- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 2 жовтня 2014 р.

Кум, сват, брат: у владу в Україні знову йдуть сім’ями


Кум, сват, брат і навіть діти прилаштовані на роботу за протекції високопосадовця - це реалії української політики. Попри те, що представники влади з екранів телевізорів закликають українців "жити по-новому", самі вони по-новому працювати, судячи зі всього, не збираються.

Місця для "своїх"


Зокрема, президент Петро Порошенко абсолютно немає нічого проти того, щоб його старший син Олексій став депутатом Верховної Ради. Так само, як було в його попередника на посаді Віктора Януковича, син якого був депутатом парламенту. Утім, Порошенко-молодший принаймні йде в окрузі, а не на теплому місці у списку. "Це відповідальне рішення дорослої людини. Якби мажоритарної системи не було, я би його до списку не взяв. Забагато питань було би", - заявив на прес-конференції в Києві президент. Партію Блок Порошенка, який за соціологічними опитуваннями посяде перше місце на на виборах до Верховної Ради, очолює кум українського президента Юрій Луценко, який торік хрестив з дружиною Порошенка дитину нинішнього депутата Юрія Стеця.
Також претендують на місця у новому парламенті три брати Балоги Віктор Іван і Павло, які йдуть на вибори по мажоритарним округам у Закарпатській області. Син колишнього голови Верховної Ради депутата Володимира Литвина - 25-річний Іван Литвин - балотується в депутати в окрузі, розташованому у рідній для його батька Житомирській області. "Непотизм, тобто кумівство та родинні зв’язки в політиці та на державній службі не є ще для України рудиментом. Це проблема, яка не вирішується роками. У нас більшість державних посад заповнюється "своїми", а не професіоналами, які зайняли б посаду через відкриті конкурси та змагання компетенцій", - зауважив в інтерв’ю DW представник громадськоїх ініціативи "Чесно", головний редактор сайту "Чеснометр" Вадим Гудима.

Швидкий кар’єрний ліфт сина Яреми

Однак всіх своїх соратників у непотизмі перевершив нинішній генпрокурор Віталій Ярема. Його син Валерій, психолог за освітою, лише у червні цього року прийшов на держслужбу - в апарат Укрдержреєстру. У той же місяць, коли Ярема - старший очолив Генеральну прокуратуру. А вже за чотири місяці Ярема-молодший очолив департамент у Держреєстрслужбі. Як повідомили журналістам видання "Українська правда" в Укрдержреєстрі, після призначення 26-річний син генпрокурора фактично виконував обов'язки директора департаменту, "у зв'язку із хворобою директора".
У відомстві пояснили, що до повноважень очолюваного Яремою-молодшим департаменту належить розробка нормативно-правових актів у сфері реєстрації нерухомості, проведення їхніх експертиз та інформаційно-консультаційна робота. Сам генпрокурор Віталій Ярема стверджує, що його син працює чесно, не бере хабарів і заробляє 6, 5 тисяч гривень як звичайний держслужбовець.

Відкриті конкурси можуть змінити ситуацію

"Син і сам генпрокурор працюють не в одній структурі і тут формально немає конфлікту інтересів. Однак бентежить те, що дерслужбовцем такого високого рангу син високопосадовця став у такий короткий термін. У Європі на це претенденту потрібні роки чи навіть десятиліття, навіть якщо він і надзвичайно здібний", - наголошує експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. На його переконання, такий швидкий кар’єрний ліфт для дітей окремих високопосадовців свідчить про те, що нинішній закон про державну службу в Україні не працює. За словами Банчука, нині експерти підготували новий реформаторський закон про державну службу, в якому чітко прописані критерії просування по службі. "Тільки відкриті конкурси з прийняття на роботу, просування по службі, проведення тендерів тощо можуть побороти непотизм в Україні. Тільки публічний тиск", - наголошує Банчук.
Нині саме громадський тиск і публічність змушують українських політиків замислитися про наслідки кумівства для їхньої кар’єри, каже Вадим Гудима. Саме тому, на його думку, журналісти мають надавати великого суспільного резонансу таким родинним зв’язкам у політиці та владі. "Поступово посадовці починають усвідомлювати це і пробують уникати так себе підставляти. Але це процес довготривалий", - попереджає представник руху "Чесно". Окрім цього Гудима вважає за потрібне створити дієву прозору систему конкурсних відборів на державну службу, а незалежним ЗМІ радить не залишати без уваги тему кумівства в українській політиці. "Сама по собі наявність династій у політиці – це не погано. Але ж потім всі ці люди, будучи на державних посадах починають підтримувати бізнес інтереси одне одного і виникають корупційні ризики. Це треба зупиняти", - переконаний Вадим Гудима.


DW.DE

Немає коментарів:

Дописати коментар