- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 1 липня 2013 р.

"Дикий Захід", кажете? Ну-ну...


Доволі часто супротивники легалізації короткоствольної нарізної зброї полюбляють використовувати наступний емоційний "аргумент": "Та ви що, хочете, щоб у нас одне одного перестріляли, як на Дикому Заході?!!"

Слід констатувати, що ці панове, скоріше за все, почерпнули свої "глибокі" знання про Дикий Захід винятково з дешевих (або й недешевих) вестернів, наповнених стереотипами трохи менше, ніж повністю. Проте, якщо вірити стереотипам - по всій Росії завжди (навіть влітку) іде сніг, перехожі звертаються один до одного винятково "Tovarishch!", а в Чорнобилі мутантам згодовують довірливих іноземних туристів.

Можливо, для когось буде відкриттям, але найпоширенішою зброєю на Дикому Заході був зовсім не револьвер, а... звичайнісінький дробовик. Той самий, який у нас сьогодні цілком легальний і який тримають дома інколи навіть запеклі хоплофоби.

Річ у тім, що американські ковбої (пастухи по-нашому) та інші реднеки (селюки по-нашому) переважно не були в житті отими бравими стрільцями, що на повному скаку примудрялися знімати пострілом нагар з палаючої свічки, влаштовували розбірки в салунах та пачками відправляли недоброзичливців до прабатьків. Звичайні трудяги, із загрубілими від тяжкої праці руками, надавали перевагу цілком безпонтовим, проте дешевим і безвідмовним дубельтівкам, або, в кращому разі, гвинтівкам із поздовжньо-ковзаючим затвором. Заради чого підпускати ворога чи дикого звіра на відстань револьверного пострілу? Це ж не кіно, а реальне життя. Кольти та різні сміт-вессони, безперечно, також використовувалися (як існували й ті, хто дуже вправно ними володів). Однак, в якості саме допоміжного, а не основного "аргументу".

(Доречі, хустинка на шиї - невід'ємний атрибут усталеного образу мешканця прерій - також мала далеко не кримінальне походження. Її основне призначення - порятунок від звичайного пилу, а не приховування фізіономії під час грабежу банку/потяга/дилижанса).

А тепер від лірики - до фізики. Тобто - конкретних цифр. На просторах інтернету вдалося знайти ось таку картинку:
 Виявляється, в часи Дикого Заходу США мали рівень вбивств, еквівалентний рівню сучасної Швейцарії - приблизно одне на 100 тис. населення. Коли ми спостерігаємо різке підвищення (в рази) нехороших показників? У періоди заборон! Початок ХХ століття (привіт корумпованим політикам з Демократичної партії США!), епоха "сухого закону",  після убивства Дж. Ф. Кеннеді і т. п. В періоди послаблення законодавчих обмежень щодо зброї - з точністю до навпаки.

Шах і мат, шановні опоненти! Або, точніше, роял-флеш - бо підозрюю, що мешканці Дикого Заходу більше зналися на покері, ніж на шахах. Хоча, можливо, це черговий стереотип і насправді все було зовсім не так?)))

Немає коментарів:

Дописати коментар