Павлоградський і Петропавлівський райони є шахтарським регіоном, де знаходяться 10 шахт, на яких працюють близько 30 тисяч людей. Починаючи з часів Радянського Союзу і за роки Незалежності України цей регіон був відносно стабільним в економічному розвитку – постійна занятість населення, відрахування в місцеві бюджети дозволяли зберігати доволі високий рівень життя населення відносно інших областей України. Але, здається, всьому цьому благополуччю може прийти кінець. Всім відомо, що шахти свого часу за безцінь, скупив «олігарх» Ринат Ахметов і вже з самого початку почав думати, як з мінімальними витратами «вичавити» якомога більше з об’єднання «Павлоградвугілля».
Тридцять тисяч працівників потрібно забезпечити окрім зарплатні ще й соціальними витратами: безкоштовне вугілля на опалення осель, лікарняні, відрахування в пенсійний фонд і соцстрах. Сюди треба ще додати армію шахтарів – інвалідів, які отримують так звані регресні виплати. До цього часу Ахметов і К0 відкладали свої задуми, бо на заваді були то парламентські, то президентські вибори – треба ж було поставити «свого» президента. Але зараз коли регіонали міцно оволоділи владою на місцях, можна розпочинати «оптимізацію» холдингу «Павлоградвугілля». Слово «оптимізація» має приховати суть того, що мають зробити нові господарі. За інформацією, яка доходить з різних джерел, об’єднання «Павлоградвугілля» мають розформувати, шахти об’єднають в так звані «кущі». В одному «кущі» буде по 3 шахти з одним директором. Кількість видобувних дільниць планується скоротити приблизно вдвічі. Всі допоміжні дільниці віддадуть в так званий аутсорсинг (ну і слово придумали – язика можна зламати), а простіше кажучи – в приватні фірми.
Для чого все це потрібно робити? А для того, щоб обійти закони України, господарі залишаться ті ж самі, але вже "під іншим соусом". Мета цього перетворення – не платити гроші в пенсійний фонд і соцстрах, не буде профспілок, виплат лікарняних і путівок на оздоровлення, одним словом людина стає повністю беззахисною, і за саму малу провину її буде викинуто за ворота підприємства. Чи це не новітнє рабство? Те що й потрібно Януковичу і його «професійній» бан… команді: люди – гвинтики, мовчазне бидло, які не будуть думати ні про які вибори, а тільки як прогодувати свою сім’ю. Тут хотілося б звернути увагу на те, що шахтарські профспілки повністю «лягли» під керівництво шахт і не виконують своїх обов’язків – захисту прав шахтарів. Це сталося після шахтарських страйків в часи кучмівського правління і знаменитого походу шахтарів на Київ в 1998 році.
Якщо взяти до уваги наміри автоматизувати і комп'ютеризувати низку виробничих процесів, то стає зрозумілим – без роботи залишиться принаймні половина шахтарів. А як вони відносяться до майбутніх нововведень? Самі шахтарі, в своїй масі, не цікавляться політикою і перетворюються на покірне і слухняне робоче знаряддя в руках своїх господарів. Керівництво шахт дуже вміло роз’єднує шахтарів всередині робочих колективів, воно діє за принципом «цьому дам, і цьому дам, а цьому не дам, бо він не слухняний». Згадати хоч би президентські вибори – всі знали, що претендент двічі судимий, але слухняно за нього голосували, бо так веліло начальство. Страх і рабська покірність – ось причини які можуть призвести до занепаду Павлоградського регіону і масового безробіття. Тут можна було б сказати: «Заслуговують на те, на що заслуговують», але це – мала втіха, я думаю, що все це повинно послужити гарним уроком на майбутнє, щоб ніколи більше до влади не приходили люди для яких головне в житті це нажива за всяку ціну, навіть - за ціну державної незалежності і достойного людського життя.
Кузьма Явір.
ДЖЕРЕЛО: LELEKA NEWS
Тридцять тисяч працівників потрібно забезпечити окрім зарплатні ще й соціальними витратами: безкоштовне вугілля на опалення осель, лікарняні, відрахування в пенсійний фонд і соцстрах. Сюди треба ще додати армію шахтарів – інвалідів, які отримують так звані регресні виплати. До цього часу Ахметов і К0 відкладали свої задуми, бо на заваді були то парламентські, то президентські вибори – треба ж було поставити «свого» президента. Але зараз коли регіонали міцно оволоділи владою на місцях, можна розпочинати «оптимізацію» холдингу «Павлоградвугілля». Слово «оптимізація» має приховати суть того, що мають зробити нові господарі. За інформацією, яка доходить з різних джерел, об’єднання «Павлоградвугілля» мають розформувати, шахти об’єднають в так звані «кущі». В одному «кущі» буде по 3 шахти з одним директором. Кількість видобувних дільниць планується скоротити приблизно вдвічі. Всі допоміжні дільниці віддадуть в так званий аутсорсинг (ну і слово придумали – язика можна зламати), а простіше кажучи – в приватні фірми.
Для чого все це потрібно робити? А для того, щоб обійти закони України, господарі залишаться ті ж самі, але вже "під іншим соусом". Мета цього перетворення – не платити гроші в пенсійний фонд і соцстрах, не буде профспілок, виплат лікарняних і путівок на оздоровлення, одним словом людина стає повністю беззахисною, і за саму малу провину її буде викинуто за ворота підприємства. Чи це не новітнє рабство? Те що й потрібно Януковичу і його «професійній» бан… команді: люди – гвинтики, мовчазне бидло, які не будуть думати ні про які вибори, а тільки як прогодувати свою сім’ю. Тут хотілося б звернути увагу на те, що шахтарські профспілки повністю «лягли» під керівництво шахт і не виконують своїх обов’язків – захисту прав шахтарів. Це сталося після шахтарських страйків в часи кучмівського правління і знаменитого походу шахтарів на Київ в 1998 році.
Якщо взяти до уваги наміри автоматизувати і комп'ютеризувати низку виробничих процесів, то стає зрозумілим – без роботи залишиться принаймні половина шахтарів. А як вони відносяться до майбутніх нововведень? Самі шахтарі, в своїй масі, не цікавляться політикою і перетворюються на покірне і слухняне робоче знаряддя в руках своїх господарів. Керівництво шахт дуже вміло роз’єднує шахтарів всередині робочих колективів, воно діє за принципом «цьому дам, і цьому дам, а цьому не дам, бо він не слухняний». Згадати хоч би президентські вибори – всі знали, що претендент двічі судимий, але слухняно за нього голосували, бо так веліло начальство. Страх і рабська покірність – ось причини які можуть призвести до занепаду Павлоградського регіону і масового безробіття. Тут можна було б сказати: «Заслуговують на те, на що заслуговують», але це – мала втіха, я думаю, що все це повинно послужити гарним уроком на майбутнє, щоб ніколи більше до влади не приходили люди для яких головне в житті це нажива за всяку ціну, навіть - за ціну державної незалежності і достойного людського життя.
Кузьма Явір.
ДЖЕРЕЛО: LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар