Шановні читачі! Тиждень, що минає був вельми насичений важливими подіями, однак мою увагу привернули тільки дві, між якими, на перший погляд, відсутній будь-який зв'язок. Але це тільки на перший погляд, бо при більш детальному аналізі кожної з них проглядається суттєва схожість намірів урядів сусідніх країн. Про це в сьогоднішній статті з циклу «Психологія абсурду».
Кілька днів тому п’ятеро відставних високопосадовців Російської Федерації звернулись до Дмитра Мєдвєдєва з заявою, в якій запропонували йому піти на поступки Україні в питанні ціни на російський газ. Обґрунтовуючи свою пропозицію, вони попередили свого Президента про те, що непоступливість російських урядовців у вирішенні проблем ціни російського газу для України можуть нанести Росії більш вагомі від економічних довгострокові геополітичні втрати, про що кілька місяців тому писав мій товариш Микола Осіпчук у своїй статті «Українська «газова» проблема в контексті загрози розпаду Росії». Я пропоную подивитись на інший інтерес російської влади до України.
Росія після розпаду Радянського Союзу, так само як і інші пострадянські країни, переживає глибоку демографічну кризу. Вже сьогодні ця криза стає загрозою для цілісності Росії. Підвищуючи поступово за досить невеликий час в кілька разів ціну на свій газ для сусідніх країн, російська влада через наближені до неї клани цілеспрямовано скуповувала на територіях держав-сусідів потрібні Росії підприємства, знищуючи всі інші, насамперед, конкуруючі з російськими. Кризові явища в економіці сусідніх країн у т.ч. в Україні виштовхували з них робочу силу, насамперед, в країну де був відсутній мовний бар’єр, тобто в Росію. З початку 2005 р. ворожа по відношенню до української влади політика Кремля переорієнтувала українців з Росії на країни Європейського Союзу та США, в яких відношення до української робочої сили краще і заробітки значно вищі. В російській економіці з’явились робочі вакансії, яких вони власними силами затулити не здатні. Саме для цього, насамперед, потрібна російській владі сьогодні «непідйомна» для української економіки ціна на газ.
За п’ять минулих років країни ЄС більш детально познайомились з українською робочою силою. Доказом тому є більш активні дії їхніх урядових структур по створенню зони вільної торгівлі з Україною, яка передбачає і безвізовий режим для українців. Це дозволить країнам ЄС без перешкод та витрат на підготовку збільшити кількість недорогої висококваліфікованої робочої сили за рахунок України. Поки що цьому є невелика перешкода, якої не має Росія, а саме мовний бар’єр. Саме на ліквідацію мовного бар'єру української робочої сили в країнах ЄС були спрямовані пропозиції іноземних учасників Саміту міністрів освіти європейських країн, який відбувався кілька днів тому в Києві. Доказом тому – пропозиція українській владі покращити вивчення іноземних мов в українських школах. Метою цієї пропозиції, як було заявлено іноземцями, є полегшення спілкування роботодавців з українськими робітниками. Безумовно, Україна має це зробити за рахунок українських платників податків. Як не дивно, але «високопрофесійний» міністр освіти України пропозицію іноземців сприйняв і пообіцяв з наступного року ввести вивчення іноземних мов з першого класу. Мабуть, щоб сподобатись їм, бо користі державі від того точно не буде. Користь матимуть закордонні роботодавці та заробітчани, а Україна та її влада матимуть тільки проблеми, бо вже сьогодні Пенсійний Фонд та Держбюджет кінці з кінцями звести не можуть. Мабуть через те, що більшість урядовців є патріотами не України а власного іміджу чи власної кишені. В цьому вже нема сумнівів у прогресивного студентства навіть юного віку, що підтвердили події 22 та 23 вересня 2011 р в м. Києві.
Підводячи підсумки варто звернути увагу на наступне:
1. В черговій газовій війні з Росією українській владі не варто розраховувати на підтримку європейських країн, бо наслідком високої ціни на російський газ буде бажане ними збільшення притоку української робочої сили, що може призвести навіть найближчим часом до колапсу української економіки. Саме на цій підставі стаття отримала таку назву.
2. Очільникам української влади вкрай необхідно згадати постулат Генрі Форда-батька : «Головне завдання держави - створити умови для розвитку виробничих сил» і негайно зайнятись впровадженням його в українське сьогодення.
3. Президенту та Прем’єр-міністру для перемоги в газовій війні з Росією варто ознайомитися з моїми статтями «Кілька слів вартістю 4,5 мільярди доларів» та «Як навчити російську владу поважати Україну» і діяти, діяти, діяти...
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
http://lelekanews.blogspot.com/2011/09/blog-post_3791.html
Кілька днів тому п’ятеро відставних високопосадовців Російської Федерації звернулись до Дмитра Мєдвєдєва з заявою, в якій запропонували йому піти на поступки Україні в питанні ціни на російський газ. Обґрунтовуючи свою пропозицію, вони попередили свого Президента про те, що непоступливість російських урядовців у вирішенні проблем ціни російського газу для України можуть нанести Росії більш вагомі від економічних довгострокові геополітичні втрати, про що кілька місяців тому писав мій товариш Микола Осіпчук у своїй статті «Українська «газова» проблема в контексті загрози розпаду Росії». Я пропоную подивитись на інший інтерес російської влади до України.
Росія після розпаду Радянського Союзу, так само як і інші пострадянські країни, переживає глибоку демографічну кризу. Вже сьогодні ця криза стає загрозою для цілісності Росії. Підвищуючи поступово за досить невеликий час в кілька разів ціну на свій газ для сусідніх країн, російська влада через наближені до неї клани цілеспрямовано скуповувала на територіях держав-сусідів потрібні Росії підприємства, знищуючи всі інші, насамперед, конкуруючі з російськими. Кризові явища в економіці сусідніх країн у т.ч. в Україні виштовхували з них робочу силу, насамперед, в країну де був відсутній мовний бар’єр, тобто в Росію. З початку 2005 р. ворожа по відношенню до української влади політика Кремля переорієнтувала українців з Росії на країни Європейського Союзу та США, в яких відношення до української робочої сили краще і заробітки значно вищі. В російській економіці з’явились робочі вакансії, яких вони власними силами затулити не здатні. Саме для цього, насамперед, потрібна російській владі сьогодні «непідйомна» для української економіки ціна на газ.
За п’ять минулих років країни ЄС більш детально познайомились з українською робочою силою. Доказом тому є більш активні дії їхніх урядових структур по створенню зони вільної торгівлі з Україною, яка передбачає і безвізовий режим для українців. Це дозволить країнам ЄС без перешкод та витрат на підготовку збільшити кількість недорогої висококваліфікованої робочої сили за рахунок України. Поки що цьому є невелика перешкода, якої не має Росія, а саме мовний бар’єр. Саме на ліквідацію мовного бар'єру української робочої сили в країнах ЄС були спрямовані пропозиції іноземних учасників Саміту міністрів освіти європейських країн, який відбувався кілька днів тому в Києві. Доказом тому – пропозиція українській владі покращити вивчення іноземних мов в українських школах. Метою цієї пропозиції, як було заявлено іноземцями, є полегшення спілкування роботодавців з українськими робітниками. Безумовно, Україна має це зробити за рахунок українських платників податків. Як не дивно, але «високопрофесійний» міністр освіти України пропозицію іноземців сприйняв і пообіцяв з наступного року ввести вивчення іноземних мов з першого класу. Мабуть, щоб сподобатись їм, бо користі державі від того точно не буде. Користь матимуть закордонні роботодавці та заробітчани, а Україна та її влада матимуть тільки проблеми, бо вже сьогодні Пенсійний Фонд та Держбюджет кінці з кінцями звести не можуть. Мабуть через те, що більшість урядовців є патріотами не України а власного іміджу чи власної кишені. В цьому вже нема сумнівів у прогресивного студентства навіть юного віку, що підтвердили події 22 та 23 вересня 2011 р в м. Києві.
Підводячи підсумки варто звернути увагу на наступне:
1. В черговій газовій війні з Росією українській владі не варто розраховувати на підтримку європейських країн, бо наслідком високої ціни на російський газ буде бажане ними збільшення притоку української робочої сили, що може призвести навіть найближчим часом до колапсу української економіки. Саме на цій підставі стаття отримала таку назву.
2. Очільникам української влади вкрай необхідно згадати постулат Генрі Форда-батька : «Головне завдання держави - створити умови для розвитку виробничих сил» і негайно зайнятись впровадженням його в українське сьогодення.
3. Президенту та Прем’єр-міністру для перемоги в газовій війні з Росією варто ознайомитися з моїми статтями «Кілька слів вартістю 4,5 мільярди доларів» та «Як навчити російську владу поважати Україну» і діяти, діяти, діяти...
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
http://lelekanews.blogspot.com/2011/09/blog-post_3791.html
Немає коментарів:
Дописати коментар