- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 7 квітня 2013 р.

Заробітчани грошовитіші за інвесторів – НБУ



Українські трудові мігранти перераховують додому грошей більше, ніж іноземні інвестори.

За даними Нацбанку, торік заробітчани переказали 7,5 млрд. доларів, а іноземних інвестицій надійшло трохи більше 6 млрд. доларів.

Причому, якщо обсяги іноземних інвестицій зменшуються, то перекази заробітчан зростають. Між тим, самі трудові мігранти нарікають, що українська влада нічого не робить для захисту їхніх інтересів.

За даними Нацбанку, найбільше переказів в Україну минулого року надійшло із країн-членів СНД, насамперед Росії – 40,1% обсягу грошових переказів.

На другому місці перекази з ЄС – 34,9%, на третьому – США 9,3%. Минулого року трудові мігранти переказали в Україну майже на півтора мільярда більше доларів, ніж іноземні інвестори.

За різними підрахунками, за кордоном працює від 2,2 млн. до 4,5 млн. українських громадян.

На законодавчому рівні заробітчан немає

Член Асоціації українців Португалії “Собор” Володимир Лозинськийпропрацював за кордоном вісім років. Каже, що довелося змінити не один фах. На його думку, держава майже нічого не робить для захисту інтересів своїх громадян, які змушені працювати за кордоном. Зокрема, навіть умови в консульському відділі українського посольства в Португалії, де працює чимало українців, неналежні.

“Посольство в Лісабоні: консульський відділ людей приймає в переобладнаному гаражному приміщенні. Коли проходили вибори президента в 2004-му році, то проголосували 6190 людей на одній дільниці. Треба було стояти в черзі по вісім годин”, – розповідає Володимир Лозинський.

Він каже, що держава недостатньо інформує громадян, зокрема, щодо возз’єднання сімей – як треба оформляти документи на дітей. Також держава мала би сприяти легалізації тих, хто працює за кордоном нелегально. Серйозною проблемою Володимир Лозинський вважає і відсутність закону про трудову міграцію. Ненормальною є ситуація, коли в належний спосіб не регламентовані права мільйонів українців, які працюють за кордоном.

“На законодавчому рівні у нас немає такої категорії громадян як трудові мігранти! Виїхали – і немає їх, все!” – каже він.

Проїдають, а не інвестують

Переказані заробітчанами в Україну кошти не можна назвати інвестиціями, адже вони здебільшого проїдаються, а не вкладаються в бізнес. Як зазначає президент Київської школи економікиПавло Шеремета, “інвестиція в квартиру не заробляє нових грошей”.

Разом із тим, наголошує експерт, “для багатьох інших країн це одне з дуже хороших джерел інвестицій”. Але в Україні просто не створено умов для того, аби кошти заробітчан ставали інвестиціями в українську економіку.

“Це питання легкості ведення бізнесу, це питання захисту прав власності. Тобто, йдеться про внутрішньоукраїнські питання”, – каже Павло Шеремета.

Головним завданням влади мало би стати створення в Україні умов, які б дозволили надати належні умови праці вдома для тих, хто змушений працювати за кордоном.


Немає коментарів:

Дописати коментар