Напевно, багато хто з читачів знає притчу про блоху, яка живе на собаці, смокче її кров та усюди мандрує на її спині.
Каліфорнійська золота лихоманка (1848 - 1855) калькою накладається на теперішню ситуацію в Україні. Як тоді, так і зараз бажання наживи пригнічує людську порядність та чесноти. Напередодні парламентських виборів починає лихоманити потенційних учасників парламентських перегонів. Райдужні перспективи «дістатися корита – золотої жили» на найближчі п’ять років багатьох змушують втрачати розум, здоровий апетит, спокійний сон та багато чого іншого. Втрата розуму, золота лихоманка та паразитарні інстинкти змушують багатьох грати не за правилами, розпочавши активну агітацію, задовго до офіційного старту перегонів.
Передвиборчі технології час від часу змінюються під кон’юнктуру поточного моменту. А інакше, як можна ввести в оману довірливого виборця, якщо від виборів до виборів залишати старі правила, без застосування новітніх виборчих «нанотехнологій». Для того і змінюються правила гри перед її початком (закон «Про вибори народних депутатів» в новій редакції та «нарізка» під кандидатів від влади нових виборчих округів). А той, хто їх (правила) змінює – отримує суттєву «фору» (на місцевих виборах ПР усюди була в «лідерах»).
Повертаючись до першого речення цього допису, хочеться більш детально розглянути одну з новітніх «нанотехнологій», яка муляє очі, майже з початку цього року. А саме – проект «вугільної королеви».
Святе місце - не порожніє! Отже, як тільки «газову королеву» заховали подалі від мікрофонів, диктофонів та відеокамер, шалений «розкрут» отримала «яра опозиціонерка» і, за сумісництвом, «вугільна королева». Для початку майже всі канали телебачення захлинулися рекламною діареєю, в якій голос наче з глибин унітазу повідомляв про свою мрію. Потім, зрозумівши неефективність зомбування голосом потойбіччя, зовнішня реклама українських міст (біл-борди та сити-лайти) дружньо в унісон вдалися до піару «фюрера» своєї наново утвореної партії. Зараз, не пройти не проїхати від тієї кількості наметів з яких закликають голосувати (мовою оригіналу) за «НАРОДНЫЙ СПИСОК».
Звісно можна зрозуміти тих, хто в таку спеку працюють в наметах роздаючи липкий, різнокольоровий агітматеріал. За відсутності нормальної роботи на виробництві – це, чи не єдиний шанс заробити копійчину задовго до початку і під час виборчої кампанії. Моторошно стає від самого «НАРОДНАВА СПІСКА» кандидатів, конкретно по Дніпропетровський області тільки тому, що це – освічені люди. Піар-технологи попрацювали на славу. Проведена ретельна селекційна робота по відбору і презентації гербарію майбутніх кандидатів. З десяти, представлених на «суд народний» претендентів, троє мають по дві вищі освіти, шестеро – по одному «вишу», а один, останній – просто фінансовий директор (всім потрібні фінанси!). Ось вона, деградація української вищої освіти в різнобарв’ї кольорів агітаційної макулатури! Представлений «вищий», а дехто і «двічі вищий» бомонд мені нагадує сліпих кошенят, білих, пухнастих та по-дитячому наївних. А може вони намагаються такими здаватися? А насправді, вони не наївні кошенята, а хижі тигри, які знають, що роблять, кому підіграють та підтанцьовують, але поки що не усвідомлюють тієї відповідальності, яку рано чи пізно прийдеться ділити з панами маніпуляторами та фальсифікаторами.
Згадувати поіменно цих мрійників у форматі цього матеріалу, я не збираюсь, дуже велика честь для тих, хто дозволяє паразитам кататися на своїй спині. Зазначу лише одне. Ці вибори – останній театр абсурду в історії України. Ці вибори – останнє пекельне полум’я для шахраїв політичної «возні». Ці вибори – останній демократично-маніпулятивний пасьянс свідомості зневіреного електорату. Ці вибори – остання такого роду «золота лихоманка» на теренах цієї країни.
Відверте спрямування проекту «Україна – Вперед!» на підкуп соціальної свідомості «народними списками» електоральної ніші «противсіхів», потужна фінансова та інформаційна підтримка, мусили б замислитися homo sapiens (людей розумних, а інколи й двічі розумних), але ні – бажаючі достатися «корита» вишиковуються в чергу, ставлячи під сумнів свої розумові здібності і підтверджуючі діагноз золотої лихоманки.
Можливо вони не знають про те, що малий та середній бізнес в Україні знищується, а їхня «Мона Ліза» (судячи з лукавої посмішки на рекламних щитах) очолюючи парламентський «Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва» має безпосереднє відношення до стану економічних справ сьогодення. А обіди з Президентом в Давосі – яскраве підтвердження її опозиційності.
Ворог – декларує свої ворожі, окупаційні наміри відверто та відкрито, проявляє їх у своїх ворожих діях. Штучні опоненти – вдало маскують свої ворожі наміри за солодкими деклараціями і «народними списками».
У будь-якій країні, де працює верховенство права, після фальш-старту обов’язково була б дискваліфікація, але в нашому випадку, «маємо те, що маємо».
Сергій Філіпенко
P.S. Для особо обдарованих, або кому плювати на закони:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про вибори народних депутатів України
Стаття 11. Виборчий процес
4. Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує
Центральна виборча комісія в строки, встановлені цим Законом.
5. Виборчий процес включає такі етапи:
1) висування кандидатів у депутати;
2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
3) реєстрація кандидатів у депутати;
4) проведення передвиборної агітації;
5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення
10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
Стаття 16. Строки проведення виборів
2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.
Не переймайтесь, вам повідомлять про початок… за дев’яносто днів…
ДЖЕРЕЛО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/07/blog-post_17.html
Каліфорнійська золота лихоманка (1848 - 1855) калькою накладається на теперішню ситуацію в Україні. Як тоді, так і зараз бажання наживи пригнічує людську порядність та чесноти. Напередодні парламентських виборів починає лихоманити потенційних учасників парламентських перегонів. Райдужні перспективи «дістатися корита – золотої жили» на найближчі п’ять років багатьох змушують втрачати розум, здоровий апетит, спокійний сон та багато чого іншого. Втрата розуму, золота лихоманка та паразитарні інстинкти змушують багатьох грати не за правилами, розпочавши активну агітацію, задовго до офіційного старту перегонів.
Передвиборчі технології час від часу змінюються під кон’юнктуру поточного моменту. А інакше, як можна ввести в оману довірливого виборця, якщо від виборів до виборів залишати старі правила, без застосування новітніх виборчих «нанотехнологій». Для того і змінюються правила гри перед її початком (закон «Про вибори народних депутатів» в новій редакції та «нарізка» під кандидатів від влади нових виборчих округів). А той, хто їх (правила) змінює – отримує суттєву «фору» (на місцевих виборах ПР усюди була в «лідерах»).
Повертаючись до першого речення цього допису, хочеться більш детально розглянути одну з новітніх «нанотехнологій», яка муляє очі, майже з початку цього року. А саме – проект «вугільної королеви».
Святе місце - не порожніє! Отже, як тільки «газову королеву» заховали подалі від мікрофонів, диктофонів та відеокамер, шалений «розкрут» отримала «яра опозиціонерка» і, за сумісництвом, «вугільна королева». Для початку майже всі канали телебачення захлинулися рекламною діареєю, в якій голос наче з глибин унітазу повідомляв про свою мрію. Потім, зрозумівши неефективність зомбування голосом потойбіччя, зовнішня реклама українських міст (біл-борди та сити-лайти) дружньо в унісон вдалися до піару «фюрера» своєї наново утвореної партії. Зараз, не пройти не проїхати від тієї кількості наметів з яких закликають голосувати (мовою оригіналу) за «НАРОДНЫЙ СПИСОК».
Звісно можна зрозуміти тих, хто в таку спеку працюють в наметах роздаючи липкий, різнокольоровий агітматеріал. За відсутності нормальної роботи на виробництві – це, чи не єдиний шанс заробити копійчину задовго до початку і під час виборчої кампанії. Моторошно стає від самого «НАРОДНАВА СПІСКА» кандидатів, конкретно по Дніпропетровський області тільки тому, що це – освічені люди. Піар-технологи попрацювали на славу. Проведена ретельна селекційна робота по відбору і презентації гербарію майбутніх кандидатів. З десяти, представлених на «суд народний» претендентів, троє мають по дві вищі освіти, шестеро – по одному «вишу», а один, останній – просто фінансовий директор (всім потрібні фінанси!). Ось вона, деградація української вищої освіти в різнобарв’ї кольорів агітаційної макулатури! Представлений «вищий», а дехто і «двічі вищий» бомонд мені нагадує сліпих кошенят, білих, пухнастих та по-дитячому наївних. А може вони намагаються такими здаватися? А насправді, вони не наївні кошенята, а хижі тигри, які знають, що роблять, кому підіграють та підтанцьовують, але поки що не усвідомлюють тієї відповідальності, яку рано чи пізно прийдеться ділити з панами маніпуляторами та фальсифікаторами.
Згадувати поіменно цих мрійників у форматі цього матеріалу, я не збираюсь, дуже велика честь для тих, хто дозволяє паразитам кататися на своїй спині. Зазначу лише одне. Ці вибори – останній театр абсурду в історії України. Ці вибори – останнє пекельне полум’я для шахраїв політичної «возні». Ці вибори – останній демократично-маніпулятивний пасьянс свідомості зневіреного електорату. Ці вибори – остання такого роду «золота лихоманка» на теренах цієї країни.
Відверте спрямування проекту «Україна – Вперед!» на підкуп соціальної свідомості «народними списками» електоральної ніші «противсіхів», потужна фінансова та інформаційна підтримка, мусили б замислитися homo sapiens (людей розумних, а інколи й двічі розумних), але ні – бажаючі достатися «корита» вишиковуються в чергу, ставлячи під сумнів свої розумові здібності і підтверджуючі діагноз золотої лихоманки.
Можливо вони не знають про те, що малий та середній бізнес в Україні знищується, а їхня «Мона Ліза» (судячи з лукавої посмішки на рекламних щитах) очолюючи парламентський «Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва» має безпосереднє відношення до стану економічних справ сьогодення. А обіди з Президентом в Давосі – яскраве підтвердження її опозиційності.
Ворог – декларує свої ворожі, окупаційні наміри відверто та відкрито, проявляє їх у своїх ворожих діях. Штучні опоненти – вдало маскують свої ворожі наміри за солодкими деклараціями і «народними списками».
У будь-якій країні, де працює верховенство права, після фальш-старту обов’язково була б дискваліфікація, але в нашому випадку, «маємо те, що маємо».
Сергій Філіпенко
P.S. Для особо обдарованих, або кому плювати на закони:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про вибори народних депутатів України
Стаття 11. Виборчий процес
4. Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує
Центральна виборча комісія в строки, встановлені цим Законом.
5. Виборчий процес включає такі етапи:
1) висування кандидатів у депутати;
2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
3) реєстрація кандидатів у депутати;
4) проведення передвиборної агітації;
5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення
10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
Стаття 16. Строки проведення виборів
2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.
Не переймайтесь, вам повідомлять про початок… за дев’яносто днів…
ДЖЕРЕЛО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/07/blog-post_17.html
Немає коментарів:
Дописати коментар