- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 14 червня 2012 р.

ДІАГНОЗ – «ПРОТИВСІХ»?

За даними останніх соцопитувань 54% респондентів ще й досі не визначились зі своїми політичними уподобаннями, а 30% опитаних взагалі не бачить сенсу приймати участі у голосуванні («від нас нічого не залежить» – поширена думка).

На тенденцію збільшення відсоткової недовіри до всіх, нині представлених «політичних пропозицій» на будь-який колір і смак, швидко відреагували народні лікарі нетрадиційно-зорієнтованої медицини (депутати ВР) в стінах «експериментальної лабораторії по випробовуванню людського терпіння» (парламенту) – інкубаторі антинародних ЗАконів. 17 листопада 2011 року, вони встановили запобіжник впливу «противсіхів» на відтворення реальної громадської думки у суспільстві. Про цей курйоз я писав у статті «НЕКРОЛОГ ПАРЛАМЕНТСЬКІЙ ОПОЗИЦІЇ». Нагадаю недалеку історію тодішніх подій.

17 листопада 2011 року, 366 народних лікарів підтвердили діагноз більшості населення України і прийняли новий закон «Про реабілітацію» ("Про вибори народних депутатів України"), - свою реабілітацію. В консиліумі (шабаші шаманів), при встановлені діагнозу і лікуванні суспільного синдрому, прийняли участь 187 "лорів" (не плутати з "лорами" звичайних вухо-горло-ніс чи, тепер вже, й ЯЗИКІВ), забувши про обіцянки свого патрона - завідуючого психіатричним відділенням, не тільки «почути кожного», а ще й побачити, понюхати й помацати (особливо – жінок, які влітку почнуть роздягатись). 36 практологів-тушок з НУНСу (вони усюди пролізуть без мила…). 62 урологи (швидше – «енурезники») з БЮТу (своє благополуччя – понад усе, аби голова не боліла, а сечовий міхур протікає… та грець із ним). 24 хірурги-м’ясники з КПУ (а який шабаш без «червоних дияволів»?). 20 аналізолаборантів з «антиНародної партії». 18 позафракційних калозбиральників (звичайно за гроші) та 19 інтернів-реформаторів. На виході, ця гримуча суміш лікарів-алхіміків, народила довідку за номером № 9265-Д, «Про суспільну психічну хворобу», якою одночасно встановивши діагноз - вилікувала всіх «противсіхів», виключивши відповідний рядок («проти всіх») з виборчого бюлетеня. Бамс – і проблеми не існує! Питання вирішене! А, думка більшої частини виборців (54%) – це масовий психоз, успішно подоланий шоковою терапією.

Хотілося б детальніше зупинитися на встановленому мені і ще мільйонам українців діагнозі. «Противсіх» - це що? Або хто? Це – діагноз, чи стан душі, чи усвідомлення відсутності будь-якої альтернативи? А може, все й одразу?

Нахабна поведінка хижої влади і штучна консолідація та «спротив» опозиційних сил підтверджують політичну імпотенцію. Відверто - у мене крім огидливого співчуття до них, до всіх, не виникає. Колись всі вони стануть темною сторінкою в історії України, яка обов’язково буде займати відповідне місце в розділах шкільних підручників. Цей історичний відрізок часу вивчатимуть і аналізуватимуть, задля унеможливлення потрапляння до халепи, нащадків Козачого Роду. І це станеться набагато раніше, ніж вони (влада і опозиція) самі для себе визначили. Але ж, поки що, вони продовжують «ламати» комедію, вдаючи непримиренну боротьбу і намагаючись ввести нас в оману.

Спільними зусиллями, виключивши з виборчого процесу більшу частину від тих, які мають право голосу і записавши їх у дисиденти, вони послідовно своїми діями продовжують збільшувати кількість незгодних, впевнено крокуючи до своєї головної мети – обрання наступного Президента у стінах Верховної Ради. Хтось скаже, що це не можливо, що ця норма не затверджена Конституцією. Затвердять! Новим складом парламенту! Чи, у когось є сумніви?

Черговий приклад державної зради і змови, засвідчила 5 червня 2012 року ухвала (у першому читанні) законопроекту колесніченка-ківалова (проект Закону про засади державної мовної політики №9073). Сесійну залу знову наповнив смердючий запах затхлих "тушок" і запроданців. Опозиція в черговий раз показала свою «боєздатність» у обстоюванні державних інтересів і захисті Конституції. Вони просто залишили передову, здавши її без бою. В той же час, політична реклама (у гоблінському перекладі на зомбоканалах), намагається нас переконати у наявності дієвої альтернативи, повідомляючи про те, що «настав час діяти».

Ну що ж, вдячні за пораду! Обов'язково нею скористаємось.

На мій погляд, «противсіх» - це не діагноз, це стан душі та свідомості, від усвідомлення відсутності достойної альтернативи.

«Противсіхи» мусять зайнятися САМОЛІКУВАННЯМ. САМОЛІКУВАННЯ – ЦЕ САМООРГАНІЗАЦІЯ. СПАСІННЯ УТОПАЮЧЕГО - СПРАВА РУК… ну, далі всі знають.

Запропонований у черговий раз сценарій обирати між більшим та меншим злом особисто мене не може тішити. Такі дії (опозиції і влади), особисто мене змушують задуматись – а чи варто віддавати їм свій голос на чергових парламентських виборах? Чи в черговий раз вчинити ПРАВИЛЬНО – обов’язково використати своє конституційне право «голосу», але залишити на виборчому бюлетені «добрі» побажання всім без виключень кандидатам? Перетворивши бюлетень на постріл суцільної недовіри. Мабуть, саме так буде і цього разу.

Сергій Філіпенко

P.S. Поки готував цей матеріал, на каналі ТВі в програмі «Знак оклику» від 11.06.12 почув цікаву статистику.

Дані останнього соцопитування вказують на те, що 58% опитаних готові до радикальної зміни влади в країні. Це ті, хто постійно задають питання: «Коли нам вже видаватимуть автомати?» (Цікаво, автомати гральні чи іграшкові?) 35% опитаних, готові боронити свої права на майданах, і тільки 5% опитаних, поки що вірять у зміни конституційним шляхом.

І що буде, якщо ці 58% таки доберуться до автоматів???

Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/06/blog-post_12.html

Немає коментарів:

Дописати коментар