- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 16 лютого 2013 р.

Львівські депутати забрали приміщення у “Просвіти”



А примiщення, де мали вiдкрити Центр популяризацiї рiдної книги, за безцiнь вiддали пiд ще один ресторан!

Пропонуємо вашiй увазi просту схему того, як з допомогою народних обранцiв та начальника управлiння майном спiльної власностi Миколи Бандри можна за копiйки приватизувати величезне примiщення в самому серцi Львова.

Йтиметься про колишнiй офiс "Просвiти" бiля пам'ятника Михайловi Грушевському, що на пр. Шевченка, 28. Так-так. Саме те примiщення, де тепер ресторан для мажорiв, якому ще й безсоромно дали назву вiдомого полiтичного дiяча. Хоча тематика закладу абсолютно з ним не пов"язана.

...Отож, у 2001 роцi Львiвська облрада прийняла рiшення про передачу примiщення на проспектi Т. Шевченка, 28 в оренду обласному об'єднанню Товариства "Просвiта".

"Тут, у центрi мiста, спочатку планувалося вiдкрити український кiнотеатр, у якому б проводили не лише покази українських фiльмiв, але й мистецькi та культурнi акцiї, -- каже Ярослав Пiтко, голова ЛОО ВУТ "Просвiта" iм. Т. Шевченка. -- Та з часом ця iдея знiвелювалась. Частину примiщення передали iншим структурам. Нам же залишилася в орендi в облради половина примiщення на першому поверсi. Площа його, до слова, була понад 130 квадратних метрiв.

А потiм несподiвано нам стали дорiкати, що ми не використовуємо такi великi площi. Казали, що ми безгосподарнi. Почали надходити листи вiд управлiння майном спiльної власностi (начальник -- Микола Бандра. -- Авт.) з питаннями та докорами, чому не використовується площа, -- згадує пан Пiтко. -- А чому не використовувалася? Примiщення потребувало капiтального ремонту. Весь цей час наша неприбуткова громадська органiзацiя писала листи до депутатiв облради з проханнями видiлити хоч якiсь грошi на ремонт, надати хоч якусь допомогу. Безрезультатно".

I ось тут, нiби принц на бiлому конi, з'являється одне приватне пiдприємство, яке мало врятувати честь Миколи Бандри (як головного розпорядника майном громади). Це пiдприємство погодилося взяти примiщеня в суборенду, вiдремонтувати та вiдкрити у ньому... центр популяризацiї української книги.

Угода про суборенду була пiдписана саме того, 2010 року, коли "Просвiту" активно стали звинувачувати у безгосподарностi. Свої пiдписи пiд угодою суборенди поставив представник ТзОВ "Ансвiт", i ясна рiч, начальник управлiння майном спiльної власностi облради Микола Бандра. Ну а як без нього? Його пiдпис був головний, погоджувальний.

"Мiсячна орендна плата за договором суборенди мiж ЛОО ВУТ "Просвiта" i ТзОВ "Ансвiт" становила 8 тисяч 372 гривнi 64 копiйки за мiсяць", -- повiдомив пан Бандра.

А тепер увага. Цiльове призначення примiщення, яке вiддали в суборенду ТзОВ "Ансвiт": "Для проведення виставкової, образотворчої та книжкової дiяльностi та популяризацiї такої продукцiї, виробленої в Українi".

"Мається на увазi, що там мали б вiдбуватися презентацiї української книжки, знайомства з українськими письменниками, заходи з популяризацiї українського мистецтва. Там мав би бути такий собi Центр розвитку української книги", -- дадає Ярослав Пiтко.

Отож, загадковому ТзОВ "Ансвiт" (згодом ми вiдкриємо вам таємницю його власникiв) видiлили у суборенду 131,5 квадратного метра для популяризацiї української книжки. До слова, нiякого конкурсу нiхто не проводив, жодного оголошення про пошуки "рятiвника" примiщення "Просвiти" нiде не давав.

Але скажiть, будь ласка: хтось бачив на проспектi Шевченка, 28, Центр розвитку української книги або взагалi щось, пов'язане з книгою? Отож-то. Що ж далi? А далi ще цiкавiше.

Як повiдомив нам у вiдповiдi на запит Микола Бандра, 20 жовтня 2011 року депутати Львiвської обласної ради дають згоду на приватизацiю примiщення першого поверху за адресою: пр. Т. Шевченка, 28. Бiльше 130 квадратних метрiв цього примiщення депутати вiддали тому ж таки ТзОВ "Ансвiт".

"Ансвiт" отримав згоду на приватизацiю величезного примiщення в центрi мiста, яке належало громадi, лише на пiдставi поданої заяви та доброї (сподiваємося, безкоштовної) волi депутатiв Львiвської облради, серед яких уже тодi трiумфувала фракцiя ВО "Свобода".

Дуже цiкавий i той факт, що вiд нас усiляко намагалися приховати суму, за яку депутати облради "злили" примiщення, яке ранiше належало громадi. I недаремно.

Як розповiв Ярослав Качмарик, голова постiйної комiсiї з питань бюджету, соцiально-економiчного розвитку та комунальної власностi Львiвської облради, примiщення площею 131,5 квадратних метрiв продали за 1 479 612 гривень. Виходить, що за один квадратний метр заплатили 11 252 гривнi.

Зi слiв пана Качмарика, це досить пристойна сума. Можливо, щось зобов'язує його називати цю суму цiлком пристойною. Та от його колеги iз Львiвської мiської ради з такої "пристойностi" смiються. Львiв, на вiдмiну вiд областi, продає примiщення в центрi мiста за значно вищою цiною.

Для прикладу: примiщення на кутi вулицi Дорошенка мiсто продало за 36 тисяч гривень за квадратний метр. Тепер порiвняйте: 2 примiщення в центрi мiста. Обидва iнвестицiйно привабливi. В одному метр квадратний коштує 36 тисяч гривень, в iншому -- 11 тисяч.

До речi: "Вартiсть вказаного об'єкта була визначена станом на 28.12.2009 року згiдно зi звiтом про незалежну (експертну)
 оцiнку, пiдготовлену ПП "Фiрма Отава", -- повiдомив нас пан Бандра. Виходить, вартiсть примiщення визначили ще у 2009 роцi, а продали у 2011-му. I як це депутати не зауважили, що експертна оцiнка застарiла?

А тепер найцiкавiше. Що ж це за "Ансвiт", якому пробачили порушення договору суборенди в частинi цiльового призначення примiщення i ще й пiсля цього втричi дешевше продали його пiд ресторан?

Знайомтеся. У єдиному державному реєстрi пiдприємств i органiзацiй України вказано, що директором ТзОВ "Ансвiт" є такий собi Андрiй Степанович Бучок. За дивним збiгом обставин, саме цей Андрiй Степанович Бучок є також спiвзасновником мисливського господарства "Вепр". Який зв'язок?

У тiм, що ще одним спiвзасновником цього мисливського товариства є син депутата облради Михайла Гички i нинi зять iншого депутата, Богдана Дубневича -- Назар Гичка. Офiс фiрми "Ансвiт", якось так сталося, знаходиться на вулицi Лазаренка, 1. I якось так сталося, що саме в цьому офiсi працює i одне з найбiльших пiдприємств братiв Дубневичiв, якi на той час були депутатами Львiвської обласної ради.

Ясна рiч, що представники ВО "Свобода" рвуть на собi вишиванки i переконують, що не знали, заради кого вигнали на вулицю "Просвiту". Але це -- цинiчна неправда.

Водночас Товариство української мови, яке нинi орендує офiсне примiщення на вулицi Друкарськiй, скоро може опинитися взагалi навулицi. Адже за мiсяць оренди примiщення вони мають платити 4 тисячi гривень. Як зiзнався нам голова "Просвiти", грошей на це вони не мають, i вже отримали лист-попередження щодо розiрвання угоди через несплату...

Мабуть, з допомогою фракцiї "Свободи" за цiєю адресою незабаром вiдкриють ще один ресторан.


Немає коментарів:

Дописати коментар