Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і
здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою
соціальною цінністю. Ці цінності охороняються іншими законами України, в тому
числі і Кримінальним кодексом. В Україні останнім часом точаться суперечки
навколо легалізації евтаназії.
Слово «евтаназія» походить від грецького, що означає «добра
смерть». Поняття можна розглядати у широкому сенсі — умисне вбивство залежної
людини (шляхом дії або бездіяльності) для її передбачуваної вигоди, і вузькому
– практика припинення/скорочення лікарем життя особи, яка страждає
невиліковними захворюваннями, відчуває нестерпні страждання, на задоволення
прохання хворого в безболісній формі з метою припинення страждань.
Проблема евтаназії сягає своїм корінням часів античної Греції
і Риму. Актуалізація цієї проблеми у суспільстві припадає на XX-XXI сторіччя. Підвищений інтерес
до такого явища зумовлений тим, що попри значний прогрес медицини, смертність
від низки тяжких захворювань залишається ще високою.
Намагаюся осягнути два питання: етичну сторону даної проблеми
та юридичну — доцільність узаконення евтаназії в Україні.
Кожен лікар, перш, ніж почати працювати, приймає клятву
Гіппократа, де вказано, що він буде утримуватися від завдання своїм пацієнтам
будь-якої шкоди. Крім того, Україна — християнська країна, де основним
морально-релігійним приписом є положення «Не вбий!», що зумовлює суперечливе
ставлення до евтаназії більшості населення нашої держави. В деяких країнах
громадяни вже осягнули моральну сторону цього питання і це знайшло свій відгук
на законодавчому рівні. Дозволена евтаназія у штаті Орегон США (1997 рік),
Нідерландах (квітень 2002 року), Бельгії (вересень 2002 року) і Люксембурзі
(березень 2009 року).
При діагнозі «невиліковно хворий», звертають нашу увагу
закордонні автори, у будь-якої людини виникає апатія, пасивність. В соціальному
опитуванні 1990 року громадян Нідерландів пацієнти просили евтаназії з таких
причин: втрата відчуття власної гідності — 57% випадків, біль — 46%, недостойне
помирання — 46%, залежність від оточення — 33%, втома від життя — 23% і лише в
10 з 187 випадків біль було наведено єдиною причиною! Вчені виявили, що
пацієнти, які звикли терпіти біль, меншою мірою прагнуть евтаназії, ніж ті, що
страждають від депресії. На прикладі Нідерландів бачимо, що головними причинами
прохань є втрата відчуття власної гідності і недостойний, на думку пацієнта,
процес помирання.
Аналіз морального стану в нашому суспільстві, який свідчить
про кризу моральних цінностей, деформацію моральної свідомості, показує високий
рівень корумпованості і бюрократизму в Україні, і тому евтаназія може
використовуватися як засіб маніпуляції людьми. Наслідком може стати те, що
прихильниками «легкої смерті» є не тільки хворі, а й ті, кому це матеріально
вигідно. Звертаємо увагу, що роль медицини у суспільстві — зцілити, а не
позбавити життя.
Серед
відомих людей завжди були і противники (Іоанн Павел II, Іоганн Христиан Рейль), і прибічники
евтаназії (Артур Кьостлер, Джек Кеворкян, Річард Докінз). Відомі й випадки
«легкої смерті» — Зігмунд Фрейд, Георг V, Хюго Клаус. А якої точки зору
дотримуєтеся Ви?
Руслана Яшник
ДЖЕРЕЛО: LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар