Керівник відділу фізичної культури та спорту Кіровоградського міськвиконкому Олександр Куценко на своїй начальницькій посаді вже більше двадцяти років. Давно не чути навіть відгомону його спортивної слави, зате скандальна чиновницька слава стрясає місцеві ЗМІ та спортивну громадськість вже другий рік. І справа, здається, нескладна, і авторитетні комісії та державні органи її намагалися розплутати. Та де там!
А почалося все з невинного листа членів батьківського комітету дітей, які тренувалися у футбольній групі дитячо-юнацької спортивної школи №2, в обласну федерацію футболу, міськспортвідділ та обласний тижневик «Спортревю». Обурювало батьків, що часу для тренування дітей, особливо взимку, відводиться вкрай мало. В той же час спортивний зал надається представникам неігрових видів спорту, навіть з інших спортшкіл, там часто тренуються зовсім сторонні люди. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння батьків, стала заборона дітям користуватися душем. Тренеру пояснили, що встановлено ліміт на користування водою.
У лютому минулого року було створено тимчасову контрольну комісію Кіровоградської міської ради, куди ввійшло десятеро депутатів на чолі з Андрієм Антоновим. Комісія провела у ДЮСШ №2 виїздне засідання, яке констатувало: факти, викладені в листі, правдиві. В спортивному залі справді регулярно займаються спортом сторонні особи, які сплачують директорові по 100-150 гривень за годину, спец рахунок не відкрито, облік використання цих коштів ніхто не веде. Тим часом з дітей, які відвідують секції, щомісяця збирають по 15 гривень на потреби школи. Центральне поле знаходиться в плачевному стані: відсутня система поливу, про повноцінне відновлення зеленого газону немає й мови. Запасні поля опинилися під бейсбольним стадіоном приватної особи, на окремі майданчиках, відданих в оренду тенісному клубу, будуються приватні будинки.
Спортивний зал погано опалюється, бо система потребує промивки, але вона така латана, що її просто бояться зачіпати. Туалет, душова та чотири роздягальні знаходились в антисанітарних умовах, про що санстанція винесла припис. На довершення враження цитата з висновків комісії: «…необхідно закупити нові плафони, розібратися з провислими дротами. Підлога залу потребує ремонту та фарбування, стіни – шпаклювання та фарбування». Після засідання комісії директор ДЮСШ№2 Юрій Жовтенко, до речі, племінник Олександра Куценка, пішов з посади, подавши заяву за власним бажанням. За результатами роботи тимчасової контрольної комісії сесія міської ради рекомендувала міському голові Олександру Саінсусу притягнути начальника відділу фізичної культури та спорту Олександра Куценка до дисциплінарної відповідальності. У міського голови руки до цього досі не дійшли. Та ж березнева минулорічна сесія продовжила роботу комісії, аби перевірити, як ідуть справи і в інших спортивних школах міста.
Веселу картинку становища ДЮСШ№2 доповнює один момент, який надалі стає ключовим. Комісія міської ради констатувала: «…керівництво спортивної школи мало на обліку групи, які фактично не набирались, не працювали, були відсутні протягом багатьох років, але їхнім керівникам з міського бюджету нараховувалась заробітна плата. Цими міфічними керівниками груп виявились керівники справжні – той же Олександр Куценко та начальник управління фізичної культури та спорту Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Колодяжний ( в ДЮСШ№1). Це само по собі не суперечить закону. Але чомусь як тільки ці факти стали відомі очільник спортивної галузі області тут же звільнився з посади тренера з гирьового спорту. Щодо нього справа залагодилась швидко – знайшлися свідки, які підтвердили його тренерську діяльність. Звісно, з подібними свідками цілком міг би не мати мороки й Олександр Григорович, але він записався в тренери заслуженого майстра спорту з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, чемпіонки і бронзової призерки параолімпійських ігор в Пекіні та Афінах, багаторазової чемпіонки і рекордсменки світу, кавалера орденів «Княгині Ольги» ІІ та ІІІ ступенів Алли Мальчик.
Ця цілеспрямована спортсменка-інвалід, яка здолала в житті багато труднощів, аби досягти тих успіхів, які вона має, твердо і наполегливо заявляє: єдиний тренер, який працює з нею ось уже більше десяти років – Олег Соколовський. У відкритому листі керівникам області, міста та читачам спортивного тижневика вона пише: «Стверджую з усією відповідальністю, що Олександр Григорович ніколи не проводив зі мною навчально-тренувальних занять. …Більше того, останнім часом Олександр Куценко не раз вмовляв мене підтвердити неіснуючий факт, телефонував моїй мамі, а коли отримав відмову, чинив тиск на мене через своїх підлеглих».
Редактор тижневика «Спортревю» Сергій Осадчий та її провідний оглядач Юрій Ілючек, які порушили цю тему на сторінках своєї газети і присвятили їй не одну публікацію, ще влітку минулого року звернулися до голови облдержадміністрації Сергія Ларіна, додавши до листа копії публікацій, записи телевізійних програм, де зачіпалась ця тема, та пропозиціями про те, як поліпшити ситуацію в спортивній галузі краю. У вересні вони також подали заяву в прокуратуру Ленінського району міста Кіровограда, в якій наголошували: «Враховуючи те, що всі дитячо-юнацькі школи міста підпорядковуються міськспортвідділу, який очолює Олександр Куценко, у нас є підстави вважати, що він, скориставшись своїм службовим становищем, на підставі підроблених документів незаконно отримував кошти». Півроку правоохоронці мовчали.
Лише після звернення до прокурора області Олега Левицького, журналісти одержали відповідь від прокурора міста Кіровограда Світлани Клюкіної. Її старший помічник здійснив перевірку і виявив, що Олександр Куценко чесно виконував свої тренерські обов’язки, а спеціалісти КРУ, які перевіряли використання бюджетних коштів, порушень не виявили. Педагогічну роботу Куценка підтвердили ряд посадовців. Прокуратура чомусь не врахувала того, що усі вони – у підпорядкуванні того ж Куценка, з іншими він перебуває у дружніх стосунках і вони так чи інакше від нього залежать. А КРУ й не могло виявити порушень, адже в паперах усе справно. Отож було прийнято постанову про відмову порушувати кримінальну справу. Заявникам про це повідомили лише через кілька місяців – аж тоді, коли вони звернулись до прокурора області.
На його ж ім’я журналісти подали ще одну скаргу, де зазначають: «Вражає те, що прокурор при проведенні перевірки грубо проігнорував заяву безпосередньо самої Алли Мальчик, не взяв до уваги пояснення її тренера Олега Соколовського та спортсменки, яка тренувалась разом з Аллою -- Анастасії Мисник. При цьому зібрав пояснення у осіб, які взагалі не мають сосунку до тренування Алли Мальчик і поклав їх в основу своєї постанови».
Та ні ці, ні інші аргументи в прокуратурі області, схоже, ніхто чути й не збирався. Бо на цю скаргу хлопця надійшла відповідь точнісінько така, як і на попереднє звернення. Слово в слово! Тільки дати різні. Заступник прокурора області Олег Іваніщев не те що не потрудився звернути увагу на аргументи, навіть формулювання не змінив! Ми, мовляв, перевірку провели, постанову винесли, а ви хочете – скаржтесь далі, отримаєте ще одну таку ж відповідь. Просто ляля! Прокуратура у всеозброєнні на сторожі інтересів закону! Чи його порушників?!
Тим часом Юрій Ілючек отримав відповідь від керівника Укрцентру «Інваспорт» Оксани Скугарєвої, де недвозначно сказано: «Особистим тренером А.А. Мальчик, відповідно до її заяви, з 2002 року по теперішній час є заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту Соколовський Олег Миколайович, який працює в Укрцентрі «Інваспорт» на посаді старшого тренера штатної збірної команди України. За весь час перебування Мальчик Алли Анатоліївни в складі національної збірної команди ні в заяві спортсменки, ні в списках Федерації спорту інвалідів з ураженим опорно-руховим апаратом, на підставі яких щорічно затверджуються Держмолодьспортом списки збірних команд України, не було зазначено іншого тренера крім. О.М.Соколовського. Укрцентру «Інваспорт» не відома причетність начальника відділу фізичної культури і спорту Кіровоградської міськради Куценка О.Г. до тренувального процесу Мальчик А.А. Також з цього приводу не надходило жодної інформації і від Кіровоградського обласного центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».
Між іншим начальник обласного центру «Інваспорт» Вячеслав Черняховський підтвердив перевіряючому з прокуратури, що Куценко тренував Аллу Мальчик. То як і кому вірити? Той же начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації Сергій Колодяжний на звернення Алли Мальчик відповів, що, мовляв, Куценко заявляє, що тренував вас, значить тренував, отож, факти не підтвердились. Іншими словами, не вірте сама собі, Алло Анатолієвно, вірте паперам і нам – ми все перевірили.
Це протистояння, на думку багатьох експертів, стало причиною того, що газету «Спорт-ревю», згадані журналісти якої не були її власниками, перейшла під контроль місцевої бізнес-леді Ірини Саєнко, за сумісництвом дружини Сергія Колодяжного. Чи не першим її кроком у справі керівництва редакцією стала заборона публікувати відкритий лист Алли Мальчик. Редакція була, м’яко кажучи, кадрово оновлена, що призвело до суттєвого погіршення видання. Але журналісти не збираються зупинятися і, продовжуючи відстоювати свою позицію та чесне ім’я параолімпійської чемпіонки Алли Мальчик, яка нині готується до третьої в її житті Параолімпіади, звернулись до одного з народних депутатів від Кіровоградщини, який зробив запит до Генеральної прокуратури України.
Ця історія показала, в якому незавидному становищі знаходяться спортивні заклади області (кілька комісій підготували цілий ряд пропозицій), і справа не тільки в хронічній відсутності бюджетних коштів, а й значною мірою у тому, що є бажаючі користуватися ними не на користь справи. І якщо з таким, невисокого польоту чиновником, не можуть справитися державні органи, то що вже говорити про тих, хто сидить у набагато вищих кріслах і оперує сумами народних грошей з багатьма нулями?
Світлана ОРЕЛ (Кіровоград)
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/07/blog-post_16.html
А почалося все з невинного листа членів батьківського комітету дітей, які тренувалися у футбольній групі дитячо-юнацької спортивної школи №2, в обласну федерацію футболу, міськспортвідділ та обласний тижневик «Спортревю». Обурювало батьків, що часу для тренування дітей, особливо взимку, відводиться вкрай мало. В той же час спортивний зал надається представникам неігрових видів спорту, навіть з інших спортшкіл, там часто тренуються зовсім сторонні люди. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння батьків, стала заборона дітям користуватися душем. Тренеру пояснили, що встановлено ліміт на користування водою.
У лютому минулого року було створено тимчасову контрольну комісію Кіровоградської міської ради, куди ввійшло десятеро депутатів на чолі з Андрієм Антоновим. Комісія провела у ДЮСШ №2 виїздне засідання, яке констатувало: факти, викладені в листі, правдиві. В спортивному залі справді регулярно займаються спортом сторонні особи, які сплачують директорові по 100-150 гривень за годину, спец рахунок не відкрито, облік використання цих коштів ніхто не веде. Тим часом з дітей, які відвідують секції, щомісяця збирають по 15 гривень на потреби школи. Центральне поле знаходиться в плачевному стані: відсутня система поливу, про повноцінне відновлення зеленого газону немає й мови. Запасні поля опинилися під бейсбольним стадіоном приватної особи, на окремі майданчиках, відданих в оренду тенісному клубу, будуються приватні будинки.
Спортивний зал погано опалюється, бо система потребує промивки, але вона така латана, що її просто бояться зачіпати. Туалет, душова та чотири роздягальні знаходились в антисанітарних умовах, про що санстанція винесла припис. На довершення враження цитата з висновків комісії: «…необхідно закупити нові плафони, розібратися з провислими дротами. Підлога залу потребує ремонту та фарбування, стіни – шпаклювання та фарбування». Після засідання комісії директор ДЮСШ№2 Юрій Жовтенко, до речі, племінник Олександра Куценка, пішов з посади, подавши заяву за власним бажанням. За результатами роботи тимчасової контрольної комісії сесія міської ради рекомендувала міському голові Олександру Саінсусу притягнути начальника відділу фізичної культури та спорту Олександра Куценка до дисциплінарної відповідальності. У міського голови руки до цього досі не дійшли. Та ж березнева минулорічна сесія продовжила роботу комісії, аби перевірити, як ідуть справи і в інших спортивних школах міста.
Веселу картинку становища ДЮСШ№2 доповнює один момент, який надалі стає ключовим. Комісія міської ради констатувала: «…керівництво спортивної школи мало на обліку групи, які фактично не набирались, не працювали, були відсутні протягом багатьох років, але їхнім керівникам з міського бюджету нараховувалась заробітна плата. Цими міфічними керівниками груп виявились керівники справжні – той же Олександр Куценко та начальник управління фізичної культури та спорту Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Колодяжний ( в ДЮСШ№1). Це само по собі не суперечить закону. Але чомусь як тільки ці факти стали відомі очільник спортивної галузі області тут же звільнився з посади тренера з гирьового спорту. Щодо нього справа залагодилась швидко – знайшлися свідки, які підтвердили його тренерську діяльність. Звісно, з подібними свідками цілком міг би не мати мороки й Олександр Григорович, але він записався в тренери заслуженого майстра спорту з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, чемпіонки і бронзової призерки параолімпійських ігор в Пекіні та Афінах, багаторазової чемпіонки і рекордсменки світу, кавалера орденів «Княгині Ольги» ІІ та ІІІ ступенів Алли Мальчик.
Ця цілеспрямована спортсменка-інвалід, яка здолала в житті багато труднощів, аби досягти тих успіхів, які вона має, твердо і наполегливо заявляє: єдиний тренер, який працює з нею ось уже більше десяти років – Олег Соколовський. У відкритому листі керівникам області, міста та читачам спортивного тижневика вона пише: «Стверджую з усією відповідальністю, що Олександр Григорович ніколи не проводив зі мною навчально-тренувальних занять. …Більше того, останнім часом Олександр Куценко не раз вмовляв мене підтвердити неіснуючий факт, телефонував моїй мамі, а коли отримав відмову, чинив тиск на мене через своїх підлеглих».
Редактор тижневика «Спортревю» Сергій Осадчий та її провідний оглядач Юрій Ілючек, які порушили цю тему на сторінках своєї газети і присвятили їй не одну публікацію, ще влітку минулого року звернулися до голови облдержадміністрації Сергія Ларіна, додавши до листа копії публікацій, записи телевізійних програм, де зачіпалась ця тема, та пропозиціями про те, як поліпшити ситуацію в спортивній галузі краю. У вересні вони також подали заяву в прокуратуру Ленінського району міста Кіровограда, в якій наголошували: «Враховуючи те, що всі дитячо-юнацькі школи міста підпорядковуються міськспортвідділу, який очолює Олександр Куценко, у нас є підстави вважати, що він, скориставшись своїм службовим становищем, на підставі підроблених документів незаконно отримував кошти». Півроку правоохоронці мовчали.
Лише після звернення до прокурора області Олега Левицького, журналісти одержали відповідь від прокурора міста Кіровограда Світлани Клюкіної. Її старший помічник здійснив перевірку і виявив, що Олександр Куценко чесно виконував свої тренерські обов’язки, а спеціалісти КРУ, які перевіряли використання бюджетних коштів, порушень не виявили. Педагогічну роботу Куценка підтвердили ряд посадовців. Прокуратура чомусь не врахувала того, що усі вони – у підпорядкуванні того ж Куценка, з іншими він перебуває у дружніх стосунках і вони так чи інакше від нього залежать. А КРУ й не могло виявити порушень, адже в паперах усе справно. Отож було прийнято постанову про відмову порушувати кримінальну справу. Заявникам про це повідомили лише через кілька місяців – аж тоді, коли вони звернулись до прокурора області.
На його ж ім’я журналісти подали ще одну скаргу, де зазначають: «Вражає те, що прокурор при проведенні перевірки грубо проігнорував заяву безпосередньо самої Алли Мальчик, не взяв до уваги пояснення її тренера Олега Соколовського та спортсменки, яка тренувалась разом з Аллою -- Анастасії Мисник. При цьому зібрав пояснення у осіб, які взагалі не мають сосунку до тренування Алли Мальчик і поклав їх в основу своєї постанови».
Та ні ці, ні інші аргументи в прокуратурі області, схоже, ніхто чути й не збирався. Бо на цю скаргу хлопця надійшла відповідь точнісінько така, як і на попереднє звернення. Слово в слово! Тільки дати різні. Заступник прокурора області Олег Іваніщев не те що не потрудився звернути увагу на аргументи, навіть формулювання не змінив! Ми, мовляв, перевірку провели, постанову винесли, а ви хочете – скаржтесь далі, отримаєте ще одну таку ж відповідь. Просто ляля! Прокуратура у всеозброєнні на сторожі інтересів закону! Чи його порушників?!
Тим часом Юрій Ілючек отримав відповідь від керівника Укрцентру «Інваспорт» Оксани Скугарєвої, де недвозначно сказано: «Особистим тренером А.А. Мальчик, відповідно до її заяви, з 2002 року по теперішній час є заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту Соколовський Олег Миколайович, який працює в Укрцентрі «Інваспорт» на посаді старшого тренера штатної збірної команди України. За весь час перебування Мальчик Алли Анатоліївни в складі національної збірної команди ні в заяві спортсменки, ні в списках Федерації спорту інвалідів з ураженим опорно-руховим апаратом, на підставі яких щорічно затверджуються Держмолодьспортом списки збірних команд України, не було зазначено іншого тренера крім. О.М.Соколовського. Укрцентру «Інваспорт» не відома причетність начальника відділу фізичної культури і спорту Кіровоградської міськради Куценка О.Г. до тренувального процесу Мальчик А.А. Також з цього приводу не надходило жодної інформації і від Кіровоградського обласного центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».
Між іншим начальник обласного центру «Інваспорт» Вячеслав Черняховський підтвердив перевіряючому з прокуратури, що Куценко тренував Аллу Мальчик. То як і кому вірити? Той же начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації Сергій Колодяжний на звернення Алли Мальчик відповів, що, мовляв, Куценко заявляє, що тренував вас, значить тренував, отож, факти не підтвердились. Іншими словами, не вірте сама собі, Алло Анатолієвно, вірте паперам і нам – ми все перевірили.
Це протистояння, на думку багатьох експертів, стало причиною того, що газету «Спорт-ревю», згадані журналісти якої не були її власниками, перейшла під контроль місцевої бізнес-леді Ірини Саєнко, за сумісництвом дружини Сергія Колодяжного. Чи не першим її кроком у справі керівництва редакцією стала заборона публікувати відкритий лист Алли Мальчик. Редакція була, м’яко кажучи, кадрово оновлена, що призвело до суттєвого погіршення видання. Але журналісти не збираються зупинятися і, продовжуючи відстоювати свою позицію та чесне ім’я параолімпійської чемпіонки Алли Мальчик, яка нині готується до третьої в її житті Параолімпіади, звернулись до одного з народних депутатів від Кіровоградщини, який зробив запит до Генеральної прокуратури України.
Ця історія показала, в якому незавидному становищі знаходяться спортивні заклади області (кілька комісій підготували цілий ряд пропозицій), і справа не тільки в хронічній відсутності бюджетних коштів, а й значною мірою у тому, що є бажаючі користуватися ними не на користь справи. І якщо з таким, невисокого польоту чиновником, не можуть справитися державні органи, то що вже говорити про тих, хто сидить у набагато вищих кріслах і оперує сумами народних грошей з багатьма нулями?
Світлана ОРЕЛ (Кіровоград)
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/07/blog-post_16.html
Немає коментарів:
Дописати коментар