Дискусія з приводу розділів 1-4 проекту Народної Конституції змушує мене роз’яснити деякі з піднятих в коментарях питань. Ці питання за своєю суттю діляться на дві категорії: перша - мочіть і нє пущать; друга - суттєва і вимагає уточнень формулювань, або їх роз’яснень.
Явне «мочілово» коментувати немає потреби - народ і так все розуміє.
А от ст. 3 чинної і тотожну їй Константу 2.11 проекту необхідно роз’яснити, особливо через притягнення іменитого «експерта» В. Речицького, який в свою чергу посилається на підтримку своїх тез суддями Конституційного Суду.
Цитата. "Стаття 3 конституції говорить, що найвища соціальна цінність в Україні – це людське життя. І далі йдеться про те, що держава докладає всіх зусиль, щоб розвивати права і свободи. Але повірте, що людське життя ніколи не буває, принаймні, в конституціях, найвищою соціальною цінністю, тому що всі соціуми, а держави – тим більше, жертвують окремими життями заради спасіння якихось більш широких, більш фундаментальних цінностей. Якщо це розуміти буквально – а мої колеги з Конституційного суду часто наполягали, що це треба розуміти буквально – тоді як зрозуміти цю найвищу цінність життя людини? Це що, солдат має відмовитися йти в бій, бо що він боронитиме – суверенітет, територіальну недоторканість? Власне, все це (на підставі ст. 3 – Ред. ) поступається життю." (В.Речицький)
[Зауважу для «експертів», що крім букви закону (розуміння «буквально»), є ще дух закону, контекст, а також здоровий глузд (оцінка реалій життя),– саме тому й існують судді, а «буквальників» варто замінити неупередженими механізмами – комп’ютерами].
Конституція, затверджена референдумом, є суспільний договір між людьми про соціальний устрій держави і мету її діяльності, а також договір між заснованою людьми державою і самими людьми. Якщо Конституція не затверджена референдумом, то і суспільний договір відсутній - бо присутня тільки одна сторона - Верховна Рада та Президент, які уособлюють лише державу. Така Конституція не легітимна від моменту її прийняття, тому допускає приведене вільне і безглузде тлумачення ст. 3.
Зверніть увагу: Константа 2.11. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»
В свою чергу, людина, через референдум, бере обов’язок перед державою боронити суверенітет і територію держави (Конст.5.69) та виконувати військовий обов’язок (Конст.5.70) та інші обов’язки. (В чинній Конституції ці обов’язки викладені в ст.65. Але «експерти» це ігнорують.)
Положення розділу 2 проекту Народної Конституції повинні розглядатися в єдності з розділом 5, в якому вони розкриваються та деталізуються, а також де зафіксовані загальні обов’язки громадянина. В цьому випадку виключаються будь-які підстави для корупційних тлумачень будь-якої із розглянутих констант.
Не слід також ігнорувати той факт, що «НАРОД» є природним джерелом права, таким чином він є первинним суб’єктом права, засновником самої держави і творцем її Конституції. Все інше – похідне.
В Константі 2.11 поняття «в Україні» означає «в державі Україні». Але «експертами» корупційного Конституційного Суду поняття «в Україні», на замовлення може тлумачитися як «в Україні – готелі» чи «в Україні – ресторані», тому на зауваження в коментарях замінимо цю фразу на однозначне – «Українською державою» .
Вже майже чотири століття наш бездержавний народ живе за нав’язаними чужими законами, де головною цінністю вважалась то чужа антинародна держава, то чужі бізнес інтереси, але ніяк не людина.
Цитата: «Петро I Борису Петровичу Шереметєву: - Ну как, Петровіч, возьмьом Нарву? Возьмьом, государь... Людішков хватіт.» Так було в царській імперії, так і в СССР, але цього не повинно бути в нас.
Якщо держава зобов’язується берегти своїх людей, не допускати невиправданих жертв, то обов’язку громадянина захищати свою державу це не відміняє. А оте «жуковське» – атакуємо поки у противника не скінчаться патрони – тепер це злочин. Або форсування Дніпра на дошці з цеглиною в руці. Або випробування атомної бомби на Тоцькому полігоні на десятках тисяч своїх людей.
Якщо огризатися на всі зауваження, то не буде часу продуктивно працювати. Хто зацікавлений – розбереться сам. Тому – до основної теми.
Конституція України 1996 року написана побутовою мовою, неначе вона писалася під час мітингу на коліні.
Цитата. «…особливість мови законодавства – досягнення найбільшої відповідності між ідеєю, думкою законодавця і втіленням цієї думки в законодавчій формулі. В юриспруденції помилка, неточний, розпливчастий вираз можуть спричинити серйозні наслідки. В законі все суттєво: і текст, і структурне оформлення, і навіть графічна подача тексту» («Язык закона» под ред. А.С.Пиголкина Москва 1990).
Невідповідність мови Конституції і законів спеціальним вимогам призвела до того, що Конституційний Суд почав торгувати тлумаченнями на забаганки влади: узаконив переходи депутатів, обраних за списками і програмними засадами опозиційних партій, до провладної коаліції; обґрунтував повернення Конституції кучмівських часів і, взагалі, якщо видрукувати всі тлумачення Конституції Конституційним Судом, то об’єм тлумачень набагато перевершить об’єм самої Конституції.
Низька якість формулювань відкрила можливості безкарного правового нігілізму і сваволі. Що ми і спостерігаємо. І це необхідно усунути.
Раніше ми жили в державі «диктатури КПСС від імені (а не за дорученням) пролетаріату». Зараз ми живемо в державі «диктатури олігархії» (від імені, але не за дорученням народу). Обидва типи держав є державами клаНової диктатури, які базуються на принципі Беніто Муссоліні: «НАМ МОЖНА ВСЕ, А ЗАКОНИ ДЛЯ НАШИХ ВОРОГІВ» (Вороги – це всі, хто не належать до диктаторського клаНу).
В обох типах держав наші права були (і є) декларативними і слугували (слугують) ширмою для свавілля. Наше завдання – зробити державу народною, а права – реально діючими. (дивись: КОН, ЗАКОН, СВАВІЛЛЯ).
Розділ 5 Народної Конституції майже в повному об’ємі перенесено з чинної Конституції. До цього зобов’язує ст. 3 та ст. 22 цієї Конституції. Деякі права додані, деякі розширені, деякі перенесені в інші розділи. Все інше – редакційні правки та форматування.
Володимир Степаненко
НАРОДНА КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Продовження. Початок: ЩО РОБИТИ?
(Примітка: на жовтому тлі нові, або суттєво відредаговані старі правові положення).
Розділ 5. Права і обов’язки громадянина України.
Константа 5.1. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Константа 5.2. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Константа 5.3. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Константа 5.4. В умовах воєнного, або надзвичайного стану, на цей період можуть бути здійснені лише обґрунтовані обмеження конституційних прав і свобод.
Константа 5.5. При прийнятті нових правових актів, або внесенні змін до чинних правових актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Константа 5.6 Кожна людина має право на вільні дії, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Константа 5.7.
Константа 5.7. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
5.7.1. Не може бути привілеїв чи обмежень у правах за ознаками раси, етнічного та соціального походження, політичних, релігійних та інших переконань, майнового стану, місця проживання, або за іншими ознаками.
5.7.2. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується рівними правами і можливостями у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.
5.7.3. З урахуванням фізіологічних особливостей і функцій жінки, для жінок встановлюються обмеження на працю в тяжких та шкідливих умовах; здійснюються інші спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров'я жінок; встановлюються пенсійні пільги; забезпечується можливість поєднувати працю з материнством; надаються оплачувані тримісячна дородова та шестимісячна післяродова відпустки (з зарахуванням до трудового стажу), а також надаються інші пільги вагітним жінкам і матерям.
Константа 5.8. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
5.8.1. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
5.8.2. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Константа 5.9. Кожен має право на повагу до його гідності.
5.9.1. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
5.9.2. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Константа 5.10. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
5.10.1. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
5.10.2. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
5.10.3. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
5.10.4. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
5.10.5. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Константа 5.11. Кожному гарантується недоторканність житла.
5.11.1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованою санкцією прокурора.
5.11.2. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Константа 5.12. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише отриманням санкції прокурора у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Константа 5.13. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
5.13.1. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, а також в цілях розкриття, чи запобігання злочину.
5.13.2. Кожному гарантується судовий захист права:
– спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї;
– на вилучення конфіденційної, чи недостовірної інформації про себе і членів своєї сім’ї;
– на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.
Константа 5.14. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
5.14.1. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб.
5.14.2. Здійснення цих прав може бути обмежене законом:
– в інтересах національної безпеки;
– з метою запобігання злочинам;
– для охорони здоров'я населення;
– для захисту національних і загальнолюдських моральних цінностей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
- для захисту репутації або прав інших людей;
Константа 5.15. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Константа 5.16. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
5.16.1. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Константа 5.17. Громадянин України має право змінити громадянство та країну проживання.
Константа 5.18. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Це право включає:
– свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої;
– безперешкодно відправляти одноособово, чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди;
– вести іншу не заборонену релігійну діяльність.
5.18.1. Здійснення цієї діяльності може бути обмежене законом:
– для тоталітарних релігійних організацій;
– при застосуванні до пастви сучасних психологічних маніпулятивних методик;
– при наявності ознак шахрайства, або інших ознак злочинної діяльності;
– з метою охорони здоров'я і моралі, як членів релігійної організації, так і інших людей;
– при наявності ознак діяльності на користь інших держав;
– при наявності в релігійних догмах політичної складової, або при суміщенні релігійної діяльності з політичною;
– при наявності в релігійних догмах національної, чи расової «обраності»;
– при наявності в релігійних догмах ворожого, або зневажливого відношення до людей іншого світогляду.
Константа 5.19. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою, або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
5.19.1 У разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку може бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Константа 5.20. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації за територіальним принципом для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
5.20.1 Політичні партії та громадські організації не є суб’єктами виборчого права.
5.20.2. Політичні партії та громадські організації в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь в підготовці і проведенні виборів.
5.20.3. Членами політичних партій та громадських організацій, зареєстрованих в Україні, можуть бути лише громадяни України.
5.20.4. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.21. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
5.21.1. Професійні спілки є особливими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.
5.21.2. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
5.21.3. Усі професійні спілки мають рівні права.
5.21.4. Обмеження щодо утворення професійних спілок та членства у них встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.22. Професійні спілки, або їх об’єднання є представниками трудящих в переговорах з роботодавцем при підписанні угод про тарифи оплати праці, про охорону праці, про трудові і соціальні гарантії та здійснюють контроль за дотриманням сторонами вказаних угод.
Константа 5.23. Заборонено утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також статути яких мають ознаки тоталітаризму.
Константа 5.24. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
Константа 5.25. Заборонено створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах судової системи, в виконавчих органах влади, в військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та в інших державних установах і організаціях.
Константа 5.26. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Константа 5.27. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється в судовому порядку.
Константа 5.28. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державного та місцевого самоврядування.
Константа 5.29. Громадяни користуються рівним правом участі в конкурсних відборах (за анкетами, резюме, у співбесідах та інше) до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Константа 5.30. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких за 5днів (включно з вихідними днями) сповіщаються органи виконавчої влади, чи органи місцевого самоврядування.
5.30.1. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Константа 5.31. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в термін до 30діб.
Константа 5.32. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Константа 5.33. Право приватної власності набувається з дотриманням всіх діючих легітимних правових норм.
Константа 5.34 Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Константа 5.35. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване в умовах воєнного чи надзвичайного стану і лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, за умови повного наступного відшкодування їх вартості.
Константа 5.36. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду.
Константа 5.37. Кожен громадянин має право на безкоштовний наділ землі у розмірі до 0,25 гектара для будівництва власного помешкання та ведення домашнього господарства. Власник такого наділу землі має право без будь-яких дозволів будувати (перебудовувати) будь-які об’єкти з дотриманням вимог будівельно-санітарних норм.
5.37.1. Якщо на такій ділянці протягом року будівництво не розпочато, ділянка повертається у власність громади.
Константа 5.38. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Константа 5.39. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до діючих правових норм.
Константа 5.40. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на період їхньої служби обмежується законом.
Константа 5.41. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Константа 5.42. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі:
– повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;
– втрати годувальника;
– безробіття з незалежних від них обставин;
– старості;
– в інших випадках, передбачених законом.
5.42.1. Це право гарантується:
– загальнообов'язковим державним соціальним та медичним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
– створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Константа 5.43. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму.
Константа 5.44. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
5.44.1 Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно, або за доступну для них плату відповідно до закону.
5.44.2. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Константа 5.45. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Константа 5.46. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Константа 5.47. Громадянам гарантується:
– свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості;
– захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Константа 5.48. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди.
Константа 5.49. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Константа 5.50. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Константа 5.51. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Константа 5.52. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Константа 5.53. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Константа 5.54. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Константа 5.55. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
5.55.1. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
5.55.2. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Константа 5.56. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Константа 5.57. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Константа 5.58. Кожен має право на правову допомогу.
5.58.1. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав у судах та інших державних органах:
– кожен може захищатись особисто;
– може залучити фахівця в галузі права (юриста, адвоката).
5.58.2. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається коштом держави.
Константа 5.59. Забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні покладається на адвокатуру.
Константа 5.60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Константа 5.61. За віддання, чи виконання явно злочинного розпорядження або наказу настає юридична відповідальність.
Константа 5.62. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Константа 5.63. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Константа 5.64. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
5.64.1. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
5.64.2. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (катуванням, шантажем, підкиданням матеріальних доказів, підробкою документів, лжесвідченнями і тому подібними методами), а також на припущеннях. Особи, причетні до фальшування доказів, несуть покарання за найвищою мірою покарання, яку передбачає закон для статті, під яку здійснювалось фальшування.
5.64.3. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Константа 5.65. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
5.65.1. Винні у винесенні неправосудного вироку несуть покарання в мірі неправосудного вироку.
Константа 5.66. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Константа 5.67. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Константа 5.68. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Константа 5.69. Захист незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком її громадян.
Константа 5.70. Військова, або альтернативна служба є обов’язком кожного військовозобов’язаного громадянина, призваного у відповідності з плануванням війська, чи альтернативних формувань,.
5.70.1. Жінки, за власним бажанням, можуть взяти на себе військовий обов’язок.
Константа 5.71. Кожен зобов'язаний оберігати природу, історичну і культурну спадщину народу України.
Константа 5.72. Кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених на поточний період у державі.
Константа 5.73. Кожен громадянин зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України.
Константа 5.74. Публічна демонстрація неповаги до державних символів України є кримінальним злочином.
Константа 5.75. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Константа 5.76. Незнання Конституції і законів України не звільняє від відповідальності за їх порушення.
Розділ 6. Освіта
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_11.html
Явне «мочілово» коментувати немає потреби - народ і так все розуміє.
А от ст. 3 чинної і тотожну їй Константу 2.11 проекту необхідно роз’яснити, особливо через притягнення іменитого «експерта» В. Речицького, який в свою чергу посилається на підтримку своїх тез суддями Конституційного Суду.
Цитата. "Стаття 3 конституції говорить, що найвища соціальна цінність в Україні – це людське життя. І далі йдеться про те, що держава докладає всіх зусиль, щоб розвивати права і свободи. Але повірте, що людське життя ніколи не буває, принаймні, в конституціях, найвищою соціальною цінністю, тому що всі соціуми, а держави – тим більше, жертвують окремими життями заради спасіння якихось більш широких, більш фундаментальних цінностей. Якщо це розуміти буквально – а мої колеги з Конституційного суду часто наполягали, що це треба розуміти буквально – тоді як зрозуміти цю найвищу цінність життя людини? Це що, солдат має відмовитися йти в бій, бо що він боронитиме – суверенітет, територіальну недоторканість? Власне, все це (на підставі ст. 3 – Ред. ) поступається життю." (В.Речицький)
[Зауважу для «експертів», що крім букви закону (розуміння «буквально»), є ще дух закону, контекст, а також здоровий глузд (оцінка реалій життя),– саме тому й існують судді, а «буквальників» варто замінити неупередженими механізмами – комп’ютерами].
Конституція, затверджена референдумом, є суспільний договір між людьми про соціальний устрій держави і мету її діяльності, а також договір між заснованою людьми державою і самими людьми. Якщо Конституція не затверджена референдумом, то і суспільний договір відсутній - бо присутня тільки одна сторона - Верховна Рада та Президент, які уособлюють лише державу. Така Конституція не легітимна від моменту її прийняття, тому допускає приведене вільне і безглузде тлумачення ст. 3.
Зверніть увагу: Константа 2.11. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»
В свою чергу, людина, через референдум, бере обов’язок перед державою боронити суверенітет і територію держави (Конст.5.69) та виконувати військовий обов’язок (Конст.5.70) та інші обов’язки. (В чинній Конституції ці обов’язки викладені в ст.65. Але «експерти» це ігнорують.)
Положення розділу 2 проекту Народної Конституції повинні розглядатися в єдності з розділом 5, в якому вони розкриваються та деталізуються, а також де зафіксовані загальні обов’язки громадянина. В цьому випадку виключаються будь-які підстави для корупційних тлумачень будь-якої із розглянутих констант.
Не слід також ігнорувати той факт, що «НАРОД» є природним джерелом права, таким чином він є первинним суб’єктом права, засновником самої держави і творцем її Конституції. Все інше – похідне.
В Константі 2.11 поняття «в Україні» означає «в державі Україні». Але «експертами» корупційного Конституційного Суду поняття «в Україні», на замовлення може тлумачитися як «в Україні – готелі» чи «в Україні – ресторані», тому на зауваження в коментарях замінимо цю фразу на однозначне – «Українською державою» .
Вже майже чотири століття наш бездержавний народ живе за нав’язаними чужими законами, де головною цінністю вважалась то чужа антинародна держава, то чужі бізнес інтереси, але ніяк не людина.
Цитата: «Петро I Борису Петровичу Шереметєву: - Ну как, Петровіч, возьмьом Нарву? Возьмьом, государь... Людішков хватіт.» Так було в царській імперії, так і в СССР, але цього не повинно бути в нас.
Якщо держава зобов’язується берегти своїх людей, не допускати невиправданих жертв, то обов’язку громадянина захищати свою державу це не відміняє. А оте «жуковське» – атакуємо поки у противника не скінчаться патрони – тепер це злочин. Або форсування Дніпра на дошці з цеглиною в руці. Або випробування атомної бомби на Тоцькому полігоні на десятках тисяч своїх людей.
Якщо огризатися на всі зауваження, то не буде часу продуктивно працювати. Хто зацікавлений – розбереться сам. Тому – до основної теми.
Конституція України 1996 року написана побутовою мовою, неначе вона писалася під час мітингу на коліні.
Цитата. «…особливість мови законодавства – досягнення найбільшої відповідності між ідеєю, думкою законодавця і втіленням цієї думки в законодавчій формулі. В юриспруденції помилка, неточний, розпливчастий вираз можуть спричинити серйозні наслідки. В законі все суттєво: і текст, і структурне оформлення, і навіть графічна подача тексту» («Язык закона» под ред. А.С.Пиголкина Москва 1990).
Невідповідність мови Конституції і законів спеціальним вимогам призвела до того, що Конституційний Суд почав торгувати тлумаченнями на забаганки влади: узаконив переходи депутатів, обраних за списками і програмними засадами опозиційних партій, до провладної коаліції; обґрунтував повернення Конституції кучмівських часів і, взагалі, якщо видрукувати всі тлумачення Конституції Конституційним Судом, то об’єм тлумачень набагато перевершить об’єм самої Конституції.
Низька якість формулювань відкрила можливості безкарного правового нігілізму і сваволі. Що ми і спостерігаємо. І це необхідно усунути.
Раніше ми жили в державі «диктатури КПСС від імені (а не за дорученням) пролетаріату». Зараз ми живемо в державі «диктатури олігархії» (від імені, але не за дорученням народу). Обидва типи держав є державами клаНової диктатури, які базуються на принципі Беніто Муссоліні: «НАМ МОЖНА ВСЕ, А ЗАКОНИ ДЛЯ НАШИХ ВОРОГІВ» (Вороги – це всі, хто не належать до диктаторського клаНу).
В обох типах держав наші права були (і є) декларативними і слугували (слугують) ширмою для свавілля. Наше завдання – зробити державу народною, а права – реально діючими. (дивись: КОН, ЗАКОН, СВАВІЛЛЯ).
Розділ 5 Народної Конституції майже в повному об’ємі перенесено з чинної Конституції. До цього зобов’язує ст. 3 та ст. 22 цієї Конституції. Деякі права додані, деякі розширені, деякі перенесені в інші розділи. Все інше – редакційні правки та форматування.
Володимир Степаненко
НАРОДНА КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Продовження. Початок: ЩО РОБИТИ?
(Примітка: на жовтому тлі нові, або суттєво відредаговані старі правові положення).
Розділ 5. Права і обов’язки громадянина України.
Константа 5.1. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Константа 5.2. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Константа 5.3. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Константа 5.4. В умовах воєнного, або надзвичайного стану, на цей період можуть бути здійснені лише обґрунтовані обмеження конституційних прав і свобод.
Константа 5.5. При прийнятті нових правових актів, або внесенні змін до чинних правових актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Константа 5.6 Кожна людина має право на вільні дії, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Константа 5.7.
Константа 5.7. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
5.7.1. Не може бути привілеїв чи обмежень у правах за ознаками раси, етнічного та соціального походження, політичних, релігійних та інших переконань, майнового стану, місця проживання, або за іншими ознаками.
5.7.2. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується рівними правами і можливостями у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.
5.7.3. З урахуванням фізіологічних особливостей і функцій жінки, для жінок встановлюються обмеження на працю в тяжких та шкідливих умовах; здійснюються інші спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров'я жінок; встановлюються пенсійні пільги; забезпечується можливість поєднувати працю з материнством; надаються оплачувані тримісячна дородова та шестимісячна післяродова відпустки (з зарахуванням до трудового стажу), а також надаються інші пільги вагітним жінкам і матерям.
Константа 5.8. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
5.8.1. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
5.8.2. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Константа 5.9. Кожен має право на повагу до його гідності.
5.9.1. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
5.9.2. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Константа 5.10. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
5.10.1. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
5.10.2. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
5.10.3. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
5.10.4. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
5.10.5. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Константа 5.11. Кожному гарантується недоторканність житла.
5.11.1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованою санкцією прокурора.
5.11.2. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Константа 5.12. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише отриманням санкції прокурора у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Константа 5.13. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
5.13.1. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, а також в цілях розкриття, чи запобігання злочину.
5.13.2. Кожному гарантується судовий захист права:
– спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї;
– на вилучення конфіденційної, чи недостовірної інформації про себе і членів своєї сім’ї;
– на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.
Константа 5.14. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
5.14.1. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб.
5.14.2. Здійснення цих прав може бути обмежене законом:
– в інтересах національної безпеки;
– з метою запобігання злочинам;
– для охорони здоров'я населення;
– для захисту національних і загальнолюдських моральних цінностей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
- для захисту репутації або прав інших людей;
Константа 5.15. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Константа 5.16. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
5.16.1. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Константа 5.17. Громадянин України має право змінити громадянство та країну проживання.
Константа 5.18. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Це право включає:
– свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої;
– безперешкодно відправляти одноособово, чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди;
– вести іншу не заборонену релігійну діяльність.
5.18.1. Здійснення цієї діяльності може бути обмежене законом:
– для тоталітарних релігійних організацій;
– при застосуванні до пастви сучасних психологічних маніпулятивних методик;
– при наявності ознак шахрайства, або інших ознак злочинної діяльності;
– з метою охорони здоров'я і моралі, як членів релігійної організації, так і інших людей;
– при наявності ознак діяльності на користь інших держав;
– при наявності в релігійних догмах політичної складової, або при суміщенні релігійної діяльності з політичною;
– при наявності в релігійних догмах національної, чи расової «обраності»;
– при наявності в релігійних догмах ворожого, або зневажливого відношення до людей іншого світогляду.
Константа 5.19. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою, або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
5.19.1 У разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку може бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Константа 5.20. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації за територіальним принципом для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
5.20.1 Політичні партії та громадські організації не є суб’єктами виборчого права.
5.20.2. Політичні партії та громадські організації в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь в підготовці і проведенні виборів.
5.20.3. Членами політичних партій та громадських організацій, зареєстрованих в Україні, можуть бути лише громадяни України.
5.20.4. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.21. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
5.21.1. Професійні спілки є особливими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.
5.21.2. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
5.21.3. Усі професійні спілки мають рівні права.
5.21.4. Обмеження щодо утворення професійних спілок та членства у них встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.22. Професійні спілки, або їх об’єднання є представниками трудящих в переговорах з роботодавцем при підписанні угод про тарифи оплати праці, про охорону праці, про трудові і соціальні гарантії та здійснюють контроль за дотриманням сторонами вказаних угод.
Константа 5.23. Заборонено утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також статути яких мають ознаки тоталітаризму.
Константа 5.24. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
Константа 5.25. Заборонено створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах судової системи, в виконавчих органах влади, в військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та в інших державних установах і організаціях.
Константа 5.26. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Константа 5.27. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється в судовому порядку.
Константа 5.28. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державного та місцевого самоврядування.
Константа 5.29. Громадяни користуються рівним правом участі в конкурсних відборах (за анкетами, резюме, у співбесідах та інше) до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Константа 5.30. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких за 5днів (включно з вихідними днями) сповіщаються органи виконавчої влади, чи органи місцевого самоврядування.
5.30.1. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Константа 5.31. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в термін до 30діб.
Константа 5.32. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Константа 5.33. Право приватної власності набувається з дотриманням всіх діючих легітимних правових норм.
Константа 5.34 Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Константа 5.35. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване в умовах воєнного чи надзвичайного стану і лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, за умови повного наступного відшкодування їх вартості.
Константа 5.36. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду.
Константа 5.37. Кожен громадянин має право на безкоштовний наділ землі у розмірі до 0,25 гектара для будівництва власного помешкання та ведення домашнього господарства. Власник такого наділу землі має право без будь-яких дозволів будувати (перебудовувати) будь-які об’єкти з дотриманням вимог будівельно-санітарних норм.
5.37.1. Якщо на такій ділянці протягом року будівництво не розпочато, ділянка повертається у власність громади.
Константа 5.38. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Константа 5.39. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до діючих правових норм.
Константа 5.40. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на період їхньої служби обмежується законом.
Константа 5.41. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Константа 5.42. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі:
– повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;
– втрати годувальника;
– безробіття з незалежних від них обставин;
– старості;
– в інших випадках, передбачених законом.
5.42.1. Це право гарантується:
– загальнообов'язковим державним соціальним та медичним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
– створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Константа 5.43. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму.
Константа 5.44. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
5.44.1 Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно, або за доступну для них плату відповідно до закону.
5.44.2. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Константа 5.45. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Константа 5.46. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Константа 5.47. Громадянам гарантується:
– свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості;
– захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Константа 5.48. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди.
Константа 5.49. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Константа 5.50. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Константа 5.51. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Константа 5.52. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Константа 5.53. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Константа 5.54. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Константа 5.55. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
5.55.1. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
5.55.2. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Константа 5.56. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Константа 5.57. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Константа 5.58. Кожен має право на правову допомогу.
5.58.1. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав у судах та інших державних органах:
– кожен може захищатись особисто;
– може залучити фахівця в галузі права (юриста, адвоката).
5.58.2. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається коштом держави.
Константа 5.59. Забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні покладається на адвокатуру.
Константа 5.60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Константа 5.61. За віддання, чи виконання явно злочинного розпорядження або наказу настає юридична відповідальність.
Константа 5.62. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Константа 5.63. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Константа 5.64. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
5.64.1. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
5.64.2. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (катуванням, шантажем, підкиданням матеріальних доказів, підробкою документів, лжесвідченнями і тому подібними методами), а також на припущеннях. Особи, причетні до фальшування доказів, несуть покарання за найвищою мірою покарання, яку передбачає закон для статті, під яку здійснювалось фальшування.
5.64.3. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Константа 5.65. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
5.65.1. Винні у винесенні неправосудного вироку несуть покарання в мірі неправосудного вироку.
Константа 5.66. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Константа 5.67. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Константа 5.68. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Константа 5.69. Захист незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком її громадян.
Константа 5.70. Військова, або альтернативна служба є обов’язком кожного військовозобов’язаного громадянина, призваного у відповідності з плануванням війська, чи альтернативних формувань,.
5.70.1. Жінки, за власним бажанням, можуть взяти на себе військовий обов’язок.
Константа 5.71. Кожен зобов'язаний оберігати природу, історичну і культурну спадщину народу України.
Константа 5.72. Кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених на поточний період у державі.
Константа 5.73. Кожен громадянин зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України.
Константа 5.74. Публічна демонстрація неповаги до державних символів України є кримінальним злочином.
Константа 5.75. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Константа 5.76. Незнання Конституції і законів України не звільняє від відповідальності за їх порушення.
Розділ 6. Освіта
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_11.html
Немає коментарів:
Дописати коментар