Витримавши паузу після подій 11 жовтня цього року, вирішив викласти свою точку зору з цього приводу. Багато вже було сказано після винесення вироку Юлії Тимошенко. Цю подію прокоментували Меркель і Баррозу, Путін і Обама, і навіть Янукович не втримався «зліпити відмазку». Настала моя черга, а чим я гірший за них?
Уууууууу… завили світові засоби масової дезінформації. Від їхнього вию, аж заклало вуха. Це, хто там говорить про недосконале правосуддя? Це, хто там говорить про права людини? Це, хто там говорить про переслідування опозиції? Це, хто там говорить про санкції і ізоляцію?
Я не адвокат, не прокурор і не суддя, справедливість або несправедливість рішення суду коментувати не буду, мене непокоїть поведінка і заяви наших сусідів і «старших братів», які чомусь вирішили, що вони мають право коментувати, радити, тиснути, залякувати.
Про права людини завила Європа, яка на протязі багатьох століть вела окупаційно – колоніальну політику по відношенню майже до цілого світу, знищуючи інші культури, використовуючи людський і територіальний потенціал інших країн для свого збагачення.
Про права людини завили Сполучені Штати Америки, які в свою чергу знищили корінне населення Північної Америки і перетворили «освоєні» території в тераріум для існування аморфної, безликої маси.
Про права людини і вбачання антиросійських дій заявив російський прем’єр Володимир Путін – офіційна особа держави, яка на протязі багатьох століть вела і продовжує вести експансивно - імперську політику по відношенню до України.
Особисто мене не дивує така поведінка наших «сусідів», бо я розумію їхні хижі наміри по відношенню до нашої країни. Всім їм не потрібна сильна, розвинена Україна. Вона їх цікавить, як ринок збуту свого не дешевого непотребу, як сировинна база, як інкубатор дешевої працелюбної робочої сили і як буферна зона між ворогуючими таборами імперіалістів і глобалістів.
Де ви всі були і чому мовчали, коли моїх співвітчизників знищували мільйонами, вморивши їх голодом, чому мовчали коли українців гноїли в таборах ГУЛАГу, влаштовували «кроваві бані», а наші території неодноразово використовували, як майданчик для театру бойових дій, руйнуючи історичні пам’ятки аналогів яким не існує у світі?
І зараз ви залишаєтесь мовчазними статистами, мовчки спостерігаючи за знищенням українців, як нації, бо це в ваших інтересах – не сприяти розвитку економічно-потужного і незалежного сусіда. Займіться вирішенням своїх нагальних проблем, а зі своїми проблемами і гіркою статистикою ми розберемося самі, якщо нам ніхто на буде заважати.
А статистика по Україні, м’яко кажучи дійсно гірка.
Україна, за даними ВООЗ, є беззаперечним лідером у світі за рівнем дитячого алкоголізму. За поширенням ВІЛ серед дорослого населення ми лідери серед країн Європи та Центральної Азії. У нас «золото» в Європі за поширюванням ВІЛ серед вагітних жінок.
Україна займає 1 місце у світі за кількістю курців.
Україна займає 1 місце в Європі за кількістю самогубств.
Україна займає 1 місце серед держав Південно-Східної Європи за кількістю жертв торгівлі людьми.
Україна знаходиться на одному з перших місць в Європі за масштабами шляхо-транспортного травматизму.
За темпами вимирання - Україна у світових лідерах.
Україна займає 2 місце у світі за рівнем смертності шахтарів.
Українське «срібло» - за рівнем алкогольної і нікотинової залежності. При цьому більшість наркотрафіків з Центральної Азії через Росію в Європу, проходять територією України.
Україна займає 2 місце у списку країн - «піратів».
2-е місце в світі за боргами перед МВФ.
4-е серед країн з найгіршою економікою за версією Forbes.
Україна займає 4 місце у світі за кількістю мігрантів, і ця цифра збільшується з кожним роком.
Україна займає 4 місце у світі за споживанням міцних напоїв на душу населення, випите за рік, становить в середньому 15,6 літра. Більше, ніж в Україні, п'ють тільки в Росії, Угорщини, Чехії та Молдові.
Україна займає 4 місце серед 46 європейських країн за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини.
10-те у світі за кількістю ув’язнених на 100 тисяч населення — 334 (при нормі 70—80 чоловік для розвинених країн і 141 — у світі).
Україна займає 103 місце у світі за рівнем економічної свободи.
ВВП на душу населення в Україні знаходиться на 106 місці ($2274), що нижче, ніж у таких африканських країнах як Алжир, Габон, Намібія, Ботсвана. Цей ключовий показник в Україні:
у 1,7 рази нижчий, ніж у Білорусії,
у 3 рази нижчий, ніж у Росії,
у 3,5 рази нижчий, ніж в Екваторіальній Гвінеї,
у 6 разів нижчий, ніж у Чехії,
у 20 разів нижчий, ніж у США,
у 40 разів нижчий, ніж у Люксембурзі.
Звісно не все так погано. Є і позитивні статистичні показники, якими ми маємо пишатись, але ці показники здебільшого не можна вважати досягненнями за роки незалежності. На них впливає наша національна спадщина: географічне положення нашої країни, інтелектуальний потенціал української нації, корисні копалини, родючість української землі та той індустріальний потенціал, який іще не встигли розтягнути олігархічно-кланові структури.
Наприклад, ми треті за обсягами експорту ячменю — 16,7% світового ринку.
Четверті за експортом кукурудзи. (6%)
5-ті у світі за виробництвом продукції бджільництва. У середньому щорічно Україна експортує близько 7,5 тис. тонн меду при виробництві 75 тис. тонн.
5-ті у світі за кількістю запусков ракет-носіїв.
6-ті (5,4% світового ринку) — за обсягами експорту пшениці.
8-мі у світі за обсягами виплавки сталі в рейтингу 64 країн — основних світових виробників цієї продукції.
12-ті за експортом зброї у світі.
Україна займає 2 місце у світі за запасами ртутної руди.
Україна займає 7 місце в списку країн, що направляють своїх миротворців у різні «гарячі точки» планети.
Україна займає 8 місце у світі і 5 в Європі за кількістю атомних реакторів.
Україна займає 9 місце у світовому виробництві цукру.
Україна займає 11 місце у світі і 4 місце в Європі за довжиною залізниць - 22 тис км.
Але я не про статистику. Я про статистів, мовчазних статистів і про їхнє зверхнє ставлення до внутрішніх справ України.
НЕ ТРЕБА НАС ВЧИТИ, ЯК ВАРИТИ УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ! Це наша національна страва. І наша національна і внутрішня справа, хто кого і за що саджає. Сьогодні «ці» саджають «тих», завтра інші саджатимуть і «цих» і «тих». Життя продовжується…
Хочу сказати і «цим» і «тим» велике «ДЯКУЮ» за те, у що вони перетворили мою країну. Ми пам’ятатимемо вас усіх…
А наостанок хотів би задати питання до аудиторії читачів:
- Чи можна у будь – якій країні будучи підприємцем, або держслужбовцем, за короткий термін стати мільярдером і при цьому залишитися «білим і пухнастим»?
Сергій Філіпенко
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_21.html
Уууууууу… завили світові засоби масової дезінформації. Від їхнього вию, аж заклало вуха. Це, хто там говорить про недосконале правосуддя? Це, хто там говорить про права людини? Це, хто там говорить про переслідування опозиції? Це, хто там говорить про санкції і ізоляцію?
Я не адвокат, не прокурор і не суддя, справедливість або несправедливість рішення суду коментувати не буду, мене непокоїть поведінка і заяви наших сусідів і «старших братів», які чомусь вирішили, що вони мають право коментувати, радити, тиснути, залякувати.
Про права людини завила Європа, яка на протязі багатьох століть вела окупаційно – колоніальну політику по відношенню майже до цілого світу, знищуючи інші культури, використовуючи людський і територіальний потенціал інших країн для свого збагачення.
Про права людини завили Сполучені Штати Америки, які в свою чергу знищили корінне населення Північної Америки і перетворили «освоєні» території в тераріум для існування аморфної, безликої маси.
Про права людини і вбачання антиросійських дій заявив російський прем’єр Володимир Путін – офіційна особа держави, яка на протязі багатьох століть вела і продовжує вести експансивно - імперську політику по відношенню до України.
Особисто мене не дивує така поведінка наших «сусідів», бо я розумію їхні хижі наміри по відношенню до нашої країни. Всім їм не потрібна сильна, розвинена Україна. Вона їх цікавить, як ринок збуту свого не дешевого непотребу, як сировинна база, як інкубатор дешевої працелюбної робочої сили і як буферна зона між ворогуючими таборами імперіалістів і глобалістів.
Де ви всі були і чому мовчали, коли моїх співвітчизників знищували мільйонами, вморивши їх голодом, чому мовчали коли українців гноїли в таборах ГУЛАГу, влаштовували «кроваві бані», а наші території неодноразово використовували, як майданчик для театру бойових дій, руйнуючи історичні пам’ятки аналогів яким не існує у світі?
І зараз ви залишаєтесь мовчазними статистами, мовчки спостерігаючи за знищенням українців, як нації, бо це в ваших інтересах – не сприяти розвитку економічно-потужного і незалежного сусіда. Займіться вирішенням своїх нагальних проблем, а зі своїми проблемами і гіркою статистикою ми розберемося самі, якщо нам ніхто на буде заважати.
А статистика по Україні, м’яко кажучи дійсно гірка.
Україна, за даними ВООЗ, є беззаперечним лідером у світі за рівнем дитячого алкоголізму. За поширенням ВІЛ серед дорослого населення ми лідери серед країн Європи та Центральної Азії. У нас «золото» в Європі за поширюванням ВІЛ серед вагітних жінок.
Україна займає 1 місце у світі за кількістю курців.
Україна займає 1 місце в Європі за кількістю самогубств.
Україна займає 1 місце серед держав Південно-Східної Європи за кількістю жертв торгівлі людьми.
Україна знаходиться на одному з перших місць в Європі за масштабами шляхо-транспортного травматизму.
За темпами вимирання - Україна у світових лідерах.
Україна займає 2 місце у світі за рівнем смертності шахтарів.
Українське «срібло» - за рівнем алкогольної і нікотинової залежності. При цьому більшість наркотрафіків з Центральної Азії через Росію в Європу, проходять територією України.
Україна займає 2 місце у списку країн - «піратів».
2-е місце в світі за боргами перед МВФ.
4-е серед країн з найгіршою економікою за версією Forbes.
Україна займає 4 місце у світі за кількістю мігрантів, і ця цифра збільшується з кожним роком.
Україна займає 4 місце у світі за споживанням міцних напоїв на душу населення, випите за рік, становить в середньому 15,6 літра. Більше, ніж в Україні, п'ють тільки в Росії, Угорщини, Чехії та Молдові.
Україна займає 4 місце серед 46 європейських країн за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини.
10-те у світі за кількістю ув’язнених на 100 тисяч населення — 334 (при нормі 70—80 чоловік для розвинених країн і 141 — у світі).
Україна займає 103 місце у світі за рівнем економічної свободи.
ВВП на душу населення в Україні знаходиться на 106 місці ($2274), що нижче, ніж у таких африканських країнах як Алжир, Габон, Намібія, Ботсвана. Цей ключовий показник в Україні:
у 1,7 рази нижчий, ніж у Білорусії,
у 3 рази нижчий, ніж у Росії,
у 3,5 рази нижчий, ніж в Екваторіальній Гвінеї,
у 6 разів нижчий, ніж у Чехії,
у 20 разів нижчий, ніж у США,
у 40 разів нижчий, ніж у Люксембурзі.
Звісно не все так погано. Є і позитивні статистичні показники, якими ми маємо пишатись, але ці показники здебільшого не можна вважати досягненнями за роки незалежності. На них впливає наша національна спадщина: географічне положення нашої країни, інтелектуальний потенціал української нації, корисні копалини, родючість української землі та той індустріальний потенціал, який іще не встигли розтягнути олігархічно-кланові структури.
Наприклад, ми треті за обсягами експорту ячменю — 16,7% світового ринку.
Четверті за експортом кукурудзи. (6%)
5-ті у світі за виробництвом продукції бджільництва. У середньому щорічно Україна експортує близько 7,5 тис. тонн меду при виробництві 75 тис. тонн.
5-ті у світі за кількістю запусков ракет-носіїв.
6-ті (5,4% світового ринку) — за обсягами експорту пшениці.
8-мі у світі за обсягами виплавки сталі в рейтингу 64 країн — основних світових виробників цієї продукції.
12-ті за експортом зброї у світі.
Україна займає 2 місце у світі за запасами ртутної руди.
Україна займає 7 місце в списку країн, що направляють своїх миротворців у різні «гарячі точки» планети.
Україна займає 8 місце у світі і 5 в Європі за кількістю атомних реакторів.
Україна займає 9 місце у світовому виробництві цукру.
Україна займає 11 місце у світі і 4 місце в Європі за довжиною залізниць - 22 тис км.
Але я не про статистику. Я про статистів, мовчазних статистів і про їхнє зверхнє ставлення до внутрішніх справ України.
НЕ ТРЕБА НАС ВЧИТИ, ЯК ВАРИТИ УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ! Це наша національна страва. І наша національна і внутрішня справа, хто кого і за що саджає. Сьогодні «ці» саджають «тих», завтра інші саджатимуть і «цих» і «тих». Життя продовжується…
Хочу сказати і «цим» і «тим» велике «ДЯКУЮ» за те, у що вони перетворили мою країну. Ми пам’ятатимемо вас усіх…
А наостанок хотів би задати питання до аудиторії читачів:
- Чи можна у будь – якій країні будучи підприємцем, або держслужбовцем, за короткий термін стати мільярдером і при цьому залишитися «білим і пухнастим»?
Сергій Філіпенко
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_21.html
Немає коментарів:
Дописати коментар