Як маніпулювати аудиторією, залишаючись поза
звинуваченнями? Як не брехати, бути точним у фактах і разом із тим спонукати
аудиторію до цілковито хибних уражень та висновків? Як маніпулювати аудиторією
в жанрі новин, не перекручуючи в тих новинах жодного слова?
От вам дуже цікавий приклад – стаття «Западную
цивилизацию разрушат сосиски». «Типичная западная диета с высоким содержанием
жиров и сахара сводит людей в могилу раньше времени, – таковы результаты
исследования, опубликованные в The American Journal of Medicine («Американський
журнал медицини». – Б.Б.)», – стверджують анонімні автори. І додають: «Самыми
опасными продуктами названы белый хлеб, красное мясо, масло, сливки и
сладости».
Але це – лише вступ. «Среди приверженцев западной
диеты только 4% наблюдавшихся сохранили к старости идеальное для своего
возраста состояние здоровья, – лякає публікація. – Остальные страдают теми или
иными заболеваниями, в основном – болезнями сердца. Исследователи пришли к
выводу, что любители западной диеты лишают себя радости “идеального старения”,
увеличивая риск смерти от сердечно-сосудистых заболеваний».
«Страшно, аж жуть» – таке й тільки таке враження може
залишити це коротеньке новинне повідомлення. Ну, хіба що ще інше: ото вже клята
західна цивілізація незабаром загнеться – трішечки почекати, й усе. Й настане в
усьому світі повне благолєпіє.
Отут ми й переходимо до першої маніпуляції: а що воно
таке – та «західна цивілізація» з її «західною дієтою»? Чи йдеться про весь
християнський світ? А чи лише про католицько-протестантський? А чи про
«розвинені капіталістичні країни»? А чи лише про «агресивний блок НАТО»? Чи й
справді традиційна угорська кухня з її культом паприки й усього гострого й
традиційна литовська кухня з повною відсутністю в ній не лише гострих, а й
смажених страв належать до одного й того самого типу? Чи можна англійську,
французьку та італійську кулінарні традиції звести до спільного знаменника й
знехтувати розбіжностями?
Нічого цього з публікації не збагнути: хай кожен
розуміє написане на власний розсуд.
Маніпуляція друга є дуже простою: сліпе відтворення
першоджерела без поправки на контекст. Річ, дуже популярна не лише в
російській, а й у нашій журналістиці: автори подібних сенсаційних передруків
дуже часто забувають, що цитований текст було призначено для зовсім іншої
аудиторії й для зовсім іншої мети. Адже американські медики, проводячи своє
дослідження, навряд чи переймалися порівняльною дієтологією, а тим паче
геополітикою з її протистоянням цивілізацій.
Їхня мета була набагато прозаїчнішою – показати
американцям вади їхнього харчування. Безвідносно до протиборства Заходу та
Сходу. В даному разі поняття «західна дієта» було суто умовним, уживаним у
значенні «звична, повсякденна».
Тут ми стикнулися з давнім, навіть прадавнім, відомим
ще з античних часів, маніпулятивним прийомом – підміною значень багатозначного
слова. І з її різновидом – уміщенням поняття в інший контекст.
І навіть більше: публікації в науковому журналі не
розраховані на пересічного читача, їхньою цільовою аудиторією є люди, що мають
спеціальну підготовку, а отже, й певний обсяг знань. Передруковувати подібні
публікації в загальних, а тим паче таблоїдних виданнях – те саме, що
пропонувати п’ятикласникам підручники для медичних вишів із анатомії та
фізіології.
А чи не стикаємося ми з чимось подібним у вітчизняних
соціально-політичних виданнях: беруть «високочолу» західну публікацію для
фахівців і без жодних пояснень та коментарів публікують її скорочений (дуже скорочений)
варіант? Саме в такий спосіб свого часу було демонізовано у громадській опінії
Джорджа Сороса та Збігнева Бжезинського.
Маніпуляція третя є дуже популярною – йдеться про
маніпулювання заголовком. Адже солідний і авторитетний медичний журнал за
визначенням не міг опублікувати статтю з сенсаційно-пророцьким заголовком.
Найперша вимога до публікацій у наукових виданнях – це повна відсутність
емоцій, самі лише факти й висновки з них.
Натомість не лише в російських, а й у наших ЗМІ (надто
ж в інтернет-виданнях) однаковою мірою панує тенденція – «осенсаційнити»
будь-яку найнейтральнішу публікацію. Аж до того, що заголовок найменшою мірою
не відповідає її змісту. От вам ганебний приклад: за заголовком «Позор Ротару
шокировал всю страну! Такой стыд!» ховається стаття про нав’язливого
шанувальника, що псує співачці життя; сама ж Софія Ротару поводиться цілком
гідно, не звертаючи на фаната уваги.
Маніпуляція четверта – відсутність альтернативи: якщо
західна дієта шкодить здоров’ю, то яка не шкодить? Воно й не дивно – адже
цитована стаття з американського наукового журналу не ставила на меті
порівняння цивілізацій. Тож читачам надано цілковиту свободу домислювати, яке
харчування є «незахідним», а отже здоровим. Деталі теж відсутні, тож читачам нема
звідки дізнатися, що, скажімо, кухня народів, які сповідують іслам, грішить на
надлишок жирної їжі, а заборона вживати алкоголь компенсується культом
харчування, а вислів «східні солодощі» викликає в уяві що завгодно, тільки не
поміркованість.
Поруч із четвертою стоїть маніпуляція п’ята. Ризик
серцево-судинних захворювань, відсутність насолоди від «ідеально старіння» –
все це, звісно, дуже прикро. Але де ж, у якій точці земної кулі, старішають
«ідеально»? Де той омріяний дієтичний рай? Поза увагою читачів залишається одна
«дрібничка»: найбільша тривалість життя існує саме в тих країнах, які сукупно
заведено звати Заходом. І альтернатива насправді є такою: або «неідеальне»
старіння, або масова передчасна смертність.
До всього цього варто додати: сайт LiveSmi не
перебуває в «чорних списках» і не має репутації брехливого.
Отут ми й підходимо до головної, всеосяжної
маніпуляції. Ретранслятивна журналістика «за що купив – за те й продаю», коли
аналізування й коментування не в пошані, коли аудиторії пропонують голі факти,
є маніпулятивною за своєю природою. Бо не лише толерує, а й робить неуникними
всі вище перелічені «фінти вухами».
Немає коментарів:
Дописати коментар