( Кілька тез про наші права та їх обов’язки)
Шановні співвітчизники! Сьогодні, напередодні чергового, 16-го з часів незалежності, Дня Конституції, мені пригадався старий, відомий ще з часів моєї юності анекдот про американське подружжя, яке потрапило в СССР і побачило, відомий серед широких верств народу, напис на паркані з трьох букв. Чоловік був значно старший за свою ще достатньо молоду дружину, яка звернула увагу на той напис на паркані, підійшла і, заглянувши за нього, дуже збентежилась. Побачивши її, чоловік посміхнувся і промовив: «Знов надурили?». Однак я не про американське подружжя та їх пригоду, а про те, що вона дуже схожа на сьогоднішнє життя переважної більшості пересічних українців.
Почну з того, що передвиборчі обіцянки Віктора Федоровича «Почую кожного», «Покращання життя вже сьогодні» та «Україна для людей» збулись тільки для осіб з його оточення. Збулись за рахунок значного погіршення життя всіх інших, 79% з яких за даними ООН живуть за межею бідності. При цьому кількість доларових мільярдерів за цей час зросла втричі з 7 до 21. Це все є переконливим доказом життя українців за сценарієм згаданого вище старого анекдоту. Але за останній місяць з’явились і нові докази. Про деякі з них я писав у статті «Що ґарантує "ґарант" Віктор Янукович», де згадував про нещодавню відмову держави ґарантувати повернення вкладникам їх заощаджень в банках та виконання рішень судів.
Цим чинна влада не обмежилась, і менше тижня тому наш «ґарант» всупереч 22-ій статті чинної Конституції знову «покращив» життя чорнобильцям, підписавши ганебний Закон №4901, який позбавляє їх соціальних гарантій. І на цьому наміри чинної влади «покращити» життя народу не закінчуються. Минулого тижня Кабмін придумав, як приватизувати стратегічні об’єкти України. Про це сповістив Міністр економіки України Петро Порошенко 25 червня на телевізійному ток-шоу «Свобода слова». Серед тих стратегічних об’єктів він згадав електрогенеруючі компанії, порти та землі сільськогосподарського призначення. Немає сумніву, що до них відносяться енерго- та газопостачальні компанії, частина з яких вже знаходиться в приватній власності, а також Укрзалізниця, аеропорти, спиртзаводи та заводи оборонного комплексу. Звертаю увагу на те, що енергогенеруючі компанії, до складу яких входять теплові електростанції, майже всі вже приватизовані одним громадянином України. Це, всього за півроку, призвело до подорожчання електроенергії для населення більш ніж вдвічі. Зважаючи на це, можна стверджувати, що в наміри уряду входить подальша приватизація найбільш ласих шматків енергетики. Цими шматками безумовно є гідро- та атомні електростанції, собівартість електроенергії на яких понад як втричі нижча ніж на теплових.
Якщо ці електростанції, як і теплові, всупереч антимонопольному законодавству, потраплять до тих самих рук, країну без сумніву можливо вважати окупованою однією людиною. Окупованою, бо ця людина вже диктує, а далі ще більше зможе диктувати ціну на стратегічний ресурс, від якого залежить собівартість практично всієї продукції, що виробляється в країні. Негативний досвід приватизації енергосистеми не у всій країні, а тільки в Каліфорнії, в кінці минулого століття, мають США, але наших урядовців він не цікавить. Аналогічні наслідки матиме і приватизація Укрзалізниці. Приватизація оборонної галузі практично знищить національну оборону країни. Здійснення намірів чинного уряду в повному обсязі безумовно призведе до такого стану, що від держави залишиться, хіба що, вивіска та кабінети з антинародними урядовцями.
Складуться умови, коли уряд нічого не контролюватиме і ні на що не впливатиме, як не впливає він сьогодні на ціну нафтопродуктів. Це безперечний факт, бо при майже тридцятивідсотковому зниженні світових цін на нафту, українські ціни на нафтопродукти зменшились тільки на 10%. Влада не зможе нічого ґарантувати: ні відвернути військову загрозу, ні забезпечити енергетичну, продовольчу чи інформаційну безпеку. Назвати її після цього патріотичною чи професійною може хіба що людина з психічними вадами.
Щоб не допустити такого ганебного і небезпечного розвитку подій, всьому народу і, зокрема, кожному громадянину треба подбати про своє майбутнє та майбутнє своїх нащадків. Для цього, на підставі чинних Конституції та законодавства, відправити чинну владу на смітник історії. Дружньо та невдовзі, у жовтні 2012 року. Інакше, чинна влада, продовживши свою каденцію, дуже швидко остаточно перетворить чинну Конституцію на напис на паркані.
Леонід Тартасюк,
інженер та винахідник
Шановні співвітчизники! Сьогодні, напередодні чергового, 16-го з часів незалежності, Дня Конституції, мені пригадався старий, відомий ще з часів моєї юності анекдот про американське подружжя, яке потрапило в СССР і побачило, відомий серед широких верств народу, напис на паркані з трьох букв. Чоловік був значно старший за свою ще достатньо молоду дружину, яка звернула увагу на той напис на паркані, підійшла і, заглянувши за нього, дуже збентежилась. Побачивши її, чоловік посміхнувся і промовив: «Знов надурили?». Однак я не про американське подружжя та їх пригоду, а про те, що вона дуже схожа на сьогоднішнє життя переважної більшості пересічних українців.
Почну з того, що передвиборчі обіцянки Віктора Федоровича «Почую кожного», «Покращання життя вже сьогодні» та «Україна для людей» збулись тільки для осіб з його оточення. Збулись за рахунок значного погіршення життя всіх інших, 79% з яких за даними ООН живуть за межею бідності. При цьому кількість доларових мільярдерів за цей час зросла втричі з 7 до 21. Це все є переконливим доказом життя українців за сценарієм згаданого вище старого анекдоту. Але за останній місяць з’явились і нові докази. Про деякі з них я писав у статті «Що ґарантує "ґарант" Віктор Янукович», де згадував про нещодавню відмову держави ґарантувати повернення вкладникам їх заощаджень в банках та виконання рішень судів.
Цим чинна влада не обмежилась, і менше тижня тому наш «ґарант» всупереч 22-ій статті чинної Конституції знову «покращив» життя чорнобильцям, підписавши ганебний Закон №4901, який позбавляє їх соціальних гарантій. І на цьому наміри чинної влади «покращити» життя народу не закінчуються. Минулого тижня Кабмін придумав, як приватизувати стратегічні об’єкти України. Про це сповістив Міністр економіки України Петро Порошенко 25 червня на телевізійному ток-шоу «Свобода слова». Серед тих стратегічних об’єктів він згадав електрогенеруючі компанії, порти та землі сільськогосподарського призначення. Немає сумніву, що до них відносяться енерго- та газопостачальні компанії, частина з яких вже знаходиться в приватній власності, а також Укрзалізниця, аеропорти, спиртзаводи та заводи оборонного комплексу. Звертаю увагу на те, що енергогенеруючі компанії, до складу яких входять теплові електростанції, майже всі вже приватизовані одним громадянином України. Це, всього за півроку, призвело до подорожчання електроенергії для населення більш ніж вдвічі. Зважаючи на це, можна стверджувати, що в наміри уряду входить подальша приватизація найбільш ласих шматків енергетики. Цими шматками безумовно є гідро- та атомні електростанції, собівартість електроенергії на яких понад як втричі нижча ніж на теплових.
Якщо ці електростанції, як і теплові, всупереч антимонопольному законодавству, потраплять до тих самих рук, країну без сумніву можливо вважати окупованою однією людиною. Окупованою, бо ця людина вже диктує, а далі ще більше зможе диктувати ціну на стратегічний ресурс, від якого залежить собівартість практично всієї продукції, що виробляється в країні. Негативний досвід приватизації енергосистеми не у всій країні, а тільки в Каліфорнії, в кінці минулого століття, мають США, але наших урядовців він не цікавить. Аналогічні наслідки матиме і приватизація Укрзалізниці. Приватизація оборонної галузі практично знищить національну оборону країни. Здійснення намірів чинного уряду в повному обсязі безумовно призведе до такого стану, що від держави залишиться, хіба що, вивіска та кабінети з антинародними урядовцями.
Складуться умови, коли уряд нічого не контролюватиме і ні на що не впливатиме, як не впливає він сьогодні на ціну нафтопродуктів. Це безперечний факт, бо при майже тридцятивідсотковому зниженні світових цін на нафту, українські ціни на нафтопродукти зменшились тільки на 10%. Влада не зможе нічого ґарантувати: ні відвернути військову загрозу, ні забезпечити енергетичну, продовольчу чи інформаційну безпеку. Назвати її після цього патріотичною чи професійною може хіба що людина з психічними вадами.
Щоб не допустити такого ганебного і небезпечного розвитку подій, всьому народу і, зокрема, кожному громадянину треба подбати про своє майбутнє та майбутнє своїх нащадків. Для цього, на підставі чинних Конституції та законодавства, відправити чинну владу на смітник історії. Дружньо та невдовзі, у жовтні 2012 року. Інакше, чинна влада, продовживши свою каденцію, дуже швидко остаточно перетворить чинну Конституцію на напис на паркані.
Леонід Тартасюк,
інженер та винахідник
Немає коментарів:
Дописати коментар