- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 23 травня 2015 р.

День Героїв

Звичайно, коли мова йде про День Героїв, одразу випливають в уяві наші Герої на кшталт: Коновалець, Бандера, Шухевич. Тим більше, ми знаємо, що саме полковника Євгена Коновальця було вбито 23 травня...


Ми в Січеславі провели невеличкий соц
іологічний експеримент – у пересічних (і не дуже) мешканців запитували на протязі тижня хто на їхній погляд має честь носити ім"я Героя?
Відповіді, в принципі, всі стандарті і схожі: ті, хто загинув на війні, той хто воює і гине за Україну, хто загинув на Майдані, хто приносе себе в жертву в ім"я когось, рятує і гине, знову ж таки Бандера, комусь Сталін з Лєніним ще герої, той хто не за себе, а за всіх...... Тобто вдповіді зрозумілі.
Більшість людей все ж таки героями вважають людей, які загинули, які віддали свої життя. Безперечно ми також погоджуємося з цією тезою, але залишаємо за собою право дещо розширити пантеон Героїв. Для нас, націоналістів-свободівців, не обов"язковим є те, що справжній Герой має загинути. Наш Герой все ж таки не тільки жертовність, але Переможець! Хай може загинути його тіло, але Непереможеним є Дух героя. Це перше.
Стосовно хто герой. Герой це той, хто живе не власним "я", а задля інших (родини, побратимів, Нації). Це той, хто відкидає власне "хочу", на спільне "мушу".  Той, хто перший в бійкі, бою і останній, хто толерує до ворога. Той, хто не гнеться під обставинами життя, а сам їх творить. Той, хто падає, падає, падає, але з кожним разом знаходить сили в собі підійматися, підійматися, підійматися і вставати в повний зріст! Впавши маєш піднятися! То і є Сила! Той, хто дихає на повну і живе на повну і, якщо гине, то з посмішкою...
Герої незламні.
Герої ведуть за собою і не зраджують ані себе, ані Націю. Герої не можуть вмерти, бо смерть не є мірилом їхнього славетного життя.
Їхнє мірило: Слава, Пам"ять, Подяка людей, яка залишається в героїчниїх епосах, думах, піснях, віршах, спогадах...
Герої України - це герої, які і після смерті, ведуть за собою, надихають і роблять всіх нас кращими і сильнішими!

Тричі : СЛАВА! СЛАВА! СЛАВА!

Немає коментарів:

Дописати коментар