкрито «Відділи з реєстрації фізичних осіб, громадян та осіб без громадянства»  системи Державної Міграційної служби(зрозуміло, що ці три категорії  осіб чимось різняться між собою).

УВАГА !!! Після самовизначення повторна зміна правового статусу неможлива: отримавши паспорт-картку фізичної особи (міграційну картку мігранта) Ви назавжди втрачаєте можливість отримати правовий статус Людини і передати його своїм нащадкам,  але отримавши Паспорт Людини корінного народу України Ви можете понизити себе в статусі і правах і отримати паспорт-картку фізичної особи (раба, мігранта) та при цьому автоматично втратити правовий статус Людини корінного народу України і право його відновити.

9.               2004-2010 роки продовжувався процес поступового звуження прав фізичних осіб. (Як казала Юлія Володимирівна: «Ми творимо анклав» або біомасу, яка завжди її підтрима)

Всі суб’єкти підприємницької діяльності перереєстровуються в економічні сектори комерційної діяльності S.11- S.15. Все багатоманітне структуроване по галузях економіки народне господарство України звужене тільки до виробництва ринкових товарів та надання послуг (Наказ Деркомстату № 96 від 18.05.2005 р. Про затвердження Класифікації Інституційних секторів (КІСЕ) України) .

 «S.14 Домашні домогосподарства**

**до сектору домашніх господарств належать фізичні особи (населення) або невеликі групи осіб, що проживають разом (ідентично поняттю «сім'я»)». Але в Україні немає Закону України «Про населення».

Оподаткування діяльності у секторах S.11- S.15 завжди було несумісним з оподаткуванням діяльності виробничих секторів економіки і призвело до знищення виробництва,  як такого. Все заполонила купівля-продаж та надання послуг.

    10.             5 жовтня 2005 року Рішення Конституційного Суду України (справа № 1-5/2005) визнає реалії, що всі фізичні особи знаходяться поза межами Конституції України.

         Народ з фізичних осіб не складається, народ складається з людей – жінка та чоловік (категорії людини) поєднуються у сім'ю, створюють родини для народження дітей і продовження свого Роду. З РОДІВ складається НАРОД.

11.                        КВЕД визначає вид діяльності і є документальним підтвердженням дієздатності. Увесь світ, в тому числі  і Україна у ст..8 КУ, наголошує на верховенстві права. Верховенство по правоздатності, а не по посаді. Правоздатність визначається КВЕДами: за світовим стандартом (ISIC), за європейським стандартом (NACE), і за національним стандартом (КІСЕ).

Саме тому Україна для входження до Євросоюзу на стандарти NACE, повинна, в першу чергу, привести економіку у відповідність до правоздатності. Тому всі постанови, рішення, розпорядження регламентуються визначеним часом входження в спільний простір.

Виконання цих документів дає об’єктам певну правоздатність і після закінчення перехідних положень (тимчасових) виконати заднім числом ці умови буде неможливо.

ВР і КМУ, приймаючи закони, постанови, розпорядження, але не виконуючи їх, самі виявились у неприглядному становищі на острові – державі, яка ще й досі ніде не зареєстрована і, економічна територія якої, невпинно скорочується.

По розпорядженню КМУ № 976-р від 08.11.2007 року ця територія має скоротитись до 2012 року на 70 %, а до 2018 року до 10 %.

Знайшлись мудрі Люди, високого рівня професіонали, фахівці з міжнародного права, внутрішнього законодавства, які на протязі більш ніж 10 років слідкували за процесами, які відбуваються в Україні з повним розумінням того, ЩО відбувається, чітко виконуючи всі необхідні дії і вкладаючись у визначений термін.

В результаті маємо: офіційно зареєстровані у КВЕД 99.00.0 і визнані у міжнародних колах (S.2 – Інший світ) Государство Титульного Суверенного Народу України, Республіку Суверенного Народу України, Державу Українського Народу і Українську Народну Державу у повній відповідності до Конституції (країни) України.

12.          27.04.2007 року приймається Закон України № 997-V, яким «визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про власність».

         2.Юридичні особи, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність з цим Законом.», тобто слова «власність, власники» вилучити.

Це означає:

Для фізичних осіб: раб (мігрант, найманець, «живий товар») власності мати не може. Приватизація - «Приват» (у перекладі з італ.) –добровільна відмова від своїх прав. Добровільна відмова від названого в Держакті:

-         нерухомість відмова від ордеру

-         земельна ділянка відмова від Сертифікату

-         рухоме майно при реєстрації у техпаспорті вилучена графа ВЛАСНИК (хто ?), а внесена графа ВЛАСНІСТЬ (чия ?) – « С 4».

-         При купівлі-продажу майна вводиться в документ право третьої сторони.

Так, як фізичні особи не є суб’єктами Конституції України, то подальші події, стосовної  їх долі, з боку ВР і КМУ набувають смисл та логіку.

          Для юридичних осіб: вони  перетворюються з колишніх власників на    дочасних (до часу «Х») охоронців майна та матеріальних та інших цінностей, примусово, у шахрайський  спосіб, вилученого у них.

16.12.2009 р. Наказ № 481 Держкомстату України визначає, що юридичні особи не є статистичними одиницями. Не статистична - означає «без облікова правова одиниця». Чи є  Закон України, що дозволяє вести без облікову діяльність.

Всі взаємовідносини, економічні чи правові, також є не статистичними, що є грубим порушенням фінансової дисципліни в Україні і може бути кваліфіковано правоохоронними органами України, як фінансово-терористична діяльність, відповідно до Закону України  "Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму."!

Фінансову дисципліну в Україні ніхто не відміняв. Хіба після цього не стає зрозумілим поява рейдерів з рішеннями суду на руках і захоплення ними діючих (успішно діючих) підприємств.

13.                       2010 рік Закон України «Про міжнародне приватне право»

«Стаття 79. Судовий імунітет

2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України.

{ Частина друга статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у межах, визначених міжнародними договорами України або законами України.

{ Частина третя статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }»

 Хто ж є такі «інші особи»? Читаючи уважно закон, бачимо, що «інші особи» зазначені у відповідних законах України (наприклад Конституції України) і міжнародних договорах України (Декларація ООН про права корінних народів світу, Європейська Хартія Вольностей і т.і.).

14.    Єдиний Державний Реєстр (ЄДР) і Єдиний Державний Реєстр підприємств і організацій (ЄДРПО) вже не мають на кінці літеру «У» - України, тобто ці реєстри вже не є українськими, не належать Україні, хтось тримає їх за межами України.

         Щоб побачити всю картину треба скласти її з окремих «пазлів» в одне ціле. Спробуємо це зробити.

         Конституція України затверджує положення, за яким в Україні рабства не має. Виходить рабства не має, а раби є. Хтось тримає на території України своїх рабів, бо обліковує їх у реєстрах, які не є Українськими, не належать Україні.

         Юридичні особи не є статистичними одиницями держави, а статзвітність здають – кому ?

         Відповідно до згаданого вище Господарського кодексу України (ст..52 п.3) всі органи державної влади (в т.ч. правоохоронні) і місцевого самоврядування не мають права займатись некомерційною діяльність, тобто якою діяльністю вони займаються ? Відповідь – комерційною !

Щоб займатись комерційною діяльністю треба зареєструватись як юридична особа, які не є статистичним одиницями держави і обліковуються не в українських реєстрах.

Цікава виходить картина ? Починаючи з сільських рад до Верховної Ради ненародних депутатів, міліції, прокуратури, суди, Кабінет Міністрів, податкові адміністрації, Національний банк України (м.Київ) – всі є юридичними особами, які не є статистичними одиницями держави Україна!

Наостанок ще дещо про Цивільний кодекс України.

У ньому визнається людина коли вона ще ненароджена і знаходить в утробі жінки і після смерті у статті, про шанобливе ставлення до тіла померлої людини.

Після народження дитина стає фізичною особою: від фізичної особи народжується фізична особа (від раба народжується раб).

01.07.2010 року Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Ну, здавалося б, реєстрація стану народження, смерті, одруження, розлучення і т.і. А в ньому вже прописується (приводиться у відповідність до ЦКУ) реєстрація народження фізичної особи (не дитини, не людини, навіть не громадянина!!!).

Прикінцеві положення цього Закону визначають таким, що втратив чинність Закон України «Про реєстрацію актів громадянського стану». Були громадяни, а стали цивільники.

Ст.1 цього Закону визначає сферу його застосування «п.2 Дія цього Закону не поширюється на порядок проведення реєстрації громадянства України.»

Це тільки невелика частинка інформації на тему «Суверенний народ України», її вивчення для багатьох виявляється складним для розуміння, буде багато питань, але часу залишається все менше…

          А  Самовизначення – особиста справа кожного

Світана Ляшенко

Офиц.сайт: http://www.suveren-ua.info/

P.S. 31 мая 1995 года, ещё до принятия Конституции Украины, было принято Постановление Кабинета Министров Украины N 382 «Про затвердження плану заходів щодо впровадження з 1 січня 1996 р. Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів». Так было положено официальное начало институту физических лиц в Украине. 

Следует отметить, что термин «физическое лицо» существовал в мировой практике задолго до принятия этого Постановления и обозначал он человека, обладающего гражданскими правами и обязанностями. В западных странах физическое лицо — natural person, т.е. естественное, реальное — противопоставляется юридическому лицу — artificial person, т.е. искусственному, нереальному. При этом «John Smith» — это физическое лицо, т.е. живой человек, а «JOHN SMITH» — это уже юридическое лицо, т.е. не-человек. В Советском Союзе термин «физическое лицо» не использовался. Вместо него применялся термин «гражданин». Другими словами «гражданин» в Советском Союзе и «физическое лицо» в западных странах — это, по сути, одно и то же.

Например, субъектом Конвенции о защите прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 года является не человек, а лицо (особа); субъектамипервого Протокола к данной Конвенции от 20 марта 1952 года также являются физическое лицо (фізична особа) и юридическое лицо (юридична особа). Кстати, эта Конвенция и Протоколы к ней могут стать прекрасным подспорьем для тех, кто занимается защитой прав физических и юридических лиц, т.к. согласно статье 9 Основного Закона Украины (Конституции Украины) данная Конвенция, будучи международным договором, является частью национального законодательства Украины, к тому же, она имеет приоритет над теми Кодексами и Законами Украины, в которых это явно указано. Так, например, пунктом 3.2 Налогового Кодекса Украины чётко определено, что «Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору».

И вот, в какой-то момент в мире встал вопрос о том, что «гражданин» или «физическое лицо» как правовые статусы наделены слишком уж большими правами и свободами, в результате чего становится весьма затруднительным полноценное разворачивание феодального общества. Нужно было что-то придумать.

В странах Запада был запущен следующий сценарий. Там всех людей из правового статуса «физическое лицо» (т.е. «гражданин») перевели в правовой статус «юридическое лицо». Так, на всех документах имена людей стали записывать ЗАГЛАВНЫМИ БУКВАМИ, как записываются названия юридических лиц — фирм, корпораций и прочее.

В Украине пошли по другому пути. Там был применён «золотой принцип политтехнолога» — принцип подмены понятий и переопределения терминов. В результате «физическое лицо» в Украине означает не то же самое, что «физическое лицо» в западных странах и не является синонимом термина «гражданин». Так, «физическое лицо» в Украине — это совершенно отдельный правовой статус. 

Однако, в Украине сложилась довольно забавная ситуация. Со времён 1995 года Практически все законы и кодексы были изменены и заточены под правовой статус «физическое лицо», но до сих пор в Украине нет ни единого человека, который бы находился в этом правовом статусе! Почему нет? Очень просто. В Украине не существует положения, согласно которому изменения правового статуса человека происходит путём выдачи ему «Справки о присвоении идентификационного номера». Да, практически у всех людей есть такая справка. У многих уже даже есть «Картка фізичної особи — платника податків» — нововведение украинской налоговой. Но это не означает, что эти бумажки являются документами, удостоверяющими личность и правосубъектность, хотя бы потому, что на них нет фотографии и образца подписи. Впрочем, налоговикам об этом прекрасно известно и поэтому на складах пылятся в томительном ожидании миллионы пластиковых карточек — удостоверений физических лиц, на которых будет и фотография, и образец подписи. Как только эти удостоверения пойдут в ход, так сразу в Украине начнут появляться первые физические лица. 

Но на сегодняшний день физических лиц в Украине де-юре не существует!!!

Особенно забавно в свете вышеизложенного выглядят попытки некоторых людей учредить монополию по выдаче «паспортов человека» и таким образом зарабатывать деньги на доверчивости людей. Ещё забавнее выглядят обладатели таких паспортов, когда доказывают, что они, дескать, — люди, а все остальные, у кого нет такого паспорта, — «физособи», «физики» и т.п. Всё это было бы очень весело, если бы не было так печально. На этом поприще создаются целые тоталитарные политические секты, где в качестве своего рода «пароля» используется вопрос «Вы уже самоопределились?» (т.е. «Вы уже купили паспорт?»). Если же Вы не «самоопределились» и паспорт ещё не купили, с вами даже общаться никто не будет, не признавая вас человеком. Такая вот ситуация.

P.S.
Кстати, удостоверения физических лиц будут выдаваться не насильственно, а на основе добровольного, подписанного заявления. И ваше заявление о присвоении идентификационного кода, либо о выдаче пластикатового удостоверения физического лица есть ни что иное как ваше суверенное Волеизъявление. И вы всегда вольны выбирать: быть ли вам вольным человеком, гражданином или рабом. Поэтому семь раз подумайте прежде, чем что-либо признавать и подписывать.

Заметка:
Дело в том, что "гражданин" и "громадянин" – это не просто перевод одного и того же понятия на два языка, это два разных понятия и два разных статуса (т.е. юридически это не просто русское и украинское слово с одним смыслом). Громадянин – это гражданин без национальности. То же самое касается "Государства" и "Державы", а также Цивильного Кодекса и Гражданского Кодекса (которого в Украине нет, так же как нет Громадянского Кодекса, который просто обязан существовать, раз существуют громады наций и, соответственно, громадяне).

Налогов в Державе Украина также не существует. Податок (подать) – это не налог. Говоря кратко, податки существует исключительно в коммерческом экономическом пространстве (КЭП) – пространстве товаров и услуг, на некоммерческое экономическое пространство (НЭП) они не распространяются.

Хочу выразить своё мнение по Цивильному Кодексу.

Стаття 2. Учасники цивільних відносин
1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Людей здесь нет.

Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

Ооо, а здесь уже есть.
Т.е. Цивильный Кодекс исходя из выше изложенного к людям отношения не имеет. А наоборот, вмешательство в личную жизнь человека запрещено.

Стаття 24. Поняття фізичної особи
1. Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Я это понимая так: что физ.особа  - это участник цивильных отношений,  в лице человека. Но человек может и не участвовать в цивильных отношениях.
А як вам Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи ?

1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих які за своєю природою можуть належати лише людині.