Генеральному прокуророві України
Пшонці В.П.
Прем`єр-міністрові України
Азарову М.Я.
Щодо порушення Кабінетом Міністрів України
Конституції і законів України та незаконного
встановлення мита на імпорт автомобілів
Шановний Вікторе Павловичу!
Шановний Миколо Яновичу!
До нас як народних депутатів України надходять
численні звернення від громадян України та громадських організацій, яких обурює
порушення норм чинного законодавства в сфері імпорту автомобілів та встановлення
спеціального мита ввезення автомобілів.
14 березня 2013 р. в газеті «Урядовий кур’єр»
№48 (4934) було опубліковано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної
торгівлі, яка є урядовим органом, про введення спецзаходів щодо імпорту
легкових автомобілів в Україну і визначено величини спеціального мита. Це мито
введене додатково до існуючого мита на імпорт автомобілів, тобто фактично
відбулося збільшення розміру ввізного мита, але з іншим формулюванням.
На моє переконання, введення мита як такого на
ввезення в Україну автомобілів має негативні наслідки для українського ринку.
Адже це один з найгірших і найсумнівніших методів захисту української
автомобільної промисловості, яка практично відсутня. Українські автомобілі
майже не виробляються. Відбувається переважно великовузлова збірка імпортних
автомобілів, яку чомусь називають вітчизняним виробництвом. Доля українського
продукту і трудових затрат у такому виробництві мізерна. Таким чином, фактично
ввізне мито є нічим іншим, як лобіювання інтересів імпортерів автомобільних
вузлів і агрегатів.
В Україні, за даними AUTO-Consulting, станом
на листопад 2012 року на 1000 жителів у середньому припадає 187 легкових
автомобілів. За цим показником Україна залишається далеко позаду інших країн
Європи та світу. Так, у США на 1000 жителів у середньому припадає 802
автомобілі, Новій Зеландії – 718, Італії – 672, Австралії - 622, Канаді – 602,
Франції – 598, Німеччині – 564, Великобританії – 523, в сусідній Росії – 271.
Приріст забезпеченості населення України автотранспортом протягом останніх
років є незначним (4,47% у 2011-2012 рр.).
Крім того, введення обох видів мита
відбувалось з прямим порушення норм чинного законодавства України. Зокрема,
цілої низки положень Конституції України в частині повноважень Кабінету
Міністрів України в сфері здійснення державної податкової та митної політики.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції
України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом. Відповідно до п. 1 частини 2 статті 92 Конституції
України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами
України.
Відповідно до ст. 75, п. 3, ч.1 ст. 85, ст..
91 Конституції України ухвалення законів належить до повноважень парламенту –
Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в країні.
Дані відносини стали предметом конституційного
подання Президента України №0018100-09 від 26 лютого 2009 року щодо
відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 3.5, 3.6 пункту
3 статті 3 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Митний
тариф України", абзацу восьмого частини другої статті 9 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" (справа про тимчасову надбавку
до діючих ставок ввізного мита).
Тоді суб'єкт права на конституційне подання –
Президент України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності)
підпунктів 3.5, 3.6 пункту 3 статті 3 "Прикінцеві положення" Закону
України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року N 2371-III
(далі – Закон N 2371), за якими Кабінет Міністрів України мав право зменшувати
(скасовувати) розмір тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита шляхом
видання постанови, а також міг ухвалювати рішення про продовження процедури
запровадження, змін та скасування тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного
мита на деякі товари, та абзацу восьмого частини другої статті 9 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N
959-XII (далі – Закон N 959), за яким Кабінету Міністрів України надавалося
право відповідно до своєї компетенції зменшувати та скасовувати тимчасову
надбавку до діючих ставок ввізного мита на деякі товари згідно з процедурою,
визначеною міжнародними угодами України.
Конституційний Суд України встановив, що:
- "право приймати закони, вносити до них
зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38,
69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3
частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим
органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються
на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8
Конституції України)" (пункт 3 мотивувальної частини Рішення
Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000);
- "права делегування законодавчої функції
парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України)
Конституцією України не передбачено" (підпункт 3.3 пункту 3 мотивувальної
частини Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N
22-рп/2008). Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади
порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених
Конституцією України в межах і відповідно до законів України (частина друга
статті 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті
19).
Отже, відповідно до конституційних положень
право встановлювати (скасовувати) загальнодержавні податки і збори (обов'язкові
платежі), включаючи ввізне мито та розмір тимчасової надбавки до діючих ставок
ввізного мита, належить до законодавчих повноважень Верховної Ради України. Це
виключне повноваження передбачає і право парламенту визначати всі елементи
правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів), у
тому числі податкову ставку (розмір податку на одиницю оподаткування) та строки
справляння податку.
Конституційний Суд України зробив висновок, що
повноваження Кабінету Міністрів України не передбачають права встановлювати
загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), а також визначати
окремі елементи їх правового механізму регулювання. Цей висновок
підтверджується і змістом ряду законодавчих положень, в яких відповідно до
вимог конституційних норм розмежовано повноваження Верховної Ради України та
Кабінету Міністрів України у сфері оподаткування і митної справи.
Тобто рішення Кабінету Міністрів України
стосовно введення мита на імпортовані автомобілі, а також рішення Міжвідомчої
комісії з міжнародної торгівлі щодо введення спецзаходів стосовно імпорту
легкових автомобілів в Україну та встановлення спеціального мита не відносяться
до компетенції даних органів і є антиконституційними.
У зв’язку з вищенаведеним, керуючись статтею
86 Конституції України, статтею 15 Закону України «Про статус народного
депутата України», –
ПРОСИМО:
1. Перевірити правомірність прийняття
Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення про введення спецзаходів
щодо імпорту легкових автомобілів в Україну.
2. У разі підтвердження обставин та виявлення
підстав, прошу притягнути винних осіб до відповідальності.
3. У зв’язку з явними ознаками порушення
чинного законодавства України, скасувати рішення Міжвідомчої комісії з
міжнародної торгівлі про введення спецзаходів щодо імпорту легкових автомобілів
в Україну.
Народний депутат України А. М.
Вітів
Народний депутат України Е. В.
Леонов
Немає коментарів:
Дописати коментар