З сумом змушений констатувати той факт, що вибірковість в діях цієї влади, як і їх попередників, залишається головним недоліком у вирішенні системних проблем. А справа ось у чому.
Нещодавно я став свідком цікавих подій на приватному підприємстві, де працюю охоронцем. До нас у гості з перевіркою, завітала податкова міліція. Про те, як поводили себе податківці, які увірвалися на підприємство наче загін спецпризначення, виконуючий зачистку окресленої на військовій мапі території, я згадувати не буду. Можливо, це їх методи роботи, я з ними не знайомий. По інформації з багатьох джерел, такі перевірки мали тотальними характер не тільки у Дніпропетровську, але й по всій Україні, під приводом виконання указу Президента, про виведення економіки з тіні.
Хочу зазначити, що я не проти того, щоб вивести 40% економіки з тіньового сегменту і не захищатиму наших приватних підприємців, які вдалися до тіньових схем у своєму бізнесі. Швидше за все вони мали на те причини, виживаючи в умовах недосконалих податкових нововведень попередніх і теперішньої влади. Але бачачи відверту вибірковість цих нелегких починань, мушу про це написати.
Майже одночасно податківці побували і вилучили документи з офісу нашого охоронного підрозділу, в якому я працевлаштований по договору, з приватним підприємством, яке охороняє наш підрозділ.
Невеличка територія, приблизно сто на сто метрів, одна із багатьох колишніх перевалочних баз одного з багатьох колишніх гігантів Дніпропетровщини, була прихватизована в середині 90-х. З того часу територія і капітальні споруди залишилися майже в цнотливому стані, не бачивши ремонту, а тим більше реконструкції. Зараз цей заводик перепрофільований під виробництво різноманітного спрортивного устаткування. Занедбаний стан підприємства постійно нагадує мені стан нашої країни, в якому вона опинилася за роки незалежності. Запитуючи себе, а чи варто продавати таким господарям останнє, що у нас залишилось, наші чорноземи, прихожу до висновку, що ні, не можна.
Це наш "душ"
Наступний фотоматеріал нагадує скоріш за все приміщення, в яких спочатку катували, а потім розстрілювали в’язнів…
Фото побутового приміщення.
Загальний вигляд території підприємства
Боляче дивитись на що перетворили нові господарі, колишні процвітаючі підприємства, але на них, поки що, працюють українці, хоча і в важких умовах, хоча і по 12-14 годин, майже без вихідних і без свят, але працюють.
На цьому закінчую з лірикою і переходжу до суті проблеми вибірковості. Після кількох гучних випадків вибухів газових балонів з трагічними наслідками в кіосках «Шаурма», пПісля руйнівної пожежі у центрі Дніпропетровська речового ринку «Слов’янський», чинником якої, як з’ясувалось потім, став кіоск «Фаст-фуду», місцевою владою були застосовані показні дії з їх ліквідації пожежонебезпечних об'єктів. Пройшло не багато часу і місто заполонили ті самі кіоски, кількість їх тепер помножена щонайменше на два.
Дніпропетровські вокзали - візитівки, обличчя міста. Приїжджаючих зустрічають особи кавказьської національності, складається враження ніби потрапив у Баку або до Єревану. Але цим не закінчується, достатньо заїхати у двори спальних районів міста і в очі кидається жвава торгівля з «малих архітектурних споруд». Не знаю, що наснилось тому чиновнику, який у цих спорудах угледів архітектуру. Можливо в далекому майбутньому їх візьме під свій нагляд ЮНЕСКО, як пам’ятки середньовічної торгівлі, але зараз питання в іншому, і питань мабуть більше ніж відповідей.
Чому ті, хто має приїхавши в Україну мести вулиці і копати траншеї, (до речі, це нормальна практика багатьох цивілізованих країн світу, де українські заробітчани, виконують саму важку роботу) споюють нашу молодь? Компактне планування спальних районів міст передбачає зручне, близьке розташування житлових будинків, шкіл, дитячих садочків і… малих архітектурних споруд, які для зручності працюють цілодобово, без перерв на обід, без вихідних і на всі свята.
Чому на наших міських ринках повно «гостей» не тільки з Кавказу, але і з Азії, які торгують різним низькоякісним непотребом?
Чому наші діти мають гратися легкозаймистими, синтетичними іграшками, тягнучи до рота всю таблицю Мєндєлєєва?
Чому полиці магазинів світової житниці, завалені різною генно-модифікованою гидотою?
Чому порушуючи українське законодавство, наносячи економічні збитки «гості» не сидять у в’язницях? Чи українські в’язниці суто для українців? Це прямо расизм якийсь.
Сподіваюсь, що відповіді на ці та багато інших питань дасть нова, справжня українська влада, яка прийде на зміну кланово-олігархічним угрупованням.
А поки що Україна співає, танцює і обмінюється жінками, падаючи у глибоку прірву загальної деградації…
Сергій Філіпенко.
P.S. Поки писав цю статтю, в новинах на каналі «ІНТЕР» проскочив матеріал, щодо війни проти аптечних кіосків у містах. Залишу цю інформацію без коментарів…
Опубліковано Leleka News о 16:30 0 коментарі Надіслати електронною поштою
Опублікувати в блозі
Опублікувати у Twitter
Опублікувати у Facebook
Опублікувати в Google Buzz
Немає коментарів:
Дописати коментар