- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 3 жовтня 2013 р.

Реанімація Месії: Ющенко повертається, аби допомогти Януковичу


   Вони повертаються: чим ближче до виборів, тим більше старих забутих брендів норовить знову вилізти із небуття
   «ПіК» уже неодноразово відзначав, що на політичному кладовищі України останніми місяцями панує неабияке пожвавлення. Наче хтось (не будемо показувати пальцями) вприснув покійничкам у жили живої водички з народних казок, і тепер мерці пруть із могилок нагору на світ божий просто один за одним. Вітренко, Литвин, навіть Богом забута СелПУ вже помахали електорату з ями ручкою: мовляв, ми тут, ми ворушимося, ми вже зовсім як живі!


   Слід за ними нагадав про себе куди як одіозніший покійник – екс-президент Віктор Ющенко. Здається, чи давно відомості про потойбічне життя Месії складалися виключно з мирних світлин Віктора Андрійовича за кермом трактора у карпатській резиденції та з млявої гризні щодо міри причетності Ющенка до газових переговорів. Ну щодо останнього то тут Віктора Андрійовича, як відомо, образити не дали – ВАСУ відповідний позов проти екс-президента відхилив. Але, очевидно, після цього Месії натякнули, що на цьому світі ніхто нікого просто так від суду не відмазує. І взамін від нього чекають певних послуг.
   І почалося урочисте повернення Ющенка на політичну арену. Причому почалося, що оригінально, з низки фейків. Спочатку на YouTube був викладений начебто новий виборчий ролик Ющенка – до образливого схожий на справжній. Потім з’явилася фейкова сторінка екс-президента у Facebook. Через тиждень із гаком її помітила прес-служба Нашої України й опублікувала на своєму офіційному сайті гнівне спростування – таким чином, розпіаривши фейкову сторінку на весь УАнет. Сторінка, до речі, існує і досі: фальшивий Ющенко розважається від душі, постячи анекдоти про Кличка та непристойні фотожаби з Яценюком.
   Останнім креативом на межі фейку та правди стала нещодавня новина – буцімто екс-президент таки дійсно збирається повернутися у велику політику. Та ще й не сам, а з колегою – будете сміятися, з Кучмою!
   Як стверджує «джерело», на яке посилається першоджерело цієї маразматичної новини – журнал «Україна», у Ющенка в Нашій Україні великі проблеми: мовляв, він розірвав усі домовленості зі старими соратниками і тепер шукає нових. «Мета Ющенка – залучити екс-політиків, які працювали з ним у період його часу в уряді. Кучма також має увійти в політичний проект на правах бренду та забрати голоси Південної України, промислові райони», – зазначив анонімний співбесідник видання.
   Ну з Кучмою не з Кучмою, але підготовка до повернення у велику політику таки йде. І це вже не фейк. Наша Україна підрахувала тих своїх членів, які ще лишилися (вийшло десь 34 тисячі), і, за пропозицією Ющенка, 28 вересня обрала головою політради цих ідеологічних залишків ющенківського прес-секретаря Ірину Ванникову. Кадрова перестановка була підверстана під пристойний привід – майбутній Вільнюський саміт. «Ми повинні активно брати участь у політичному житті країни, – процитував офіційний сайт НУ нову голову політради. – Зараз Україна переживає відповідальний момент – підготовку до підписання Угоди про асоціацію. Європейська інтеграція завжди була нашою провідною метою. Ми повинні зробити все, щоб Угода була підписана, а європейські цінності отримали підтримку найширших кіл громадськості України».
   У чому має виражатися це «все», яке НУ пообіцяла зробити для євроінтеграції, поки що неясно. Але схвальна підтримка курсу діючої влади звучить досить прозоро. За словами Ванникової, вона вважає за потрібне оновити програму партії, врахувати минулі помилки та розробити ефективніший механізм для активного діалогу з громадськістю. Якщо це і є те саме «все», то не дуже зрозуміло, чим воно допоможе Україні у підписанні угоди. Але для самої НУ, без сумніву, такі дії будуть не зайві. Особливо, якщо у 2015 році Ющенко дійсно збереться йти у президенти.    

   Власне, нічого неможливого у цьому немає. Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на газету «Капитал», після перереєстрації членів НУ планується провести з’їзд, на якому повноваження керівника Нашої України будуть де-юре передані Ющенку. В той же час Тарас Чорновіл вважає, що в 2015 році ця оновлена НУ висуне свого лідера в кандидати у президенти: «Він (Ющенко. – «ПіК») пішов на співробітництво, щоб мати фінансові можливості та ресурс. Одна з груп впливу в Партії регіонів вирішила використати Ющенка та його команду в наступній президентській кампанії».
   І це схоже на правду. Тісні зв’язки екс-президента з нинішньою владою не впадуть в очі хіба що сліпому: згадати лише, з яким запалом Віктор Андрійович топив на суді Юлію Володимирівну, коли прозвучала команда «фас». Тепер колишня соратниця за ґратами, а сам Месія, благополучно відмазаний від аналогічних позовів, освоює нові резиденції – трактором поле оре, будиночки будує, ресторани відкриває… Але не ресторанами самими жива людина. Нехай новітня інформаційна хвиля коло Ющенка і носить майже суцільно фейковий характер, але й на цій хвилі можна виплисти. Спочатку – фейк, а потім люди, підготовлені фейком, з’їдять і правду. А поки що Наша Україна може з чистою совістю відмахуватися: «Ні, що ви, це все неправдива інформація!» Ніхто нікуди не йде, ніхто нікуди не висувається, це ми просто за євроінтеграцію боремося. Угоду підписувати допомагаємо. А чим саме допомагаємо – ми вам поки не скажемо.
   Бо ще не час.

Віталій Бережинський


Немає коментарів:

Дописати коментар