ПРО ІСТОРИЧНІ ТЕРЕЗИ

Шовіністична риторика продовжує опановувати публікації та виступи у Польщі. Особливо ті, які присвячені Волинській трагедії. Окремі голоси виважених польських журналістів, політологів та політиків потонули в какофонії українофобських згуків. Українські вчені, політики, журналісти, духовні особи протиставляють цій атаці доброзичливість, мирні пропозиції, добросусідську злагоду та інше. Імперіалістичні терміни на кшталт «кресів всходніх» заполонили Інтернет та друковані ЗМІ. Продовжуєься політизація проблеми волинського протистояння. Виглядає на те, що деякі політичні сили у Польщі вирішили підняти свій критичний рейтинг шляхом витворення зовнішнього ворога та повернення історичних конфліктів. Невже копіюють носіїів російського імперіалізму? На жаль, вони не розуміють, що відновлення проблемних питань минувшини зовсім не на користь польській державі.

Досить заглянути в глибину віків і попросити цих розгніваних діячів за західним кордоном відповісти на низку запитань:

Чи Україна завоювала бодай невеличкий шмат польської території за понад 800 років історичного сусідства?;

Чи  польський король Казимир Великий із своїми вояками приїздив у Львів та Галичину для загарбання чи порозуміння?

Чи королева Ядвіга у 1387 р. визнала Галицьке князівство чи вчинила його анексію?

Який народ  у Речі Посполитій зазнавав найбільше утисків та порушень прав?

Яка церква була настільки обмежена у своїй діяльності, що мусила шукати порятунку у союзі з Римом?

Яка влада придушувала із неймовірною жорстокістю козацько-селянські повстання ХV-ХVІІ ст. на Україні?

Чиїми силами і за чий рахунок будувалися на території України розкішні замки, палаци, костьоли?

Чиї війська десятки разів вторгалися на територію Гетьманщини винищуючи і спалюючи все на своєму шляху?

Чиї королі разом із московськими царями розділили Україну по Дніпру у XVII столітті?

На чиїй території знущалися з українських селян та священиків конфедерати?  Хто довів українських селян та козаків до Гайдамаччини? Хто домовився з російськими каральними силами спільно і жорстоко придушити цей рух?

Чиї адміністратори чинили жорсткий спротив українізації Галичини в Австрійській імперії?

Чиї політичні сили протистояли спробам Австрії заснувати український університет у Львові?

Чиї філософи витворили ідею про те, що Львів і Галичина – виключно польська територія?

Яка країна криваво задушила давно вимріяну державу галицьких українців – ЗУНР у 1918-1919 рр. ?

Хто нахабно обманював керівництво Антанти на Паризькій конференції, добиваючись передачі Галичини Польщі?

Хто підписав Ризький договір з Радянською Росією, зрадивши свого союзника – Українську Народну Республіку?

Чи були правові підстави приєднання Волині та Галичини до Польщі у міжвоєнний період?

Чи була надана автономія західноукраїнським землям, яку обіцяв амбасадорам Паризької конференції великий композитор, а заодно і великий словоблуд Ігнацій Падеревський, будучи міністром закордонних справ Польщі?

Чи були якісь моральні та правові підстави руйнації системи освіти, самоврядування, позбавлення українців громадських земель шляхом осадництва і колонізації?

Чия влада започаткувала процес ліквідації українських церков на Волині?

Чия влада у 1930 році влаштувала «пацифікацію» західноукраїнських земель, супроводжувану погромами, підпалами, грабунками  та побиттям?

Чий уряд засилав осадників, забираючи останню надію отримати землю у волинських чи галицьких селян?

Чий підпільний уряд продовжував вважати Волинь і Галичину польськими територіями вже після падіння Польщі у 1939 році?

Чи була розроблена широка програма мирних перемовин між польським та українським збройним підпіллям?

Чиї підпільні армії за підтримки нацистських поліцаїв та радянських партизан знущалися з волинських селян?

Чиї підпільні загони вирізали цілі українські села, ведучи війну проти УПА?

Чия влада у сталінському стилі провела депортацію українців за акцією «Вісла»?

Чи є потреба фальсифікувати дані стосовно Волинської трагедії тільки для того, щоб представити українців ворогами і вбивцями?

Ці запитання не покликані шукати історичної справедливости чи якоїсь помсти. Вони можуть бути поставлені лише тим людям, які пробуджують старих привидів в українсько-польських стосунках і акумулюють майже забуту ворожнечу. Адже, абсолютно неприйнятними для сучасних міждержавних стосунків є змагання типу «хто кому більше насолив».

Мирні та горді нації повинні показати міжнародній спільноті, що вони мають достатньо доброї волі, щоб попросити пробачення, водночас пробачаючи за те, що сталося у минулому і закласти добросусідський фундамент майбутніх відносин, відмовившись від спроб дрібної помсти шляхом фальсифікацій та політизацій.

Ігор ФЕДИК

http://banderivets.org.ua/znovu-pro-istorychni-terezy.html