- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

вівторок, 14 травня 2013 р.

Свобода слова у квітні 2013 - оцінка ситуації



Після історії з розсилкою темників журналістам, перший віце-прем’єр Арбузов продовжує веселити креативним підходом до перешкоджання журналістській діяльності...

У квітні в Україні відбулось невелике зниження рівня фізичної агресії щодо журналістів. Проте, основним порушенням прав журналістів продовжує лишатись перешкоджання виконувати законну професійну журналістську діяльність –  11 випадків (у березні - 15). Зафіксовано також 1 напад на журналістів (порівняно до 4 у березні). Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова».
У той же час, вдвічі зросла кількість судових позовів до ЗМІ та журналістів (6 позовів у квітні, порівняно до 3 у березні), зафіксовано 5 випадків цензури (порівняно з 3 випадками у березні), а також по 3 випадки політичного тиску та кібер-злочинів проти журналістів та ЗМІ.

Знаковими подіями у квітні стали події, пов’язані з рейдерським захопленням телеканалу ТВі. Після того, як за одну ніч у телеканала змінилися власники, а на творчий колектив почав чинитись тиск, журналісти ТВі оголосили страйк, та висунули свої вимоги до нового керівництва ТВі Артема Шевченка та Олега Радченка. Їхні вимоги були проігноровані, і 29 квітня 32 журналісти ТВі заявили про своє звільнення з каналу, оскільки «не можуть гарантувати своєму глядачеві надання об'єктивної та неупередженої інформації і вважають, що люди, які називають себе новими власниками та менеджерами телеканалу, зруйнували репутацію ТВі».

Крім того, після приходу на ТВі нового керівництва, експерти ІМІ зафіксували факти цензури та політичного тиску з боку нового керівництва телеканалу. Зокрема, 23 квітня, колектив телеканалу, який хотів вийти в ефір, щоб заявити про власну позицію, не пустили в ефірну кімнату. Ведучий ТВі Мустафа Найєм сказав, що деталі мали бути коротко оголошені о 19.30 в прямому ефірі каналу. "О 19:30 представники редакції повинні були вийти в ефір з поясненням причин свого рішення. У відповідь новий директор телеканалу Артем Шевченко скасував мовлення каналу, обґрунтувавши тим, що в такій ситуації це недоречно. Зараз в ефірі повтор вчорашнього випуску "Сьогодні про головне", - додав він. Найем також заявив про ще один випадок цензури - за його словами, екс-гендиректор ТВі, народний депутат Микола Княжицький дозволяв вийти йому в ефір лише за умови, що в ефірі програми не згадуватимуться жодним словом події, які відбулися на телеканалі протягом останнього тижня. “Я не знаю, що буду говорити, якщо вийду завтра (30 квітня - ред.) в ефір. Тому що однією з умов Миколи Княжицького, яку він озвучив особисто мені і Роману Недзельському в присутності народного депутата Андрія Шевченка була - повний мораторій на всі події, які були пов’язані з каналом. Це ми можемо говорити вже публічно”, - заявив Найєм 29 квітня, обґрунтовуючи свою заяву про звільнення. “Він вимагав, щоб ми в ефірі каналу, ані в новинах, ані в моєму ефірі, не говорили про те, що робиться на телеканалі. Це підтверджувалося тим, казав Княжицький, що йому потрібно підписати фінансову угоду з власниками, вони нададуть гроші, якщо їх будуть поливати брудом на каналі”, - розповів Мустафа.

На ТВі також зафіксовано випадок економічний тиску - після зміни власника, було звільнено ведучого програми “Проти ночі” Павла Шеремета. Раніше Микола Княжицький заявив Шеремету, що йому неприємно, коли громадянин іншої країни (Шеремет - ред.) ставить йому питання. "Тепер дійшла черга і до мене. Княжицький сказав, що громадянин іншої країни, тобто я, не може ставити політичні питання", - написав Шеремет в своєму Twitter.

Після історії з розсилкою темників журналістам, перший віце-прем’єр Арбузов продовжує веселити креативним підходом до перешкоджання журналістській діяльності. Зокрема, 20 квітня у Києві, під час суботника за участю Арбузова, журналістам заклеювали фотокамери на мобільних телефонах скотчем. Про це повідомила журналістка Наталка Седлецька у своєму Фейсбуці.

Квітень також був багатий на показові випадки перешкоджання, які свідчать про рівень відкритості та прозорості вищої української влади. Зокрема, 4 квітня журналістів не пустили на так зване “виїзне” засідання Верховної Ради. Саме в цей день голова парламенту Володимир Рибак зібрав у будівлі комітетів Верховної Ради депутатів від Партії регіонів і Компартії для проведення засідання ВР. Згідно з регламентом парламенту, проводити засідання поза будівлею на вулиці Грушевського, 5, можливе лише за рішенням Верховної Ради, яке приймається в залі засідань парламенту. Виняток для цього тільки один - введення надзвичайного або воєнного стану.

У квітні представники правоохоронних органів інтенсивно перешкоджали журналістам працювати біля Межигір’я. 10 квітня правоохоронці заважали знімальній групі ТВі знімати, як виконується рішення Київського окружного суду про заборону активістам «Демальянсу» проводити акцію біля Межигір'я. При цьому міліціонери застосували силу - хапали за руки журналістку Анастасію Станко, штовхали в спину оператора Кирила Лазаревича. «Міліція вимагала у мене документи. Коли я запитала, на якій підставі, то мені відповіли, що вони розшукують грабіжницю і я на неї дуже схожа», - сказала журналістка ТВі. 15 квітня патрулі ДАІ перекрили під'їзди до села Нові Петрівці біля Межигір’я, де була запланована акція «Нас не налякати» на підтримку арештованих громадських активістів Василя Гацько та Максима Панова. На під'їзді до Нових Петрівців, співробітники ДАІ перевіряли всі машини і забороняли журналістам їхати далі, під приводом того, що там «ніде паркуватися».

ІМІ також зафіксував випадок цензури, пов’язаний з сім’єю Януковича - відео з Віктором Януковичем-молодшим, який у нетверезому вигляді в липні 2011 року повертався додому, хочуть видалити з YouTube. Про це на своїй сторінці у Facebook написала автор відео, журналістка Ганна Грабарська. "... І ось сьогодні (11 квітня - ред.) отримую листа від YouTube про те, що на моє відео надійшла скарга, і його потрібно видалити протягом 48 годин, або поміняти статут на "приватне", - написала вона. "Робити цього я не хочу, але у листі зазначено, що, якщо з мого боку не буде ніяких дій, YouTube видалить це відео самостійно", - додала Грабарська.

Гучний випадок нападу на офіс ЗМІ стався 12 квітня у місті Нікополь Дніпропетровської області -невідомі обстріляли офіс редакції газети «Город Никополь». По вікнах будівлі було зроблені два постріли, швидше за все, з рушниці, зарядженої свинцевим дробом, написало видання. В результаті пострілів посипалося скло і пошкоджено меблі, крім того кулі прошили скло дверей, що вели до сусідньої кімнати. Напередодні була вкрадена камера відеоспостереження, що знаходиться на вікні, по якому стріляли. У момент події в будівлі перебували співробітники газети, ніхто з них не постраждав. Як зазначили у прес-службі ГУ МВС у Дніпропетровській області, за попередніми даними, постріли були здійснені з гладкоствольної мисливської зброї.


Немає коментарів:

Дописати коментар