- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 5 грудня 2015 р.

Пінчук звинуватив Коломойського в серії вбивств (+ матеріали по темі)

Пінчук звинуватив Коломойського та Боголюбова в причетності до вбивств
У Верховному суді Лондона відбулося перше засідання за позовом Віктора Пінчука проти Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Вони звинувачуються в тому, що в 2004 році порушили контракт на суму 2 млрд британських фунтів, чому передувала серія вбивств.
Про це повідомляє The Telegraph.

«Ворогуючі українські олігархи почали те, що обіцяє бути одним з найдорожчих судових справ в історії англійського права щодо спірної ділової угоди, у звязку із звинуваченнями у вбивстві, хабарництві і політичних інтригах», – пише видання.
У пятницю суд заслухав звинувачення юристів Пінчука проти Коломойського, які стосуються його причетності до низки вбивств і побиттів.
Як стверджує адвокат Пінчука, Сергій Карпенко, Коломойський погрожував йому на зустрічі в 2003 році, а через чотири дні був жорстоко побитий його помічник. Ще через місяць напали вже на самого Карпенка – він був побитий залізним прутом.
Юристи Пінчука стверджують, що нападники пов’язані з особистим охоронцем Коломойського Сергієм Нікітіним.
30 серпня 2003 року Нікітін був знайдений мертвим у річці Дніпропетровську. Пізніше знайшли і тіло нападника на Карпенка і його помічника.
Видання пише, що Коломойський «посилено заперечує» причетність до незаконної діяльності.
The Telegraph пише, що у юристів Пінчука є запис розмови, в якій український прокурор зізнається в тому, що йому обіцяли гроші від Коломойського в обмін на закриття розслідування про його передбачувану роль в сюжеті про вбивство.
При цьому адвокати упевнені, що це має пряме відношення до справи про Криворізький залізорудний комбінат.
Очікується, що повноцінний судовий процес почнеться в січні 2016 року. Судові витрати можуть скласти більше 50 млн фунтів.
Битва олігархів: Коломойський та Пінчук будуть судитися за $1,5 млрд
25 січня в Лондоні розпочнеться другий суд між В. Пінчуком та Коломойським-Боголюбовим «ціною в 1,5 млрд доларів, а точніше – ціною в життя однієї або другого фінансово-промислових груп» (цитата).
Про це пише головний редактор «Дзеркала тижня. Україна» Юлія Мостова. 
Раніше ця газета писала, що Коломойський і Пінчук у рамках першого спору уклали мирову угоду, що і зафіксував суддя Лондонського арбітражного суду.
Коломойський зобов’язався віддати Пінчуку частину грошей із феросплавного бізнесу. При цьому, умови мирової угоди, і навіть сам факт її укладення сторонами не розголошуються.
У справі, до розгляду якого Лондонський арбітражний суд приступив 28 вересня, йшлося про несплачені дивіденди так званого феросплавного холдингу – Пінчук вимагав у Коломойського свою частину.
Феросплавний холдинг включає Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи, Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК на Дніпропетровщині. За версією Пінчука, йому від прибутку цих підприємств недодали дивідендів на півмільярда доларів.
За неофіційними даними, в результаті мирової угоди позивач стане «щасливим володарем» приблизно половини необхідної суми, зазначало «Дзеркало тижня».
Водночас народний депутат Сергій Лещенко повідомляв, що за даними його джерел, Коломойський та Боголюбов мають виплатити Пінчуку 500 млн дол в рамках мирової угоди, укладеної під час розгляду їх спору Лондонським арбітражним судом.
Коломойський віддасть Пінчуку частину грошей з їхнього феросплавного бізнесу
Українські бізнесмени Ігор Коломойський і Віктор Пінчук уклали мирову угоду, що зафіксував суддя Лондонського арбітражного суду. Коломойський зобов’язався віддати Пінчуку частину грошей, «затиснутих» у загальному феросплавному бізнесі. При цьому, умови мирової угоди і, навіть, сам факт її укладення сторонами не розголошуються.
У справі, до розгляду якої Лондонський арбітражний суд приступив 28 вересня, йшлося про несплачені дивіденди так званого феросплавного холдингу – Пінчук вимагав у Коломойського свою частину. Феросплавний холдинг включає Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи і Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК (гірничо-збагачувального комбінату, – ред.) на Дніпропетровщині.
«Однак, як нерідко трапляється при роботі з Ігорем Валерійовичем, з грошима виникли труднощі: за версією Пінчука, йому від прибутку цих підприємств не додали дивідендів на півмільярда доларів», – пише журналіст Ігор Маскалевич на ZN.UA.
За неофіційними даними, в результаті мирової угоди позивач стане «щасливим володарем» приблизно половини необхідної суми.
Варто нагадати, що ключовим претендентом на феросплавний дохід був Пінчук, який став зятем президента Кучми і отримав під патронат Нікопольський завод феросплавів. При цьому контрольний пакет залишався за державою. Коломойський тим часом скуповував на ринку пакети акцій Нікопольського феросплавного і обох вищезазначених ГЗК. Спроби досягти домовленості про спільну роботу на феросплавному ринку були невдалими.
У 2003 р. Пінчук на спецконкурсі купив контрольний пакет (із заниженням ціни від ринкової в рази). Після Помаранчевої революції Коломойський зробив спробу «віджати» у Пінчука дешево куплене. «Після жорсткої сутички трапилася якась домовленість сторін», – йдеться у публікації.
У результаті був створений той самий холдинг, в якому Пінчук поступився Коломойському контролем над НЗФ, отримавши натомість 30% у загальному феросплавному бізнесі.
У Лондоні, стикаючись з Пінчуком на інший судової майданчику, Коломойський озвучив активи, які увійшли в угоду щодо створенню феросплавного холдингу. Пінчук віддавав 72,92% акцій найбільшого у світі Нікопольського заводу феросплавів, а Коломойський включав в холдинг 25,74% цього ж заводу плюс контрольний пакет Стахановського заводу феросплавів (97,96%) і свою половину у компаніях, що контролюють 82,43% Запорізького заводу феросплавів. До того ж туди увійшли два контрольниі пакети Орджонікідзевського (97,2%) та Марганецького (95,67%) гірничо-збагачувальних комбінатів, які належали йому.
За версією Коломойського, до холдингу не увійшли гірничорудні активи в Австралії і Гані, які належали його бізнес-партнеру Геннадію Боголюбову, а також його частина акцій Запорізького заводу феросплавів. Сам же холдинг був створений за столиком в женевському кафе в 2006 р. «Причому вихідні принципи збоку писали чи не на серветці», – наголошується у статті.
Оскільки сторони одна одній не довіряли, то залучили третього учасника – московську лужниковську групу. У 2006-му їй віддали 20% холдингу. Одним з основних призначень лужниковського міноритарія був контроль за розподілом сторонами реальних доходів. «Словаків» при створенні холдингу представляли москвичі Михайло Воєводін та його партнери Михайло Спектор та Олександр Бабаков. (За інформацією джерел ZN.UA, один з них на вищезгаданому суді дав свідчення на користь Віктора Пінчука).
Згодом Пінчук продав «словаків» ще 5%. У результаті у Коломойського залишився 50-відсотковий пакет, а два блокуючих – у Пінчука та «словаків». Операції з акціями тривали до жовтня 2010, коли минув останній платіж за 8,18% акцій, яким «словаки» завершили виплати в розстрочку Пінчуку. Судячи по платежу, холдинг оцінили недорого – в 1,1 млрд дол.
Багато років Пінчук не отримував належні йому гроші, у зв’язку з чим і прийняв рішення звернутися до Лондонського арбітражного суду.
Київський суд вдруге відмовився повертати схеми Коломойського в «Укрнафту»
Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляцію «Укрнафти», у якій менеджмент олігарха Ігоря Коломойського вимагав усунути представників «Нафтогазу» зі складу аукціонних комітетів з продажу нафти.
Про це йдеться у рішенні суду, яке є у розпорядженні «Української правди».
Як відомо, раніше «Укрнафта» судилася з Кабміном і власною материнською компанією «Нафтогазом» з вимогою скасувати постанову Кабміну про новий порядок продажу нафти на аукціонах та про затвердження складу аукціонних комітетів.

«Бориспіль» отримав через суд можливість вибити з МАУ 37,5 млн
Вищий господарський суд задовольнив касаційну скаргу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому підприємство просило стягнути з МАУ 37,5 мільйона грн боргу за послуги з наземного обслуговування повітряних суден.
Відповідну постанову суд ухвалив15 квітня.
Борг МАУ виник у період з 26 вересня 2012 року по 31 січня 2014 року, за цей час авіакомпанія виконала 22695 рейсів. Сума боргу складала як послуги з обслуговування пасажирів МАУ, так і обслуговування самих літаків.
«Бориспіль» наприкінці минулого року намагався стягнути борг, але справу в господарському суді Києва програв. А в лютому 2015 програв і апеляцію.
МАУ і «Бориспіль» ще 1 червня 2009 року уклали договір про наземне обслуговування у вигляді додатку до стандартної угоди Міжнародної асоціації повітряного транспорту. Але в 2012 році МАУ уклала договори про послуги з наземного обслуговування з ТОВ «Інтеравіа» та ТОВ «Аерохендлінг».
Із цими фірмами аеропорт, держпідприємство «Аерорух» і МАУ підписали меморандум про співпрацю.
Суди попередніх інстанцій вказали, що меморандум є доказом того, що аеропорт не надавав авіакомпанії послуг з наземного обслуговування. Але Вищий господарський суд встановив, що цей меморандум не може бути договором, а лише документом про обмін інформацією.
Крім того, ВГС встановив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою факт, що аеропорт виконує обов’язкові послуги для всіх рейсів кожної авіакомпаній. І без надання таких послуг неможливо здійснювати обслуговування пасажирів і повітряних суден. А документів, які вказували на те, що МАУ відмовилася від таких послуг, матеріали справи не містять.
Більше того, суди раніше не встановили, чи мали технічні можливості представляти аналогічні послуги «Інтеравіа» та «Аерохолдінг». Але ці компанії не були залучені до судового процесу.
Тому Вищий господарський суд вважає, що попередні рішення судів не можна вважати законними і обґрунтованими, а тому вони мають бути скасовані. Справу скеровано на новий розгляд у господарський суд Києва, повідомляє «Економічна правда».
Нагадаємо, влітку 2014 року прокуратура Київської області заявила, що борг МАУ перед аеропортом «Бориспіль» зріс до 157 млн грн. Восени прокуратура звернулася в господарський суд Києва з позовом проти МАУ, але справу програв. На початку березня 2015 року відхилив касаційну скаргу прокуратури і Вищий господарський суд.
«Інтеравіа» та «Аерохолдинг», як і «Міжнародна авіакомпанія України», належать до бізнес-групи «Приват» Ігоря Коломойського.

Немає коментарів:

Дописати коментар