Шановні читачі! Частина з вас вже знайома з моїми статтями «Статки українських банків можуть зрости в багато разів, якщо…», «Інвестори бажані та реальні» та «Про балачки та реальність навколо проблем власного виробника». Сьогодні на ваш суд нова стаття з циклу «Якою має стати Україна», яка є логічним продовженням згаданих вище. В ній, на відміну від попередніх, переважатимуть конкретні пропозиції щодо вирішення актуальної проблеми.
Для освіченої людини не є секретом жалюгідний стан переважної більшості галузей вітчизняного виробництва. Деякі з них, колись потужні, або ледь жевріють, або вже вимерли. При цьому не тільки дивно але й смішно 15 років спостерігати незграбні дії всіх урядів за цей час. Ніхто з його очільників не спромігся не тільки наростити виробництво, але й досягти рівня 1991 р. На моє переконання, це треба робити негайно, бо навколо економіки України затягується борговий зашморг і, як наслідок, спочатку втрата економічної незалежності, а потім – і державності взагалі. При цьому, балачки про відсутність механізмів для розвитку виробництва я вважаю безпідставними. Безпідставними, бо Закон про Державний Бюджет передбачає не тільки обмеження дії інших норм чинного законодавства, чим, до речі, користувались всі, без винятку, уряди незалежної України, але й обов’язковість виконання його, Державного Бюджету, положень.
Ці положення, викладені навіть кількома рядками, дозволяють Президенту, уряду та Верховній Раді оперативно вносити до головного кошторису країни необхідні зміни для швидкого вирішення актуальних питань сьогодення. Варто тільки мати бажання та «клепку» в голові. З огляду на те, що діється, легко може бути зроблений висновок, що або бажання відсутнє, або клепки у очільників влади не вистачає, або те і інше разом. Тому, життя моїх співвітчизників не покращає ніколи. А повинно, бо за чинною Конституцією «Кожен має право на достатній рівень життя». А який же він достатній, коли не тільки мінімальні пенсія та зарплата, а навіть середні не забезпечують власним коштом сплачувати комунальні платежі? І такий стан чинний та попередні уряди, гаранти наших конституційних прав – Президенти та Верховна Рада багатьох скликань вважали конституційними. Чи не через те, що вони погано вчили математику в школі, і вивчили тільки дві з чотирьох її дій: відняти і поділити. Дуже схоже, що так воно і є. Але не має бути. Принаймні, мені шляхи ліквідації такого небезпечного та ганебного для всієї країни явища відомі. Надалі вважаю за власний обов’язок поділитись своїми думками з цього приводу з вами та всією українською громадою.
Почну з того, що ЗМІ вже неодноразово повідомляли про наміри уряду щось робити. Так, Юрій Бойко повідомив про намір уряду скоротити імпорт російського газу в 2012 р. майже наполовину. Як це реально зробити я писав ще на початку минулого року в статтях «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.», «Технічний абсурд з кримінальними ознаками» та інших, викладених на сторінці «Газова тема». Безумовно, що такі дії уряду дадуть позитивні наслідки. Однак я вважаю запровадження такого заходу навіть з урахуванням моїх пропозицій недостатніми. Вкрай необхідним вважаю термінове запровадження іншого наміру уряду – виробництво імпортозамінюючої продукції. Дуже обурює мене – інженера, що майже третину надходжень до Державного бюджету надала українська митниця. Для мене це означає, що обсяг промислового виробництва в Україні скоротився в порівнянні з 1991 р принаймні втричі.
Для мене відповідь не тільки на традиційне питання «Що робити?», але й на більш складне «Як робити?» не є секретом, про що я поведу мову далі. Насамперед треба визначити перелік та обсяги імпортних товарів, які можуть вироблятися українськими підприємствами або підприємцями. Особливу увагу необхідно звернути на товари масового попиту з коротким циклом виробництва. Це повинен терміново зробити уряд. Далі необхідно передбачити або ввести до Держбюджету положення про стимулюючу систему оподаткування та державного кредитування для виробників, які займаються виробництвом імпортозамінюючої продукції. При короткому циклі виробництва кредитування виробника буде короткочасним і не потребуватиме значних кредитних ресурсів.
Швидко зростуть надходження до бюджетів всіх рівнів, а також соціальних фондів, скоротиться виїзд української робочої сили за кордон. Частину надходжень від запущеного виробництва державі варто використати для поступового подальшого запуску нових виробництв імпортозамінюючих товарів. Одночасно на державному телеканалі та через Інтернет необхідно вести, за кошт держави, рекламу цих товарів та їх виробників. Вважаю, що в такий засіб урядовці зможуть переконати населення, що вони вивчили поки, ще невідомі їм, дві дії математики: помножити і додати. За успішного освоєння таких «складних» дій стане легше виконувати їм добре відомі: відняти та поділити. Крім того, з'явиться можливість швидко вирішити і політичне питання – об’єднати Схід і Захід країни. Підтвердженням вірності моєї думки є спільні протестні дії чорнобильців в кінці минулого року. Тому, в Новому році бажаю успіху урядовцям у вивченні забутих ними дій математики.
Ленід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: LELEKA NEWS
Для освіченої людини не є секретом жалюгідний стан переважної більшості галузей вітчизняного виробництва. Деякі з них, колись потужні, або ледь жевріють, або вже вимерли. При цьому не тільки дивно але й смішно 15 років спостерігати незграбні дії всіх урядів за цей час. Ніхто з його очільників не спромігся не тільки наростити виробництво, але й досягти рівня 1991 р. На моє переконання, це треба робити негайно, бо навколо економіки України затягується борговий зашморг і, як наслідок, спочатку втрата економічної незалежності, а потім – і державності взагалі. При цьому, балачки про відсутність механізмів для розвитку виробництва я вважаю безпідставними. Безпідставними, бо Закон про Державний Бюджет передбачає не тільки обмеження дії інших норм чинного законодавства, чим, до речі, користувались всі, без винятку, уряди незалежної України, але й обов’язковість виконання його, Державного Бюджету, положень.
Ці положення, викладені навіть кількома рядками, дозволяють Президенту, уряду та Верховній Раді оперативно вносити до головного кошторису країни необхідні зміни для швидкого вирішення актуальних питань сьогодення. Варто тільки мати бажання та «клепку» в голові. З огляду на те, що діється, легко може бути зроблений висновок, що або бажання відсутнє, або клепки у очільників влади не вистачає, або те і інше разом. Тому, життя моїх співвітчизників не покращає ніколи. А повинно, бо за чинною Конституцією «Кожен має право на достатній рівень життя». А який же він достатній, коли не тільки мінімальні пенсія та зарплата, а навіть середні не забезпечують власним коштом сплачувати комунальні платежі? І такий стан чинний та попередні уряди, гаранти наших конституційних прав – Президенти та Верховна Рада багатьох скликань вважали конституційними. Чи не через те, що вони погано вчили математику в школі, і вивчили тільки дві з чотирьох її дій: відняти і поділити. Дуже схоже, що так воно і є. Але не має бути. Принаймні, мені шляхи ліквідації такого небезпечного та ганебного для всієї країни явища відомі. Надалі вважаю за власний обов’язок поділитись своїми думками з цього приводу з вами та всією українською громадою.
Почну з того, що ЗМІ вже неодноразово повідомляли про наміри уряду щось робити. Так, Юрій Бойко повідомив про намір уряду скоротити імпорт російського газу в 2012 р. майже наполовину. Як це реально зробити я писав ще на початку минулого року в статтях «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.», «Технічний абсурд з кримінальними ознаками» та інших, викладених на сторінці «Газова тема». Безумовно, що такі дії уряду дадуть позитивні наслідки. Однак я вважаю запровадження такого заходу навіть з урахуванням моїх пропозицій недостатніми. Вкрай необхідним вважаю термінове запровадження іншого наміру уряду – виробництво імпортозамінюючої продукції. Дуже обурює мене – інженера, що майже третину надходжень до Державного бюджету надала українська митниця. Для мене це означає, що обсяг промислового виробництва в Україні скоротився в порівнянні з 1991 р принаймні втричі.
Для мене відповідь не тільки на традиційне питання «Що робити?», але й на більш складне «Як робити?» не є секретом, про що я поведу мову далі. Насамперед треба визначити перелік та обсяги імпортних товарів, які можуть вироблятися українськими підприємствами або підприємцями. Особливу увагу необхідно звернути на товари масового попиту з коротким циклом виробництва. Це повинен терміново зробити уряд. Далі необхідно передбачити або ввести до Держбюджету положення про стимулюючу систему оподаткування та державного кредитування для виробників, які займаються виробництвом імпортозамінюючої продукції. При короткому циклі виробництва кредитування виробника буде короткочасним і не потребуватиме значних кредитних ресурсів.
Швидко зростуть надходження до бюджетів всіх рівнів, а також соціальних фондів, скоротиться виїзд української робочої сили за кордон. Частину надходжень від запущеного виробництва державі варто використати для поступового подальшого запуску нових виробництв імпортозамінюючих товарів. Одночасно на державному телеканалі та через Інтернет необхідно вести, за кошт держави, рекламу цих товарів та їх виробників. Вважаю, що в такий засіб урядовці зможуть переконати населення, що вони вивчили поки, ще невідомі їм, дві дії математики: помножити і додати. За успішного освоєння таких «складних» дій стане легше виконувати їм добре відомі: відняти та поділити. Крім того, з'явиться можливість швидко вирішити і політичне питання – об’єднати Схід і Захід країни. Підтвердженням вірності моєї думки є спільні протестні дії чорнобильців в кінці минулого року. Тому, в Новому році бажаю успіху урядовцям у вивченні забутих ними дій математики.
Ленід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар