Біля входу в під’їзд свого будинку уповільнив ходу і призупинився, намагаючись відшукати в кишенях сумки ключа із чипом. Мимоволі почув діалог двох літніх сусідів. Одне одному люди скаржилися на жахливе життя, згадуючи цю владу останніми словами, які я не зможу викласти у статті з етичних міркувань.
- За опалення з пенсії щомісяця треба заплатити 400-500 грн. Як прогодувати дітей, які не мають роботи і сидять вдома разом з онуками? А платити треба… - говорив один другому.
Звісно ж після почутого я не зміг не вставити своїх «п’ять копійок» в цю цікаву розмову, кинувши через плече: - «Тож не підносьте ворогу набої». Озирнувшись у їхній бік, побачив здивовані погляди, палка розмова вщухла. – А як це? – невпевнено зірвалося у одного з вуст.
Таким людям, які голосували за януковичів, азарових і тігіпків тільки тому, що вони «послідовні», для кращого розуміння, проблему бажано висвітлювати на яскравих прикладах, інакше їм важко зрозуміти. Тож я витягнув руки перед собою долонями вгору, і запропонував своїм співрозмовникам на одні умовні шальки терезів покласти добробут і виживання своєї родини, а на інші – оплату за грабіжницькі комунальні послуги і збагачення олігархів. В залежності від того, що переважить, я пообіцяв дати пораду – чи варто звертатись їм до психіатра.
Можливо, що я їх і переконав, бо німа сцена продовжувалась декілька хвилин, поки я не пішов, нарешті знайшовши ключа.
Шкода мені це покоління, яке без сторонньої допомоги не прочитає СМСку з мобільного телефону, не кажучи про те, щоб її відправити, а тим більше написати. Складається враження наче вони з іншої планети – працелюбні, по дитячому наївні, сумлінні, але як у тому прислів’ї «Що – старе, що – мале». І одразу на думку спадає те, що малі перебуваючи на утриманні батьків, або держави, набувають право голосу лише по досягненню повноліття. До того ж часу вони такого права не мають, навіть отримавши паспорта у 16 років, або народивши дитину у 15 років. Можливо варто було б не надавати такого права і пенсіонерам. Люди, які вийшли на пенсію, не повинні вирішувати за платників податків, за кого голосувати і який вектор напряму розвитку для країни обирати. Переважна більшість з них звикли сприймати дійсність емоціями і вірити спекулятивним передвиборчим обіцянкам.
Якщо це не було б дійсністю, в нашій країні ніколи не з’явився б феномен «народного співака шансону» в особі одного відомого «мера-прибульця», якого звинувачують у пограбуванні, зі своєю «молодою командою», однієї з найбільших столиць у Європі. І, де він? Чому, не в СІЗО? Чи наші можновладці впроваджують систему вибірковості і подвійних стандартів?
Наразі їм кортить прийняти закон про декриміналізацію економічних злочинів, для того, щоб благополучно легалізувати уже награбоване, в тому числі і приблизно 50% «прихватизованого» з порушеннями за «сірими схемами» земельного ресурсу країни. Тобто, для злочинців не тільки увімкнено зелене світло, а їх іще і «кришуватиме» закон. Зручно…
А взагалі, що таке закон. Якщо подивитись навколо, то починаєш вірити, що ЗАКОН – це все, що знаходиться за коном (колом), не співпадає з канонами і суперечить здоровому глузду. Враховуючи це, слово «ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ» набуває нового, кумедного сенсу і не сприймається, як догма.
Закони, помножені на подвійні стандарти, на виході дають страшну «гримучу суміш», яку дедалі важче буде локалізувати. Йдеться про виконання, а точніше не виконання рішення суду, щодо заборони проведення масових акцій 7 листопада у центрі Києва. Про цей «червоний шабаш» сказано і написано уже досить багато, повторюватись не буду, бо про це ще багато скажуть і напишуть. Але я зрозумів це, як натяк на те, що, в принципі, рішення будь-якого українського суду можна проігнорувати, і максимум, на що вони спроможні, це скласти протокол, накласти мінімальний штраф, або винести попередження, з диявольською посмішкою на обличчі.
Подібні шабаші нагадують «бал сатани», або різнокольорове безглуздя в країні, яка зазнала найбільших страждань, найжорстокіших знущань і тотального геноциду – Голодомору від ортодоксів-законотворців.
Тому ставлення до всіх подій, що відбувались за часів незалежності, у відповідності до «ЗАконів» України, або всупереч ним, будуть розцінюватись адекватно – боляче.
В УКРАЇНІ ПАНУВАТИМУТЬ УКРАЇНЦІ!
Сергій Філіпенко
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_10.html?spref=fb
- За опалення з пенсії щомісяця треба заплатити 400-500 грн. Як прогодувати дітей, які не мають роботи і сидять вдома разом з онуками? А платити треба… - говорив один другому.
Звісно ж після почутого я не зміг не вставити своїх «п’ять копійок» в цю цікаву розмову, кинувши через плече: - «Тож не підносьте ворогу набої». Озирнувшись у їхній бік, побачив здивовані погляди, палка розмова вщухла. – А як це? – невпевнено зірвалося у одного з вуст.
Таким людям, які голосували за януковичів, азарових і тігіпків тільки тому, що вони «послідовні», для кращого розуміння, проблему бажано висвітлювати на яскравих прикладах, інакше їм важко зрозуміти. Тож я витягнув руки перед собою долонями вгору, і запропонував своїм співрозмовникам на одні умовні шальки терезів покласти добробут і виживання своєї родини, а на інші – оплату за грабіжницькі комунальні послуги і збагачення олігархів. В залежності від того, що переважить, я пообіцяв дати пораду – чи варто звертатись їм до психіатра.
Можливо, що я їх і переконав, бо німа сцена продовжувалась декілька хвилин, поки я не пішов, нарешті знайшовши ключа.
Шкода мені це покоління, яке без сторонньої допомоги не прочитає СМСку з мобільного телефону, не кажучи про те, щоб її відправити, а тим більше написати. Складається враження наче вони з іншої планети – працелюбні, по дитячому наївні, сумлінні, але як у тому прислів’ї «Що – старе, що – мале». І одразу на думку спадає те, що малі перебуваючи на утриманні батьків, або держави, набувають право голосу лише по досягненню повноліття. До того ж часу вони такого права не мають, навіть отримавши паспорта у 16 років, або народивши дитину у 15 років. Можливо варто було б не надавати такого права і пенсіонерам. Люди, які вийшли на пенсію, не повинні вирішувати за платників податків, за кого голосувати і який вектор напряму розвитку для країни обирати. Переважна більшість з них звикли сприймати дійсність емоціями і вірити спекулятивним передвиборчим обіцянкам.
Якщо це не було б дійсністю, в нашій країні ніколи не з’явився б феномен «народного співака шансону» в особі одного відомого «мера-прибульця», якого звинувачують у пограбуванні, зі своєю «молодою командою», однієї з найбільших столиць у Європі. І, де він? Чому, не в СІЗО? Чи наші можновладці впроваджують систему вибірковості і подвійних стандартів?
Наразі їм кортить прийняти закон про декриміналізацію економічних злочинів, для того, щоб благополучно легалізувати уже награбоване, в тому числі і приблизно 50% «прихватизованого» з порушеннями за «сірими схемами» земельного ресурсу країни. Тобто, для злочинців не тільки увімкнено зелене світло, а їх іще і «кришуватиме» закон. Зручно…
А взагалі, що таке закон. Якщо подивитись навколо, то починаєш вірити, що ЗАКОН – це все, що знаходиться за коном (колом), не співпадає з канонами і суперечить здоровому глузду. Враховуючи це, слово «ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ» набуває нового, кумедного сенсу і не сприймається, як догма.
Закони, помножені на подвійні стандарти, на виході дають страшну «гримучу суміш», яку дедалі важче буде локалізувати. Йдеться про виконання, а точніше не виконання рішення суду, щодо заборони проведення масових акцій 7 листопада у центрі Києва. Про цей «червоний шабаш» сказано і написано уже досить багато, повторюватись не буду, бо про це ще багато скажуть і напишуть. Але я зрозумів це, як натяк на те, що, в принципі, рішення будь-якого українського суду можна проігнорувати, і максимум, на що вони спроможні, це скласти протокол, накласти мінімальний штраф, або винести попередження, з диявольською посмішкою на обличчі.
Подібні шабаші нагадують «бал сатани», або різнокольорове безглуздя в країні, яка зазнала найбільших страждань, найжорстокіших знущань і тотального геноциду – Голодомору від ортодоксів-законотворців.
Тому ставлення до всіх подій, що відбувались за часів незалежності, у відповідності до «ЗАконів» України, або всупереч ним, будуть розцінюватись адекватно – боляче.
В УКРАЇНІ ПАНУВАТИМУТЬ УКРАЇНЦІ!
Сергій Філіпенко
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_10.html?spref=fb
Немає коментарів:
Дописати коментар