- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 18 лютого 2012 р.

Кого захищає новий Кримінально-процесуальний Кодекс України?

Шановні читачі! Про тему, винесену в заголовок, сказано вже чимало. Більшість професійних юристів схвально відноситься до нового Кримінально-процесуального Кодексу України (КПК), одночасно вказуючи на чималу кількість існуючих в ньому суттєвих недоліків. Деякі з них були висвітлені на різних «ток-шоу», в інших передачах, тому я детально на них зупинятися не буду. Про моє бачення суттєвих вад нового КПК, які, на моє переконання, суперечать чинній Конституції України, надалі в статті з циклу «Психологія абсурду».
Почну з того, що навіть поверхове знайомство з широко розрекламованим владою проектом КПК, надихає на ряд важких запитань. Насамперед про можливість представлення інтересів громадян на всіх етапах тільки професійними адвокатами, що фактично обмежує право громадян на вибір захисника. За таких умов громадян не можуть представляти ні правозахисники, ні Уповноважений Верховної Ради з прав людини, ні близькі родичі, ні народні депутати та депутати місцевих Рад, керівники профспілок та громадських організацій, а також громадські діячі.
Така норма суперечить статті 22 чинної Конституції, а отже, має бути вилучена з нового КПК. Другою підставою для її вилучення є те, що ця норма створює превілеї для окремої професійної групи і тому має ознаки корупції. Третьою підставою є те, що при вкрай низькій заробітній платі державного адвоката, незаможні громадяни назавжди втратять право на кваліфікований юридичний захист. Насамперед, на стадії затримання та досудового слідства. З цього випливає, що у незаможних людей, кількість яких в Україні за висновками ООН сягає 78%, значно зростають шанси потрапити за грати навіть за умов, коли в їх оточенні є юристи або навіть відомі правозахисники. КПК не гарантує цій категорії громадян залишитися без покарання навіть за умов, коли вони не вчиняли злочину.
Разом з тим, цей КПК значно збільшує шанси уникнути покарання злочинцю, який має достатньо грошей для оплати послуг висококваліфікованого і одночасно непорядного адвоката. Крім того, новий КПК не усуває можливості підкупу суддів, працівників МВС та прокуратури, а також адміністративного тиску на них. Прийняття його створює прірву в правах бідних та багатих і запроваджує в життя, замість демократичного принципу про рівність прав, принцип диктатури грошей – правий той, в кого більше грошей. Закладений в новий КПК принцип змагальності сторін в судовому процесі не має нічого спільного зі справедливістю, а лише забезпечує існування принципу диктатури грошей.
Одночасно, новий КПК передбачає для певних категорій підозрюваних заміну утримання під вартою на домашній арешт або заставу. Але ж досягти цього можуть тільки заможні, що фактично суперечить нормам 22-ї статті чинної Конституції України.
З урахуванням вище викладеного легко прийти до сумного висновку:
новий КПК – кодекс для засудження за нескоєні злочини бідних і виправдання за скоєні багатих.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник

Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_16.html

Немає коментарів:

Дописати коментар