"...обіймитеся, брати мої..."

Я не знаю природи таких почуттів: краще я з'їм черству хлібину рідного хлібу ніж чужу здобну булку,як що за неї мені треба буде комусь вклонитися та ще й сказати, що вона смачніша за хлібину зроблену з зерняток, які зросли на моїй Батьківщині. Але воно, це почуття, звідкись береться. На мій погляд воно виникає на генному рівні. Наші пращури, які виборювали волю, були носіями такої психології. Психології вольності та непідкоренності. Ось підгрунтя нашої нездоланності та прагнення свободи. Тому всі уці.....зайди (не знаю як ще їх охарактерезувати) намагаються знищити історичну пам'ять. Вони прагнуть розірвати цей генний ланцюжок. Ні зовнішній ворог головна загроза, а саме ці іуди, які руйнують національну самосвідомість і насаджують космополітизм.

Шановні браття, зрозумійте, що об'єднання навколо національної ідеї має не тільки моральне, духовне, а й економічне значення. Ніколи в житті народ не буде успішним, як що не буде об'єднанний навколо прагнення робити все те, що на користь саме цього народу. Іншими словами "...будь ты хоть негром приклонных годов..." ти повинен вболівати за ту країну де ти мешкаєшь не озираючись на те, "что о тебе могут подумать другие".

Історія наводить багато прикладів того, як об'єднавшись навколо національної ідеї, народ швидко долає всі негаразди. Переможені дуже швидко починають жити краще переможців...і т.д.

Що у шахтаря з Донбасу інші життєві проблеми ніж у слюсаря зі Львова? Жодна економічна програма не буде мати позитивних наслідків, як що під нею не буде підгрунття, яке звется НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ.

Так, що, на мій погляд, відповідь на питання: чому ми живимо бідно виглядає просто: тому, що роз'єднані.

Так що за ради Українського народу єднаймося. Схід та Захід разом!
   
Віталій Ляшок