- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 15 лютого 2012 р.

ПОЛІТИЧНИЙ КАРІЄС

Новини останніх двох тижнів були більш схожими на «сводки» з фронтів. Медійний простір заполонила статистика про суттєве зниження температури в Україні, Європі та Росії (наче до того ми не уявляли, що таке зима), про несанкціонований відбір Україною російського газу і недопостачання його до європейських споживачів, про кількість встановлених МНСівцями наметів для обігріву безхатченків, про кубометри спалених дров, про тисячі літрів випитого чаю. Офіційна статистика вказує на те, що Україна вийшла на перше місце у Європі за кількістю людей, які загинули від переохолодження. Але показники офіційної статистики, як правило, треба завжди множити, щонайменше, на два. На два! Тому, що коли почнуть сходити сніги - з’являтимуться «проліски» (ті, хто загинув від переохолодження і поки що приховані під снігом).
В репортажах центральних ЗМІ, показують, як вдало можна використовувати міські теплотраси для смаження яєчні, як ними (теплотрасами) обігріваються вулиці наших міст, а не оселі вдягнених у шуби та взутих у чуні пенсіонерів. Які зігріваються за допомогою якихось кустарних винаходів, і при цьому справно сплачують за ненадані послуги, тим самим підсилюючи і підживлюючи цю «владу». Звичайно, це їхні власні проблеми – проблеми розрідженого зомбуванням мозку. Можливо, це їх вибір – за гречку та олію. Можливо, вони і в черговий раз проголосують за «Back in the USSR», за двомовність і за ще більш суттєві «покращення». А наступної зими також замерзатимуть в своїх оселях, недоїдаючи і не доліковуючись, але сплачуючи непомірні тарифи.
А про що ж думає влада «ПРоффесіоналів», і чи здатна вона взагалі про щось думати? Вони звикли боротися з наслідками, а не з причиною будь-якої проблеми. Куди вони подінуть на час Євро-2012 столичних безхатченків, які псуватимуть краєвиди Хрещатику вимолюючи подаяння на тлі припаркованих Майбахів, Порше та Бентлі? Я, порадив би їм (владі) на час чемпіонату вимити, поголити і причесати всіх безхатченків і зробити їх волонтерами. А на час виборів видати їм паспорти і змусити голосувати за ПРавильну партію. Треба ж відпрацьовувати те зимове «наметове піклування» – спалені кубометри дров, з’їдену китайську гречку та галони випитого чаю…
А, взагалі цікава виходить ситуація. Чому, в країні в якій катастрофічно скорочується населення, з якої виїжджають мільйони у пошуках кращої долі, в якій спустошуються цілі села, міста (Дніпропетровськ) втрачають статус міст-мільйонників, існує проблема з житлом для пільговиків: багатодітних, військовослужбовців та інших верств населення? Можливо тому, що з колишнього відомчого житла (гуртожитків) сім’ями і сотнями людей виставляють на вулицю за злочинними рішеннями судів, без надання альтернативного житла, а «звільнене» в такий спосіб житло продають нелегалам, яких за скромними статистичними підрахунками вже близько 7 млн. в Україні? Чому в своїх оселях мерзнуть діти та пенсіонери? Можливо тому, що команда «ПРоффесіоналів» за два роки свого «господарювання» так і не змогла вийти із стану коми. І в своїх мареннях вперто звинувачує «папєрєднікав» в їх неспроможності і некомпетентності, а сама навіть елементарно не розпочала втілювати програму термомодернізації (утеплення) житлового і комунального фонду країни задля скорочення використання вітчизняних, а головне – імпортних енергоресурсів?
Але зараз – не про це. Безпорадність чинної «влади» сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву і тому маскується будь-якими «новинами» в ЗМІ – головне промовчати про головне. Отже, я хотів би сьогодні сказати про карієс. Політичний карієс! Той патологічний процес, що полягає в поступовому руйнуванні тканини кістки (владної вертикалі) або зуба (три зуби – виконавчий, законодавчий і судовий). Причина політичного карієсу — дистрофічний або інфекційний процес корупційного розтління всіх гілок влади, що в подальшому веде до некрозу всієї владної вертикалі із подальшим відторгненням мертвих мас і клітин та утворенням дефекту цілісності структури. Механізм розвитку та клінічного прояву метастаз політичного карієсу має загрозливу тенденцію тому, що в руйнівний процес потрапляє все те, що знаходиться в радіусі дії інфекції.
Підтвердженням цієї тези може слугувати черговий «касетний скандал», який ознаменував відкриття чергової, десятої сесії Верховної Ради України, ініційований депутатом від БЮТу Романом Забзалюком. У заяві Забзалюка йдеться про те, що глава парламентської фракції «Реформи заради майбутнього», народний депутат Ігор Рибаков заплатив йому близько $ 500 тис., щоб той покинув лави фракції БЮТу. А крім того, за словами Забзалюка, Ігор Рибаков пропонував додатково оплачувати роботу по дискредитації керівництва опозиційних партій та щомісячні виплати у розмірі $ 20-25 тис., а також близько $ 500 тис. за кінцевий результат проведеної роботи.
Пікантність ситуації полягає в тому, що цей оприлюднений факт найближчим часом має розглянути Генеральна прокуратура України, бо відповідна заява 10 лютого була направлена до Генерального прокурора Віктора Пшонки і має бути розглянута у встановлений законодавством термін. Але, на моє глибоке переконання, доля цього «касетного скандалу» нагадуватиме долю свого «попередника». Дуже велика ціна і відповідальність, особливо на порозі чергових парламентських виборів. Під загрозою – репутація держави та її керівних органів. Під сумнівом – легітимність парламентської більшості та її діяльності з часу переформатування і утворення складу теперішньої більшості.
Тому, таку загрозу краще розчинити у потоці брехливої інформації. Головне – якомога більше брехати. Брехати доти, поки брехня сприйматиметься як правдива інформація. А це вони вміють!
Для підтвердження своїх слів пропоную передивитись коротенький репортаж одного з регіональних телевізійних каналів Дніпропетровська. Приємного перегляду…



Сергій Філіпенко

P.S. Політичний карієс – це ракова пухлина на тілі країни. Тому, наступні парламентські вибори мають перетворитися на хірургічне втручання задля того, щоб остаточно позбутися цієї державної ВАДИ.

ДЖЕРЕЛО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_14.html

Немає коментарів:

Дописати коментар