- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 18 квітня 2013 р.

"Справа Щербаня": американський привіт від Петра Кириченка



Сьомим свідком у справі про вбивство Євгена Щербаня стане Петро Кириченко, колишній бізнес-партнер екс-прем’єра України і за сумісництвом громадянина Панами Павла Лазаренка. УНН вирішив систематизувати відомі факти з життя Петра Кириченка, які мають відношення до "справи Щербаня" та підозри у причетності до організації вбивства Юлії Тимошенко.

Петро Кириченко – людина чиї свідчення стали основними під час судового процесу над Павлом Лазаренко у США. Петро Кириченко знав про Павла Лазаренка найпотаємніше – він знав як і куди рухаються гроші Павла Івановича, а ймовірно і його підопічної Юлії Тимошенко.

Петро Кириченко почав бізнес в останні роки існування Радянського Союзу і одразу вийшов на міжнародний рівень. Ймовірно цим він і привернув увагу Павла Лазаренка, адже офшорні зони куди можна було виводити гроші з України існували вже тоді. Ділове партнерство між ними почалося десь 1992 року. Автор не бачить необхідності детально описувати всі схеми та нюанси співробітництва Лазаренка та Кириченка (це тема окремої публікації, яка займе не одну сторінку формату А4), але як стало зрозуміло завдяки зусиллям американської Феміди, Петро Кириченко був фактичним розпорядником багатьох рахунків які так чи інакше вели до Павла Лазаренка.

Хто перший, той і на волі

Міжнародний бізнес та багатомільйонні рахунки дозволили Петру Кириченко переїхати до Америки на постійне проживання в 1995 році. Там він нібито купив собі будинок недалеко від вілли Павла Лазаренка в штаті Каліфорнія біля Сан-Франциско.

18 червня 1999 року Кириченка заарештували і спершу його звинувачували у тому, що він в’їхав в Америку нелегально, а пізніше у корупційних діяннях. На той момент Лазаренко вже не один місяць перебував під арештом.

Як пізніше стало відомо, під час допитів у суді над Лазаренко, колишніх бізнес партнерів посадили до однієї камери. Хитрість? Можливо, але так чи інакше врешті обвинувачення отримало свідка, який знав чимало про оборудки Лазаренка. Сам Петро Кириченка на суді сказав, що пішов на співпрацю з судом через те, що Павло Лазаренко, як йому здалося, хотів всю провину перекласти на нього.

На суді у США в 2001 році Петро Кириченко розповів чимало. Цікаво, що у його тодішніх свідченнях неодноразово згадується прізвище Тимошенко, але американський суд не приділив її персоні увагу, адже вона не підпадала під юрисдикцію США. Тим не менше, суд поставився до свідчень Кириченка достатньо серйозно і вони лягли в основу обвинувального вироку для Лазаренка.

У американських свідченнях Петра Кириченка є цікавий факт: за його словами Павло Лазаренко завжди приділяв увагу тому як рухаються гроші з одних рахунків на інші, з яких джерел вони надходять і коли не бачив у документах Кириченка надходжень на певні рахунки, набирав на телефоні номер і запитував: "Юля, де гроші?"

Посередницька роль Петра Кириченка

Самі по собі свідчення про рух коштів може і говорять про корупційні діяння Павла Лазаренка, але ще не дають підстав говорити, що саме з цих коштів сплачувалися послуги вбивць Євгена Щербаня. Та вже у вироку Апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2003 року по справі виконавця вбивства Євгена Щербаня Вадима Болотських прямо констатовано:

"... Оплата виконання замовлення на вбивство Щербаня Є.О. через банківські рахунки, розпорядником яких був Кириченко П.М. підтверджується банківськими документами, отриманими в порядку міжнародної правової допомоги за клопотанням Генеральної прокуратури України з Антигуа і Барбуда...".

Ще раніше сам Петро Кириченко у своїх свідченнях у США розповів і про обставини замовлення вбивства Євгена Щербаня:

"Лазаренко сказав мені, щоб я заплатив Мільченко 3 мільйони доларів США. 2,2 мільйона були заплачені як частина на рахунки Мільченка і його дружини в Єврофедбанку з коштів Лазаренка і Тимошенко. Як сказав мені Лазаренко – "Юля заплатить" (пригадується лазаренківське "Юля, де гроші?" – авт.).

Сам Кириченко виконував посередницьку роль. До речі, як бачимо з його слів, він цього особливо і не приховував у тих свідченнях, які давав у Сан-Франциско. А нещодавно вже на відкритому допиті у "справі Щербаня" у Києві свідок Сергій Зайцев доволі детально описав цю роль.

Зі слів С.Зайцева, Кириченко повідомив його, що вбивство Щербаня було організовано Лазаренком і Тимошенко, а роль самого Кириченка полягала в посередництві при знайомстві із кримінальним авторитетом Олександром Мільченко, який допоміг організувати вбивство Щербаня.

Сергій Зайцев розповів, що Кириченко та Мільченко організували жарт, який налякав Павла Лазаренка і міг стати поштовхом до вбивства Євгена Щербаня: вони підклали Юлії Тимошенко тортик з написом „Привет от Донецких. В следующий раз будет не тортик". Саме після цього, зі слів Зайцева, давня неприязнь Лазаренка до Щербаня і вилилася у криваву бійню в аеропорту. Але для реалізації плану ліквідації конкурента Лазаренку потрібні були виконавці, ось тут і знадобилося знайомство Кириченка з авторитетом Олександром Мільченко на прізвисько "Матрос".

Саме "Матрос" у подальшому підключив до виконання замовлення бійців з так званої "банди Кушніра", саме йому у подальшому Кириченко перераховував кошти.

У 2003 році вже згадуваний вище Апеляційний суд Луганської області підтвердив, що оплата вбивства Щербаня йшла через банківські рахунки багамської компанії "ORPHIN SA" генеральним директором якої був Петро Кириченко. Згідно з документами банку "European Federal Credit Bank LTD", в травні і вересні 1997 року на рахунок Мільченка було перераховано 500 тисяч доларів і 979 000 доларів, а в лютому 1998 року – ще 850 тисяч доларів на рахунок дружини Мільченка.

І ось тут знову виникає згадка про Юлію Тимошенко: існують задокументовані органами юстиції трьох країн, а саме України, США та Швейцарі факти того, що з рахунків компанії "Somolli Enterprises Limited" на рахунки "ORPHIN SA" були перераховані чималі кошти, а саме 14 млн доларів. За "Somolli", факт вже відомий широкому загалу, стояла Юлія Тимошенко та її чоловік.

Співпадіння? Можливо. Але викладені факти вкладаються у доволі логічну схему: Кириченко та "Матрос" наступають на улюблений мозоль Лазаренка і лякають загрозою життю його компаньйонці (можливо і коханці?) Юлії Тимошенко з боку "донецьких"; далі Лазаренко шукаючи можливість усунути потенційну загрозу звертається до Кириченка, який зводить Лазаренка-Тимошенко з "Матросом"; домовленість досягається (вартість життя Щербаня оцінюється від 2 до 3 млн доларів); надалі Лазаренко розподіляє ці витрати між собою та Тимошенко (а чому б і ні, адже погроза з тортиком була адресована саме їй і в оплаті вбивства не до джентльменства); гроші за послуги кіллерів проходять через рахунки компанії контрольованої Кириченком (тут теж все доволі логічно, адже Кириченко партнер Лазаренка і саме він знайшов "Матроса"). Це спрощена схема і чи було саме так – встановить суд.

Звісно виникає запитання: навіщо Кириченко налякав Тимошенко і Лазаренко "донецьким" тортиком? Чи завчасно спланував хитру схему? Але навіщо вбивство? Ризик?.. Вже згадуваний свідок Сергій Зайцев пояснив дії Кириченка тим, що останній просто не любив Юлію Тимошенко… Хіба це злочин?

Ще кілька згадок про Юлію Тимошенко

Є і чіткіші, більш предметні згадки про Юлію Тимошенко у контексті "справи Щербаня". Зокрема той факт, що Кириченко нібито привозив "Матроса"-Мільченко на дачу Лазаренка у Пущі-Водиці, а пізніше саме Лазаренко познайомив його з Тимошенко. Все той же самий Сергій Зайцев, зі слів Кириченка, свідчив, що Лазаренко і Тимошенко пообіцяли Мільченку 3 млн доларів за послуги вбивць, а ще обіцяли посприяти у приватизації Царичанського заводу мінеральних вод.

Є підстави говорити, що у подальшому Тимошенко, можливо, неодноразово зустрічалася з Мільченко у лісовому масиві під Києвом, а також у готелі "Національ" (на підтвердження останнього у ЗМІ публікувалися документи, які засвідчують, що Тимошенко сплачувала за номер "Матроса" у цьому готелі).

Поки Павло Кириченко ще не озвучив ці факти на відкритому допиті у присутності слідчого судді. А тому залишається відкритим запитання про те чи саме це він розповідав на попередніх допитах. Але, якщо вірити джерелам у дипустанові США в Україні, Кириченко, який перебуває під захистом юстиції Америки, сам висловив бажання розповісти про відомі йому обставини "справи Щербаня".

На чию користь схиляться чаша ваг після його допиту? Поживемо – побачимо. Але однозначно, що Петрові Кириченку є що сказати про цю справу.

Слід додати, що зважаючи на статус Петра Кириченка у США – він перебуває під захистом тамтешньої юстиції – допит ймовірно відбуватиметься у режимі відеоконференції та під наглядом американської сторони, яка навряд терпітиме найменші порушення прав свого підзахисного, стежитиме за чистотою процесу допиту. Тому автор ризикне припустити, що про тиск на Петра Кириченка з боку української сторони чи то представників обвинувачення, чи то захисту, говорити не доводиться.

Допит П.Кириченка запланований на 19 квітня.

Джерело: УНН

Немає коментарів:

Дописати коментар